Ухвала суду № 136556698, 18.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6845/25

1-кс/569/3337/26

УХВАЛА

18 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 12 березня 2025 року близько 22.30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 2А, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, шляхом зрізу навісного замка, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку інших осіб, таємно викрав з складського приміщення, що знаходиться за вказаною адресою, належні УХМТ «Обітниця Миру» піни бля бриття «Homme» синього кольору, в кількості 8 штук, піни бля бриття «MENNEN» сірого кольору, в кількості 12 штук, піни для бриття «LABELL MEN» білого кольору, в кількості 5 штук, піни бля бриття «WILLIAMS» блакитного кольору, в кількості 15 штук, піни бля бриття «XILON» чорного кольору, в кількості 10 штук, вартістю 4277,85 гривень, чим завдав потерпілій стороні майнової шкоди у вказаному розмірі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.4ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням в інше приміщення.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення вина підозрюваного ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, іншими матеріалами кримінального провадження.

24.06.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того встановлено, що 07.05.2025 ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 .

21.07.2025 під час досудового розслідування стало відомо, що ОСОБА_4 , перебуває у Сумській області, де проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , та виконує бойові завдання у складі підрозділу біля кордону з рф на лінії зіткнення, що унеможливлює його прибуття для проведення слідчих дій до Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області.

25.07.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181010000735 від 20.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України було зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.280 КПК України: наявні об`єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.

06.02.2026 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відновлено.

Згідно інформації тимчасово виконуючого обов`язки командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_8 , 11.10.2025 наказом №294, ОСОБА_4 , стрільця 2 стрілецького взводу 14 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_4 виключено із списків ВЧ НОМЕР_4 , та вважати таким, що самовільно залишив військову частину.

07.02.2026 та 09.02.2026 на виконання доручення слідчого, старшим оперуповноваженим ВКП Рівненського РУП лейтенантом поліції ОСОБА_9 було здійснено неодноразові виходи по місцю проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , однак останній був постійно відсутнім.

Встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не представилось можливим.

09 лютого 2026 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду (підтверджується рапортами старшого оперуповноваженого ВКП Рівненського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 ) та може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:

- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, зокрема: ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Крім того, слід звернути увагу на те, що одразу після вчинення злочинів підозрюваний ОСОБА_4

може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.

може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема 23.01.2026 до Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області надійшли згідно запиту матеріали з ВЧ НОМЕР_2 , про те, що згідно наказу №294 від 11.10.2025 м.Шостка ОСОБА_4 , стрільця 2 стрілецького взводу 14 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_4 виключено і списків ВЧ НОМЕР_4 , та вважати таким, що самовільно залишив військову частину. По даному факту четвертим відділом ( з дислокацією у м.Сумах) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170040020549 від 26.11.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010000735 від 20.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

24.06.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того встановлено, що 07.05.2025 ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 .

21.07.2025 під час досудового розслідування стало відомо, що ОСОБА_4 , перебуває у Сумській області, де проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , та виконує бойові завдання у складі підрозділу біля кордону з рф на лінії зіткнення, що унеможливлює його прибуття для проведення слідчих дій до Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області.

25.07.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181010000735 від 20.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України було зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.280 КПК України: наявні об`єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.

06.02.2026 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні відновлено.

Згідно інформації тимчасово виконуючого обов`язки командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_8 , 11.10.2025 наказом №294, ОСОБА_4 , стрільця 2 стрілецького взводу 14 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_4 виключено із списків ВЧ НОМЕР_4 , та вважати таким, що самовільно залишив військову частину.

07.02.2026 та 09.02.2026 на виконання доручення слідчого, старшим оперуповноваженим ВКП Рівненського РУП лейтенантом поліції ОСОБА_9 було здійснено неодноразові виходи по місцю проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , однак останній був постійно відсутнім.

Встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не представилось можливим.

09 лютого 2026 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_4 , раніше не судимий, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, вважаю за необхідне визначити розмір застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити .

Застосувати доОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 13 травня 2026 року.

Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали до 13.05. 2026 року.

Одночасно визначити розмір застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 166 400 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 13.05.2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11