Рішення № 136558636, 15.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Житомир

справа № 240/24191/25

категорія 102080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Звягельського відділу УДМС у Житомирській області щодо відмови у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

- зобов`язати Звягельський відділ УДМС у Житомирській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулася до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки до паспорту у формі книжечки, однак 10.09.2025 отримала лист, у якому відповідач пропонує здійснити обмін паспорта у вигляді книжечки на ID-картку.

Зазначає, що з релігійних переконань відмовляється від обміну паспорта на ID-картку, адже використання технологій при виготовленні паспорта нового зразка змушує її надати згоду на обробку персональних даних, що є неправомірним способом втручання у її особисте та сімейне життя, однак вкотре отримала лист від відповідача про відмову у видачі паспорта у формі книжечки.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

11 листопада 2025 року від відповідача, через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №81509/25) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

21 листопада 2025 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву (за вх. №83652/25) у прохальній частині якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що 10.09.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо обміну та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, на яку листом від 02.10.2025 заявнику надано відповідь. Підставою для звернення до суду стала незгода позивача з отриманою відповіддю.

Відповідач наголошує, що наразі паспорт позивачки у справі підлягає обміну з дотриманням встановленої законодавством процедури. Зазначає, що до правовідносин з приводу обміну паспорта позивача підлягають застосуванню норми Порядку №302, згідно з яким передбачено обмін паспорта у форі книжечки зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки.

Також вказує, що процедура отримання паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку документів.

Наголошує, що розглянувши подану позивачем заяву відповідач надав відповідь (02.10.2025) з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій та зазначенням переліку документів, які необхідні для отримання паспорта громадянина України і які заявниця не подала.

Крім цього вказує, що згідно з копією паспорта громадянина України, яка долучена позивачем до матеріалів справи, фактично позивачка - ОСОБА_1 , однак у своїй позовній заяві позивач зазначає - ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Славутським МВ УМВС України в Хмельницькій області 11.09.1998, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 серпня 2025 року позивач звернулася до Звягельського відділу УДМС у Житомирській області із заявою у якій просила, у зв`язку з досягненням віку вклеїти нову фотокартку в паспорт серії НОМЕР_1 . Також зазначила, що відмовляється від отримання пластикової ID-картки на підставі своїх релігійних переконань.

Листом від 09.09.2025 Звягельський відділ УДМС у Житомирській області повідомив, що законодавцем не передбачено вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки фотокарток по досягненню його власником 53-річного віку.

Повідомлено, що якщо заявник по досягненню визначеного законодавством віку не звертався до органів міграційної служби щодо вклеювання фото, то паспортний документ, з огляду на норми п.8 Розділу І Положення №2503-XII є недійсним та підлягає обміну.

Вказує, що Порядком №302 передбачено обмін паспорта у форі книжечки зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки. Заявнику запропоновано здійснити обмін паспорта громадянина України у спосіб та у формі, визначеній нормами чинного законодавства України.

10 вересня 2025 року позивач повторно звернулась до Звягельського відділу УДМС у Житомирській області із заявою, у якій наголосила, що з релігійних переконань відмовляється від обміну паспорта на ID-картку, а тому просить видати паспорт зразка 1994 року.

У листі від 10.10.2025 Звягельський відділ УДМС у Житомирській області запропонував заявнику здійснити обмін паспорта громадянина України у спосіб та у формі, визначеній нормами чинного законодавства України.

Не погоджуючись із вказаним, позивач звернулася із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з вимогами ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами ст.3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з п.п.1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Таким чином, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 (далі - Положення №2503-ХІІ), передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

У пункті 8 Положення №2503-XII визначено, що до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено зразок та технічний опис бланка, Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Пунктом 1 розділу І Тимчасового порядку №456 встановлено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно із пунктом 2 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

В силу пункту 1 розділу V Тимчасового порядку №456 третя і п`ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.

В абзаці 1 пункту 2 розділу V Тимчасового порядку №456 визначено, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу V Тимчасового порядку №456 для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.

Відповідно до пункту 3 розділу V Тимчасового порядку №456 наявність підстав для вклеювання фотокартки при досягненні особою відповідного віку та подана заявником інформація перевіряються уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС, яка за своїми службовими обов`язками відповідає за оформлення та видачу паспорта, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, Книгою обліку та з урахуванням вимог пунктів 4 та 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.

Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством (пункт 4 розділу V Тимчасового порядку №456).

Рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок (пункт 5 розділу V Тимчасового порядку №456).

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року позивач звернулася до Звягельського відділу УДМС у Житомирській області із заявою у якій просила, у зв`язку з досягненням віку, вклеїти нову фотокартку в паспорт серії НОМЕР_1 . При цьому, 45 років позивачу виповнилось 06.08.2017.

Таким чином, позивач мала право звернутися до територіального органу ДМС за здійсненням вклеювання фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 06.09.2017.

Отже, суд встановив факт пропуску строку, протягом якого, відраховуючи з дня досягнення 45-річного віку, особа має подати паспорт для вклеювання нової фотокартки.

Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення №2503-XII).

У зв`язку із вказаним суд враховує, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи.

Водночас визнання паспорту недійсним не має наслідком його вилучення.

Відповідно до пункту 2 розділу V Тимчасового порядку №456 для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку.

Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.

Отже, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт зразка 1994 року після спливу тридцятиденного строку.

Варто зазначити, що Порядок №302 визначив правові наслідки пропуску місячного строку для подання документів для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку (тобто, паспорт підлягає обміну), однак Положення №2503-ХІІ таких правових наслідків не визначає.

При дослідженні матеріалів справи, суд бере також до уваги, що паспорт громадянина України був виданий позивачу 11.09.1998, тобто до набрання чинності Законом №5492-VI, пунктом 1 розділу V «Перехідні положення» якого передбачено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що не зважаючи на пропуск позивачем місячного строку для звернення за вклеюванням до паспорта у формі книжечки нової фотокартки при досягненні 45-річного віку, та враховуючи, що паспорт громадянина України був виданий до набрання чинності Законом №5492-VI, позивач не може бути позбавлений права на подальше використання паспорта саме у формі книжечки, за умови вклеювання нової фотокартки.

Листом від 09.09.2025 Звягельський відділ УДМС у Житомирській області повідомив, що законодавцем не передбачено вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки фотокарток по досягненню його власником 53-річного віку, та зазначив, що заявник по досягненню визначеного законодавством віку не звертався до органів міграційної служби щодо вклеювання фото, а тому вказує, що паспортний документ, з огляду на норми п.8 Розділу І Положення №2503-XII є недійсним та підлягає обміну.

Позивач повторно звернулася до відповідача із заявою від 10.09.2025, у якій наголосила, що з релігійних переконань відмовляється від обміну паспорта на ID-картку, а тому просить видати паспорт зразка 1994 року, однак відповідач у листі від 10.10.2025 вкотре запропонував заявнику здійснити обмін паспорта громадянина України у спосіб та у формі, визначеній нормами чинного законодавства України.

У своєму відзиві відповідач наголошує, що процедура отримання паспорта громадянина України передбачає подання відповідної заяви-анкети та переліку документів.

Пунктом 13 Постанови №2503-ХІІ передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає, в тому числі, заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. Така форма була затверджена Наказом МВС від 13.04.2012 №320, однак, на час звернення позивача із відповідною заявою, він втратив чинність.

Однак, суд звертає увагу, що відсутність форми заяви не може нівелювати право особи на отримання паспорту у формі книжечки. Таке право встановлено, зокрема, і цим судовим рішенням, тому подання заяви у довільній формі не може слугувати підставою для невидачі такого паспорту.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що заявником подано не усі документи визначенні чинним законодавством, оскільки зазначене не було підставою для відмови позивачу у оформленні паспорту. Також відповідач не конкретизує які саме документи не були поданні позивачем, а лише обмежився цитуванням положення законодавства щодо всього переліку документів.

Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення №2503-XII).

При цьому, суд зазначає, що паспорт, у якому не вклеєна фотокартка при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним не за собою його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.

В даному випадку позивач правомірно посилається на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, ухвалене у зразковій справі №806/3265/17, відповідно до якого особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до вищенаведених норм, тоді як відповідач у спірних правовідносинах (правове регулювання яких не змінилося після прийняття наведеного судового рішення) фактично спонукає до отримання позивача паспорту у формі паспортної картки.

Так, згідно частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Разом з тим, суд зауважує, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.

Отже, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушування людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем пропущено строк для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку із досягнення 45-річного віку без поважних причин і це є порушенням вимог підпункту 6 пункту 6 Порядку №302.

В той же час, за це порушення позивач може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.

Варто зазначити, що будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, разом з тим, у даному випадку такі обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки та вклеювання фотокартки до такого паспорта, законодавством не передбачена, натомість діюче законодавством визначено процедуру та порядок отримання паспорта у формі книжечки та вклеювання до нього фотокартки у відповідних випадках.

Отже, відсутність у позивача дійсного паспортного документу суперечить його інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на охорону здоров`я та соціальний захист, на укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення довіреностей (доручень) іншим особам для здійснення представництва інтересів тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням ним 45 років.

При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд висловив у постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 420/270/19, від 31 січня 2020 року у справі № 200/6627/19-а, від 06 лютого 2020 року у справі № 420/3253/19, від 21 серпня 2020 року у справі №240/3660/19.

Щодо посилання відповідача на невірне зазначення позивачем особистої інформації у позовній заяві, а саме по батькові " ОСОБА_2 ", замість " ОСОБА_3 ", як вказано у паспорті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Славутським МВ УМВС України в Хмельницькій області 11.09.1998, прізвище, ім`я та по батькові позивача - ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що будь-які сумніви, що у цьому випадку є саме помилка у написанні по батькові, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне відповідачем не надано.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що процедура здійснення ідентифікації особи при оформленні паспорта громадянина України є чітко врегульованою законодавством.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає необхідним, керуючись приписами ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та захистити право позивача шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 вклеїти до паспорту громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) нової фотокартки у зв`язку із досягненням 45-річного віку, та як наслідок, зобов`язати відповідача вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) ОСОБА_1 нову фотокартку у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Славутським МВ УМВС в Хмельницькій області 11.09.1998) до Звягельського відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Олександра Чернявського, 3, м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11701, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Звягельського відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 вклеїти до паспорту громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) нової фотокартки у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

Зобов`язати Звягельський відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) ОСОБА_1 нову фотокартку у зв`язку із досягненням 45-річного віку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Звягельського відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 15 травня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко