Ухвала суду № 136562588, 14.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3523/26

Провадження № 1-кс/461/3025/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши погоджене з прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026140000000384 від 25.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року до суду надійшло погоджене прокурором клопотання відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026140000000384 від 25.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №151 від 01.05.2026, призначений тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділення обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

1) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

2) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 3 Закону України «Про оборону України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно Постанови КМУ Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23 лютого 2022 р. № 154 - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», вищезазначені посадові та службові особи є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Разом з цим, ОСОБА_4 , маючи можливість здійснювати вплив на посадових осіб членами ВЛК при в/ч НОМЕР_1 », які відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою особистого збагачення, вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

25 квітня 2026 року приблизно о 15 год 10хв, перебуваючи біля адміністративного приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ході спілкування із військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що у останнього наявні підстави для проходження Військово-лікарської комісії (надалі ВЛК) на підставі Наказу №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та достовірно знаючи, що наявний у ОСОБА_7 діагноз відповідає вимогам статті 45б графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби у частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, висловив протиправну вимогу ОСОБА_7 в наданні йому неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, за вплив на прийняття рішення членами ВЛК при в/ч НОМЕР_1 , котрі у відповідності до пп.«ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, щодо визнання останнього придатним до військової служби у частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

ОСОБА_7 , будучи поставленим в умисно створені умови ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди за вплив на прийняття членами ВЛК в/ч НОМЕР_1 рішення щодо визначення його придатним до військової служби у частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, останньому будуть штучно створенні перешкоди для реалізації свої законних прав, погодився на вимогу ОСОБА_4 в наданні йому неправомірної вигоди, у сумі 500 доларів США.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати протиправний умисел на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовими особами ВЛК в/ч НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 01.05.2026 в ході телефонної розмови із ОСОБА_7 , повідомив про необхідність прибуття 04.05.2026 о 08 год 30 хв, до контрольно-пропускного пункту (надалі КПП) в/ч НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 , з метою проходження ВЛК, де його ( ОСОБА_7 ) зустріне та супроводить особа.

Слідуючи вказівкам ОСОБА_4 , 04.05.2026 о 08 год 30 хв,

ОСОБА_7 прибув до раніше обумовленого місця, про що повідомив ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку.

ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення членами ВЛК в/ч НОМЕР_1 , діючи з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови запевнив ОСОБА_7 про дійсність своїх намірів та надав вказівку слідувати в супроводі невстановленої особи до службового кабінету №408, де здійснює прийом член ВЛК лікар-терапевт, при спілкуванні з яким останній повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього підстав для визнання його придатним до військової служби у частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В подальшому, ОСОБА_4 , завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, під час зустрічі 13.05.2026 близько 15 год 40 хв, за адресою Львівська область, м. Сколе, площа Майдан Незалежності, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 13.05.2026 становить 21985 грн.), за вплив на прийняття рішення членами ВЛК в/ч НОМЕР_1 щодо визнання ОСОБА_7 придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони та видачі довідки ВЛК №2026-0512-1543-2906-7 від 12.05.2026.

Після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 500 доларів США вилучено.

Таким чином, майор ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вимагав та 13.05.2026 отримав від ОСОБА_7 для себе грошові кошти у сумі 500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 13.05.2026 становить 21985 грн.) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме членами ВЛК в/ч НОМЕР_1 за визнання ОСОБА_7 придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони та видачі довідки ВЛК, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Слідчий у клопотанні зазначає, що на даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням. Слідчий вказує, що при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останньому необхідно визначити розмір застави, що становить 166400 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий зазначає, що саме такий розмір застави та покладення вказаних вище обов`язків забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, належну процесуальну поведінку та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду. Тому просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що підозрюваний позитивно характеризується, є учасником АТО, просив врахувати стан його здоров`я, зокрема те, що підозрюваний страждає на захворювання серцево-судинної системи. Вказав, що ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, відсутні. Просив обрати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також зазначив, що оклад підозрюваного за місцем роботи становить 36 000 гривень на місяць. Підозрюваний не має у власності автомобіля та нерухомого майна.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника. Вказав, що немає у власності нерухомого майна, транспортного засобу.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

13.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українецю, громадянину України, уродженцю с. Тухля Сколівського р-н. Львівської області, зареєстрованомуза адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, не депутату, не адвокату повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення від 25.04.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 25.04.2026, 08.05.2026 та 13.05.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 13.05.2026, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження №12026140000000384 від 25.04.2026 у їх сукупності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжкими, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення).

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з іншими невстановленими особами, які діяли за єдиним спільним умислом із ним з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являється фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Підозрюваний, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Тухля Сколівського р-н. Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, позитивно характеризується, є учасником АТО, підозрюваний страждає на захворювання серцево-судинної системи. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваним, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м`який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. У судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Тухля Сколівського р-н. Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, позитивно характеризується, є учасником АТО, підозрюваний страждає на захворювання серцево-судинної системи.

Тому з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, а саме відсутність у нього у власності автомобіля та нерухомого майна, а також стану здоров`я підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 99850 грн.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 99850 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задоволити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 11.07.2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99850 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 11.07.2026 року покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1