Рішення № 136558967, 15.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2026 року Справа № 280/1755/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроперовській області ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область; вул. Надії Алексеєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49008, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач -2), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 4) відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

- рішення відповідача 1 № 047150029269 від 02 грудня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно пункту б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- рішення відповідача - 3 від 02 вересня 2025 року о/р 047150029269 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- рішення відповідача 4 № 2000-0304-9/174499 від 11 листопада 2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно пункту б чатсини 1 сттатті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати відповідача 2 зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 періоди: 01 вересня 1984 року по 17 липня 1987 року (2 роки 10 місяців 16 днів) - навчання в середньо-професійному училищі № 28 м. Кривого Рогу; 21 липня 1987 року по 26 жовтня 1987 року (3 місяці 6 днів) - робота на посаді електрозварника ручного зварювання у Криворізькому спеціалізованому управлінні Металургмонтаж № 209 Тресту Дніпрометалургмонтаж; 12 листопада 1987 року - 21 травня 1995 року (3 роки 6 місяців 10 днів) - період проходження військової служби в радянській армії; 02 лютого 2004 року - 13 лютого 2015 (11 років 12 днів) - робота на посаді газоелектрозварника у БУ № 5 Тресту «Криворіжіндустрбуд» (перейменовано у ПрАТ «Криворіжіндустрбуд); 05 березня 2015 року 12 вересня 2017 року (2 роки 6 місяців 8 днів) - робота на посаді електрогазозварника КП «Кривбасводоканал»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно пункту б частини 1 статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 26 листопада 2024 року (дати реєстрації заяви про призначення пенсії на пільгових умовах).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас, спірними рішеннями у призначенні пенсії відмовлено з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, встановленого частиною 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 лютого 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідачів 1, 2, 3 , оскільки вважає, що набув право на пільгову пенсію, а доданих ним до заяв про призначення пенсії за віком на пільгових умовах документів було достатньо для підтвердження наявного у нього як страхового, так і пільгового стажу роботи. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 05 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із позовом та недоплатою судового збору.

23 березня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви. У період з 06 березня 2026 року по 30 березня 2026 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на робочому місці на підставі листка не працездатності.

Ухвалою судді від 31 березня 2026 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_2 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/1755/26, поновлено йому такий строк, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/1755/26.

15 квітня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

21 квітня 2026 року від представника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який також містить заперечення проти задоволення позову з огляду на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу.

22 квітня 2026 року від представника Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (дислокація м. Кривий Ріг) та пенсію не отримує. За результатами перевірки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відділом контроля за правильністю призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено, що заява від 28 травня 2025 року № 2179 відпрацьовувалася за принципом єдиної черги головним спеціалістом Львівської області, головним спеціалістом Запорізької області, та при призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, був неправильно розрахований пільговий стаж по списку № 2, внаслідок чого неправильно визначено право на пенсію. Переглянуто зарахування періодів пільгового стажу згідно довідки від 14 листопада 2024 № 06, виданої ПрАТ Криворіжіндустрбуд, а саме: вилучено із розрахунку пільгового стажу по Списку № 2 період роботи з 02 лютого 2004 року по 31 січня 2015 року (невірно зазначено розділ по Постанові № 36 від 16 січня 2003 року, в наказі про атестацію № 16 від 06 березня 2001 року відсутня посада «електрогазозварник ручного зварювання») Особовий рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 приведений у відповідність до норм чинного законодавства, але право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 29 травня 2025 року відсутнє. Пенсія була призначена відповідно статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) згідно заяви від 28 травня 2025 року № 2179 з 29 травня 2025 року відповідно службової записки № 105496/01-16 від 11 липня 2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призупинена причиною «6» - закінчення строку виплати. ОСОБА_1 звернувся із заявою від 25 серпня 2025 року № 3559 про допризначення пенсії, а саме перерахунку стажу по списку № 2 відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року № 339/35961. До заяви ОСОБА_1 було додано нову довідку № 33 від 05 серпня 2025 року (взамін довідок № 5 від 21 жовтня 2024 року та № 06 від 14 листопада 2024 року) видану ПрАТ Криворіжіндустрбуд про період роботи з 02 лютого 2004 року по 31 січня 2015 року на посаді електрогазозварника. До електронної пенсійної справи долучено акт від 29 липня 2025 року № 0400-011004- 1/15864 перевірки достовірності довідок № 5 від 21 жовтня 2024 року та № 06 від 14 листопада 2024 року, наданих для призначення пенсії по списку № 2 та виявлені некоректні записи про відпустки без збереження заробітної плати , а саме з 03 січня 2007 року по 05 липня 2007 року та з 22 січня 2007 року по 15 січня 2007 року, що не відповідає наданій довідці № 33 від 05 серпня 2025 року. Вказує про відсутність правових підстав для задоволення позову.

24 квітня 2026 року представником ГУПФУ в Запорізькій області подано до суду витребувані ухвалою судді від 31 березня 2026 року докази по справі.

05 травня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у якому останній не погоджується із доводами представника відповідача 1 викладеними у відзиві на позов.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

26 листопада 2024 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Вищезазначена заява позивача в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 грудня 2024 року № 047150029269 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Згідно вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено, що пенсійний вік для виходу на пенсії становить 55 років. Вік позивача на момент звернення становив 55 років 5 місяців 28 днів. Необхідний страховий стаж визначений визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список № 2) становить 30 років Страховий стаж позивача становить 29 років 8 місяців 12 днів. Необхідний пільговий стаж становить: 12 років 6 місяців. Пільговий стаж позивача становить 11 років 6 місяців 28 днів: за Списком № 1 рік 0 місяців 24 дні та за списком № 2 10 років 6 місяців 4 дні. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 22 серпня 1992 року по 07 серпня 1994 року через ненадання наказів про атестацію робочого місця та перелік посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць. За Списком № 2 не зараховано період роботи згідно пільгової довідки № 17-17/139 від 07 жовтня 2024 року, оскільки посада «електрогазозварник 5 розряду» не відповідає постанові КМУ № 36. Також, не зараховано періоди пільгової роботи згідно архівних довідок № 125-01/06 № 127-01/06, № 89-01/06, № 90-01/06, від 14 жовтня 2024 року, не зараховано до стажу роботу за Списком № 2 з 06 березня 2006 року по 09 березня 2006 року, та з 10 березня 2011 року по 01 вересня 20011 року, оскільки підприємство ліквідовано. Для підтвердження періодів пільгової роботи архівні довідки необхідно надати на розгляд Комісії при ГУ ПФУ.

28 травня 2025 року позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонд України в Дніпропетровській області в результаті чого йому було призначено пенсію.

У зв`язку із тим, що після призначення пенсії за віком на пільгових умовах на картковий рахунок позивача не надходили пенсійні виплати, 25 серпня 2025 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про допризначенням пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами.

Заява позивача від 25 серпня 2025 року за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, де було прийнято рішення від 02 вересня 2025 року за о/р 047150029269 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. У вказаному рішенні вказано, що заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 було додано нову довідку № 33 від 05 серпня 2025 року у якій органом пенсійного фонду виявлені некоректні записи про відпустки без збереження заробітної плати , а саме з 03 січня 2007 року по 05 липня 2007 року та з 22 січня 2007 року по 15 січня 2007 року, що не відповідає наданій довідці № 33 від 05 серпня 2025 року. У зв`язку із чим, Головним управлінням в Донецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

03 листопада 2025 року позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду з заявою про призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, яка в порядку екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за наслідками розгляду якої рішенням № 2000-0304- 9/174499 від 11 листопада 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю страхового та пільгового стажу.

За вказаним рішенням до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 29 липня 1991 року по 07 серпня 1994 року згідно довідки № 1451-1606 від 03 жовтня 2024 року, оскільки відсутня довіреність на право підпису начальника управління з трудових відносин адміністрації з персоналу.

Вважаючи протиправними рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що відповідачами в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних зауважень до самих записів у трудовій книжці, а також не заперечується, що позивач працював за посадами, які дають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

При дослідженні спірних записів у трудовій книжці, судом не встановлено жодних недоліків у заповненні трудової книжки.

