Рішення № 136561084, 13.05.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Справа № 480/3299/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3299/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №184250012834 від 15.04.2025, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу - протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу період моєї роботи з 20.03.1985 по 20.02.1987 у колгоспі "імені Кірова" та з 22.01.1988 по 26.05.1995 в радгоспі "Шосткинський";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.04.2025 та прийняти рішення з врахуванням періодів роботи, які зараховані судом до мого страхового (трудового) стажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи. За результатами розгляду його заяви ГУ ПФУ в Закарпатській області було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вважає, що відповідач протиправно, при обчисленні страхового стажу не зарахував періоди трудової діяльності з 20.03.1985 по 20.02.1987 та з 22.01.1988 по 26.05.1995.

На переконання позивача, підстави для неврахування зазначених періодів до страхового стажу відсутні. При цьому, зазначає, що стаж її роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком є достатнім, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, який необхідний позивачу для призначення пенсії головним управлінням прийнято рішення за №184250012834 від 15.04.2025 про відмову у призначенні пенсії. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1987 з 20.03.1985 по 20.02.1987 - оскільки відсутня довідка про трудову участь в колгоспному виробництві з зазначенням встановленої та відпрацьованої кількості трудоднів. Також не врахований період роботи в радгоспі "Шосткинський" з 22.01.1988 по 26.05.1995, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи, дана довідка потребує підтвердження первинними документами. Зарахувати період роботи до страхового стажу можливо буде після проведення перевірки. (а.с.24-25

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Закарпатській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду заяви позивача 15.04.2025 ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняло рішення № 184250012834 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу роботи (а.с. 7).

При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що вік заявника становить 60 років, страховий стаж становить 21 рік 04 місяці 7 днів, з врахуванням додаткових років роботи за Списком №1 стаж становить 22 роки 04 місяці 07 днів.

За доданими документами згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.02.1987, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 20.03.1985 по 20.02.1987, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично вироблені трудодні.

Також не взято до уваги довідку №58 від 04.04.2025, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи.

Одночасно повідомляємо, після надходження Ака перевірки первинних документів довідки про заробітну плату №60 від 04.04.2024, стаж можливо переглянути.

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Суд встановив, що позивач досяг 60-річного віку 21.02.2025. Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття ним встановленого законом 60-річного віку, його загальний страховий стаж повинен був становити не менше 32 років.

За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.

За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 № 159/4178/16-а.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі -Порядок № 310), основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 310 трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Порядку № 310).

Згідно пункту 6 Порядку № 310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

За приписами частини другої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

З аналізу наведеної норми вбачається, що у разі виконання членом колгоспу встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві за відповідний рік або невиконання мінімуму трудової участі з поважних причин, зарахуванню до трудового стажу колгоспника підлягає повний календарний рік, за який виконано відповідний мінімум трудової участі або визнано його не виконання таким, що відбулось з поважних причин.

Дослідженням трудової книжки колгоспника від 17.02.1987 серії НОМЕР_1 (а.с. 8-10), в межах спірних періодів роботи, що розглядаються, встановлено, що позивач:

- запис №1 20.03.1985 прийнята в члени колгоспу "ім.Кірова" (протокол загальних зборів №1 від 08.02.1985);

- запис №2 від 20.02.1987 звільнена з членів колгоспу (протокол правління №3 від 20.02.1987).

Крім того, у трудовій книжці колгоспника зазначені відпрацьовані трудоднів в 1985 році - 226 (із мінімально необхідних 220), в 1986 році - 140 (із мінімально необхідних 140), 1987 рік - мінімум знятий по причині наявності малої дитини. (а.с.10)

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже при виникненні у ГУ ПФУ в Закарпатській області сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення ГУ ПФУ в Закарпатській області перевірки достовірності відомостей про позивача.

В свою чергу доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача з 20.03.1985 по 20.02.1987 у колгоспі, відповідачем суду не надано.

А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 20.03.1985 по 20.02.1987 в колгоспі, з підстав відсутності довідки про встановлений мінімум та фактичну кількість відпрацьованих вихододнів.

Щодо не зарахування періоду з 22.01.1988 по 26.05.1995 в радгоспі "Шосткинський", суд зазначає наступне.

Відповідно вищезазначеної трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , також містяться відомості:

- запис №6 від 22.01.1988 була прийнята підмінним оператором по відгодовуванню крупної рогатої худоби бригади №2 у відділення "Перше травня" в порядку переведення в радгосп "Шосткинський" (наказ №13-к від 21.01.1988);

- запис №7 від 26.05.1995 звільнена на підставі ст.39 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію по інвалідності (наказ №77 від 27.05.1995).

Згідно довідки №58 від 04.04.2025 вбачається, що принять ОСОБА_1 подменным оператором по откорму КРС бр.№2 отд. "Первое мая" с 22.01.1988 по переводу и переселению. (мовою оригіналу). Наказ на звільнення з роботи відсутній (накази з особового складу по КСП "Шосткинський" передани по 1995 рік). (а.с.12)

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка №60 від 04.04.2025 про те, що позивач працювала в КСП "Шосткинське" та їй нараховувалась заробітна плата. (а.с.14)

Натомість факт роботи позивачки у вказані періоди підтверджується як записами у трудовій книжці, так і описаною судом довідкою.

Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачці, наявність інших обов`язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, оскільки трудова книжка позивача містить належним чином відображені записи про її трудову діяльність у спірні періоди, а саме: з 20.03.1985 по 20.02.1987 та з 22.01.1988 по 26.05.1995, що належним чином відображено у її трудовій книжці, доказів протилежного відповідачем по цій справі до суду не надано, а також наявні заперечення відповідача про те, що в трудовій книжці відсутній наказ про звільнення, а також нечитабельність печатки при звільненні, що не відноситься до особистої відповідальності позивача, оскільки вона не заповнювала дану трудову книжку, суд вважає задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до її загального страхового стажу вищезазначені періоди роботи.

Враховуючи встановлені судом обставини та описані вище правові норми, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 134250012834 від 15.04.2025 про відмову позивачу у призначенні та виплаті пенсії за віком.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та дій.

Відтак суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №184250012834 від 15.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закорпатська обл., код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового (трудового) стажу період роботи з 20.03.1985 по 20.02.1987 у колгоспі "імені Кірова" та з 22.01.1988 по 26.05.1995 в радгоспі "Шосткинський".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закорпатська обл., код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закорпатська обл., код ЄДРПОУ 20453063) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко