Рішення № 13656130, 31.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.11 р. Справа № 28/256

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк в особі Центрального відділення Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” у м.Маріуполь, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц”, м.Маріуполь

про стягнення 845 513,25 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Ігнатенко С.В., Шумков А.Ю.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”, м.Донецьк в особі Центрального відділення Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” у м.Маріуполь, м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц”, м.Маріуполь, про стягнення 845513,25грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №01 від 26.07.2007р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.12.2010р. порушив провадження у справі № 28/256.

Відповідно до заяви №13 від 05.01.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 700 000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 9 109,59 грн. – строкові відсотки, 132 999,97 грн. – заборгованість за простроченим відсотками, 3 403,69грн. – пеня за прострочення сплати відсотків. Суд приймає до уваги вказану заяву.

Відповідачем надавались клопотання про відкладання розгляду справи, які судом були задоволені.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву не надав, враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк”, м. Донецьк (банк, правонаступником якого є позивач), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Кройц”, м.Маріуполь (позичальником), було укладено кредитний договір №01 від 26.07.2007р. (договір), відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в режимі поновлювальної кредитної лінії на наступних умовах:

- ліміт кредитної лінії 700 000,00грн.;

- цільове використання кредиту – придбання запасних частин, оснащення, обладнання, сировини, матеріалів, комплектуючих, а також виплата заробітної плати і прирівняні до неї платежі і інші виробничі цілі;

- строк повернення кредиту – 25.07.2012р.;

- проценти за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 19% річних;

- комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії – 1,05% річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії;

- комісії за зміну умов кредитного договору, а саме: за зміну строків виплати процентів – 70,0 грн.;

- проценти за необґрунтоване використання кредиту по строковій заборгованості – 24,0% річних (п. 1.1. в редакції додаткової угоди №11 від 31.03.2009р. до договору).

За своєю правовою природою договір №01 від 26.07.2007р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Банк, відповідно до п. 3.3.1 в редакції додаткової угоди №10 від 31.03.2009р. до договору, зобов’язався видати позичальнику кредит на умовах і на цілі, передбачені п. 1 даного договору.

Надання кредиту підтверджується меморіальними ордерами №1002_30 від 26.07.2007р., №1 від 30.07.2007р., №1 від 13.08.2007р., №1 від 27.08.2007р., №1 від 13.09.2007р., платіжним дорученням №1 від 10.08.2007р., дорученнями для перерахування кредитних коштів, що наявні в матеріалах справи, на загальну суму 701966,00грн.

Тобто, факт кредитування рахунку відповідача підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 3.3.4 в редакції додаткової угоди №10 від 31.03.2009р. до договору, банк зобов’язався нараховувати в валюті кредиту проценти за користування кредиту, а також проценти за необґрунтоване використання кредиту виходячи зі ставок, вказаних в п. 1.1. даного договору. Також даним пунктом договору сторони встановили порядок нарахування процентів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.2 в редакції додаткової угоди №10 від 31.03.2009р. до договору, позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням, надавати за вимогою банку документи, що підтверджують цільове призначення використання кредиту, а також підтверджувати використання кредитних коштів на передбачені даним договором цілі поставленням підпису уповноваженої особи на складених робітниками банку звітних документів по перевірці цільового використання кредитних коштів протягом 10 календарних днів з моменту отримання таких звітних документів від банку; повернути кредит в повній сумі не пізніше строку, передбаченого п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування на кредитний рахунок в банку.

Пунктом 3.4.3 в редакції додаткових угод до даного договору позичальник зобов’язався виплачувати банку нараховані проценти за використання кредиту (в тому числі при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту, відповідно до порядку визначеному даним пунктом договору.

Пунктом 3.1.4 в редакції додаткової угоди №10 від 31.03.2009р. до договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту і виплату процентів в випадку невиконання позичальником зобов’язань, передбачених даним договором, а також договором(ами), що забезпечують виконання даного, а також в випадку незабезпечення зобов’язань позичальника за даним договором, втрати забезпечення зобов’язань або погіршення його умов при зобов’язаннях, за які позичальник не несе відповідальності.

Прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором №01 від 26.07.2007р. відповідачем належним чином не виконувалися.

Позивач звертався до відповідача з повідомленнями від 28.07.2010р. та від 01.10.2010р. про дострокове погашення всієї заборгованості за кредитним договором №01 від 26.07.2007р. протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення. Докази направлення та отримання повідомлень відповідачем 04.08.2010р. та 15.10.2010р. (відповідно) наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем – ТОВ “Кройц”, м.Маріуполь не виконані зобов’язання за кредитним договором №01 від 26.07.2007р., щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом. Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Заборгованість відповідача по сумі кредиту становить 700 000,00 грн., по строковим відсоткам - 9 109,59 грн., за простроченими відсотками -132 999,97 грн., що підтверджено банківськими виписками, доказів повернення зазначених сум відповідачем до матеріалів справи не представлено.

На підставі зазначеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м.Донецьк в особі Центрального відділення Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” у м.Маріуполь, м. Маріуполь щодо стягнення з Товариства з обмеженої відповідальністю „Кройц”, м.Маріуполь заборгованості за кредитним договором №01 від 26.07.2007р. по кредиту в сумі 700 000,00грн., по строковим відсоткам - 9 109,59 грн., за простроченими відсотками -132 999,97 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня за прострочення сплати відсотків в розмірі 3 403,69грн. за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р.

Відповідно до п. 5.1. в редакції додаткової угоди №10 від 31.03.2009р. до договору у випадку несвоєчасної виплати процентів і комісії за кредитом позичальник виплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який виплачується пеня, за кожний день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення пені з відповідача за невиконання грошових зобов’язань по сплаті відсотків на загальну суму 3403,69грн., є таким, що підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 3380,01 грн.

Судові витрати у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц”, м.Маріуполь, частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц” (87556, Донецька область, м.Маріуполь, просп. Будівельників, 98, п/р26002480102003 в Центральному відділенні ПАТ „Донгорбанк” у м.Маріуполь, МФО 334970, ЄДРПОУ 31317444) на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Леніна, 85 а, ЄДРПОУ 20365318, МФО 334970) заборгованість за кредитом в сумі 700 000,00грн., заборгованість по відсоткам за строковою заборгованістю в сумі 9109,59грн., заборгованість по відсоткам за простроченою заборгованістю в сумі 132 999,97грн., пеня в розмірі 3380,01 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 8454,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну части рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 03.02.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення підписано 03.02.2011р.