Суд зазначає, що Порядком №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачами не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 25 липня 1987 року, зокрема, містить наступні записи:

- навчання в СПТУ № 28 м. Кривого Рогу у період з 01 вересня 1984 року по 17 липня 1987 року, що підтверджується дипломом № НОМЕР_4 ;

- 21 липня 1987 року прийнятий електрозварником ручного зварювання 3 розряду Криворізького спеціалізованого управління Металургмонтаж № 209 Тресту Дніпрометалургмонтаж на підставі наказу № 74 від 20 липня 1987 року;

- 26 жовтня 1987 року звільнений у зв`язку з призовом до Радянської армії згідно з наказом № 98 від 26 жовтня 1987 року:

- 12 листопада 1987 року по 21 травня 1991 року - служба в радянській армії згідно з військовим білетом № 9418242;

- 02 лютого 2004 року прийнято газоелектрозварником ручного зварювання п`ятого розряду до Будівельного управління № 5 Тресту «Криворіжіндустрбуд» на підставі наказу № 10к від 02 лютого 2004 року;

- 13 лютого 2015 року звільнено на підставі наказу № 55к від 13 лютого 2015 року;

- 05 березня 2015 року прийнято на роботу електрогазозварником 5 розряду в південний цех КП «Кривбасводоканал» згідно з наказом № 103 від 05 березня 2015 року; 15 липня 2010 року за умовами атестації робочих місць за умовами праці вищезазначена професія атестована за Списком № 2 на підставі наказу № 466 від 16 липня 2010 року;

- 01 лютого 2017 року переведений електрогазозварником 5 розряду Центральної диспетчерської служби згідно з наказом № 109 від 01 лютого 2017 року;

- 12 вересня 2017 року звільнений на підставі наказу № 908 від 12 вересня 2017 року.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047150029269 від 02 грудня 2024 року за Списком № 2 не зараховано період роботи згідно пільгової довідки № 17-17/139 від 07 жовтня 2024 року, оскільки посада «електрогазозварник 5 розряду» не відповідає постанові КМУ № 36.

Так, згідно доданої позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах довідки № 17-17/139 від 07 жовтня 2024 року позивач 05 березня 2015 року по 12 вересня 2017 року працював повний робочий день на Комунальному підприємстві «Кривбачводоканал» за професією «електрогазозварник 5 розряду, код КП 7212».

Вказана інформація відповідає інформації, вказаній у трудовій книжці позивача.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, якщо пільгова робота продовжується після 03 серпня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Судом встановлено, що професія електрогазозварник передбачена Списком 2 розділом ХХХІІІ пунктом 33, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2003 року №36.: 13а-3б слюсарі, електрослюсарі, електромонтери, зайняті обслуговуванням, ремонтом та монтажем котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування подавання палива і пилоприготування, а також засобів вимірювання та автоматики, що забезпечують їх роботу XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ 33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Окрім того, професія електрогазозварник передбачена Списком 2 розділом ХХХІІІ «Загальні професії» в усіх галузях господарства, затвердженого постановою КМУ від 24 червня 2016 року № 461.

Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області безпідставно не зарахувало періоди роботи позивача на посаді електрогазозварник до пільгового стажу позивача по Списку № 2.

Окрім того, згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047150029269 від 02 грудня 2024 року до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 22 серпня 1992 року по 07 серпня 1994 року через ненадання наказів про атестацію робочого місця та перелік посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць. Із вказаного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З урахуванням записів у трудовій книжці позивача у період з 29 липня 1991 року по 08 серпня 1994 року позивач працював у мартенівському цеху підручним сталевара мартенівської печі, другого розряду.

Списком № 1 Розділу ІІI постанови Ради Міністрів СРСР №1173 передбачено посади сталевари та їх підручні, старші сталевари; вальцівники та їх підручні і старші вальцівники гарячого прокату.

Отже, періоди роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 07 серпня 1994 року, незважаючи на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць, має бути зарахований до пільгового стажу позивача по Списку № 1.

Таким, чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України без наявності на те правових підстав, не зарахованого до пільгового стажу позивача період роботи з 22 серпня 1992 року по 07 серпня 1994 року.

З приводу не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до пільгового стажу по Списку № 2 періодів роботи з 06 березня 2006 року по 09 березня 2006 року, та з 10 березня 2011 року по 01 вересня 2011 року згідно архівних довідок № 125-01/06 № 127-01/06, № 89-01/06, № 90-01/06 від 14 жовтня 2024 року, через ліквідацію підприємства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 11, 13, 14 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:

на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;

на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;

у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії

Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев`ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Надана суду копія трудової книжки серії НОМЕР_2 містить всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди трудової діяльності, зокрема позивач працював на Будівельне управління № 5 Тресту «Криворіжіндустрбуд» газоелектрозварником.

Вищевказана посада атестована відповідно до наступних документів: наказ № 466 від 15 липня 2010 року.

Також, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж позивача за 2006 та 2011 роки за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1».

Відповідно до Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України код підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» проставлявся тим працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відтак, довідка форми ОК-5 є належним джерелом відомостей про пільговий стаж позивача в спірних правовідносинах за період березень 2006 року та з березня 2006 року по вересень 2011 року.

Суд звертає увагу, що Довідка з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОК-5 містить інформацію, про те, що стаж позивача у період березень 2006 року та з березня 2006 року по вересень 2011 року повинен обраховуватися як пільговий за Списком №2, підтвердженням чому є код підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» довідці форми ОК-5.

Відтак, суд доходить висновку, що спірний період трудової діяльності позивача з 06 березня 2006 року по 09 березня 2006 року, та з 10 березня 2011 року по 01 вересня 2011 року підлягав зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача по Списку № 2, натомість Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області безпідставно не здійснило таке зарахування.

Вказане вище, свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047150029269 від 02 грудня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , у зв`язку із чим таке рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.

Окрім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 вересня 2025 року о/р 047150029269 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та вказано, що надана позивачем довідка не підтверджена первинними документами, підлягає перевірці законності її видачі. Із вказаного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки № 33 від 05 серпня 2025 року позивач у період з 02 лютого 2004 року по 13 лютого 2005 року працювала за професією електрогазозварника п`ятого розряду, яка з урахуванням постанови КМУ № 36 віднесена до Списку № 2.

Вказана інформація підтверджується і записами у трудовій книжці позивача.

Суд під час розгляду враховує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не надано доказів проведення перевірки даних, зазначених у трудовій книжці позивача, у разі наявності сумнівів у достовірності наведених у них відомостей чи доказів здійснення відповідних запитів до державних органів.

Натомість, відмова органу пенсійного фонду мотивована порівнянням у довідках, наданих позивачем до заяв про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які містять розбіжності в записах про відпустки без збереження заробітної плати, які зазначались його колишнім роботодавцем/архівною установою.

Як зазначалось судом раніше, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Оскільки записами трудової книжки позивача підтверджено період його трудової діяльності з 06 березня 2006 року по 09 березня 2006 року, та з 10 березня 2011 року по 01 вересня 2011 року за професією електрогазозварник, який відповідно до Постанов КМУ № 36 та № 461 підлягав зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача по Списку № 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно відмовило позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку із чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 вересня 2025 року о/р 047150029269 підлягає скасуванню.

Також, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0304-9/174499 від 11 листопада 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу.

За вказаним рішенням до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 29 липня 1991 року по 07 серпня 1994 року згідно довідки № 1451-1606 від 03 жовтня 2024 року, оскільки відсутня довіреність на право підпису начальника управління з трудових відносин адміністрації з персоналу.

Суд не погоджується із такими підставами для неврахування періоду роботи позивача з 29 липня 1991 року по 07 серпня 1994 року до пільгового стажу позивача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про призначення пенсії було надано, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_2 , в якій містяться відомості про період роботи позивача, займану посаду підручний сталевара мартенівської печі у період з 29 липня 1991 року по 07 серпня 1994 року.

Окрім того, відповідач 3 не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача, а судом, у свою чергу, не встановлено будь-яких виправлень або неточностей у записах трудової книжки.

При цьому, як зазначалось судом раніше, професія позивача віднесена до переліку професій, які дають особі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Таким чином, період роботи позивача з 29 липня 1991 року по 07 серпня 1994 року є документально підтвердженим та підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком Списком № 2, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від № 2000-0304-9/174499 від 11 листопада 2025 року скасуванню.

З приводу вимог про зарахування до пільгового стажу періодів навчання, проходження військової служби в радянській армії, які згідно розрахунків стажу, доданих відповідачем 3 до оскаржуваного рішення, зараховані тільки до страхового стажу, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з диплома № НОМЕР_4 та трудової книжки позивача він навчався в СПТУ № 28 м. Кривого Рогу у період з 01 вересня 1984 року по 17 липня 1987 року. А 21 липня 1987 року прийнятий електрозварником ручного зварювання 3 розряду Криворізького спеціалізованого управління Металургмонтаж № 209 Тресту Дніпрометалургмонтаж на підставі наказу № 74 від 20 липня 1987 року. Вказана професія віднесена до списку професій, за якими особи мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (розділ ХХХІІІ пункт 33, затвердженого постановою КМУ від 16 січня 2003 року №36; розділ ХХХІІІ «Загальні професії» в усіх галузях господарства, затвердженого постановою КМУ від 24 червня 2016 року № 461).

За приписами статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання в СПТУ № 28 м. Кривого Рогу і днем прийняття на роботу за професією не перевищує три місяці, то період навчання має бути зарахований і до пільгового стажу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №127/1762/17.

Оскаржуване рішення відповідача 3 не містить жодних мотивів та правових підстав незарахування позивачу періоду навчання до його пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Окрім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі Закон №2232) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою статті 2 Закону №2232 передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі Закон №2011), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону №2011 передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приведених вище норм права дає підставою для висновку, що час проходження строкової військової служби зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також до пільгового стажу роботи зараховується період навчання в професійно-технічному навчальному закладі, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема записи у трудовій книжці, позива у період з 12 листопада 1987 року по 21 травня 1991 року проходив службу в радянській армії згідно з військовим білетом № НОМЕР_5 .

До цього, позивач з 21 липня 1987 року працював електрозварником ручного зварювання 3 розряду Криворізького спеціалізованого управління Металургмонтаж № 209 Тресту Дніпрометалургмонтаж на підставі наказу № 74 від 20 липня 1987 року. Вказана професія позивача віднесена до списку професій, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

А тому, враховуючи, що на момент призову позивача на строкову військову службу позивач працював на посаді, передбаченій Списком №2 та був звільнений у зв`язку з призовом до радянської армії, тому період строкової служби у Збройних силах повинен бути зарахований до його пільгового стажу.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постанові від 12 грудня 2019 року у справі №683/1774/16-а.

Разом з тим, зазначені періоди навчання та строкової служби не були зараховані пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №2, таких доказів матеріали справи не містять, а відповідачем 3 суду не надані.

При цьому, судом враховується і те, що відповідачем 3 не обґрунтовано і не наведено мотивів не зарахування наведених спірних періодів.

З огляду на вказане, вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів навчання, проходження служби в лавах радянської армії та на посаді електрозварника підлягають задоволенню.

Вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 02 лютого 2004 року по 04 березня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки згідно розрахунку відповідача 3 вже зараховані до пільгового стажу позивача.

Вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню також не підлягають, оскільки вказаним органом пенсійного фонду питання щодо зарахування стажу та призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку 2 не вирішувалось.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання пенсійного органу призначити пенсію, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи, що на момент прийняття відповідачами оскаржуваних рішень страховий та пільговий стаж позивача було обраховано без врахування спірних періодів роботи, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо обрахунку пільгового стажу позивача.

Тому суд вважає за необхідне, зобов`язати орган пенсійного фонду, який останній розглядав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувати до пільгового стажу спірні періоди навчання, проходження служби в Радянській армії, роботи позивача та повторно розглянути останню заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Одночасно, суд вказує, що в даному випадку остання заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке, зокрема, оскаржується в рамках даної справи, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Означене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справі №500/1216/23 від 08 лютого 2024 року.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

З урахуванням положень частини 3 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 1, 3, 4 по 1331,20 грн. з кожного як з осіб, якими було прийняті протиправні рішення у відношенні позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047150029269 від 02 грудня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 вересня 2025 року о/р 047150029269 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0304-9/174499 від 11 листопада 2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 період навчання з 01 вересня 1984 року по 17 липня 1987 року, період проходження військової служби в Радянській армії з 12 листопада 1987 року по 21 травня 1991 року, період роботи з 21 липня 1987 року по 21 травня 1995 року, з 22 липня 1992 року по 07 серпня 1994 року, з 06 березня 2006 року по 09 березня 2006 року, з 10 березня 2011 року по 01 вересня 2011 року, з 05 березня 2015 року по 12 вересня 2017 року; до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 22 серпня 1992 року по 07 серпня 1994 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 листопада 2025 року з урахуванням мотивувальної частини рішення суду у справі № 280/1755/26.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов