Рішення № 13655469, 24.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.11 р. Справа № 38/181

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.,

судді Сгари Е.В.,

судді Донця О.Є.

розглянувши матеріали справи за позовом: Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України в особі Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство “Вугілля України” м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Донбасенерго”, м.Горлівка

про стягнення збитків за користування вагонами у розмірі 9 088,20грн.

за участю

представників сторін:

від прокурора: Кравцов В.І.- за посвідченням №3248

від позивача: не з’явився

від відповідача: Сьомка Р.О.- за дов.б/н від 01.09.2010р.

від третьої особи: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

Суть спору:

Шахтарський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України в особі Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м.Донецьк про стягнення збитків за користування вагонами у розмірі 9 088,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на переробку рядового вугілля №01-06-2п/р від 01.06.2005р. з додатковими угодами, договір постачання вугільної продукції №7-07/2-ЕН від 01.06.2007р., копії залізничних накладних, факсограму від 04.01.2008р., акт відбору проби №92 від 05.01.2008р., відомість за січень 2008р., копії відомостей плати за користування вагонами, копії рахунків – фактур, претензії, платіжного доручення №931 від 04.09.2009р., відповіді на претензії, правовстановлюючі документи тощо.

23.09.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 20.09.2010р. № 14/4-20/4861, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м.Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30962337) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83028, м.Донецьк, Будьонівський район, вул.Травнева,66, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Відповідач 22.09.2010р. надав суду клопотання №б/н від 21.09.2010р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.10.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №б/н від 18.10.2010р., в якому просить суд залишити позовну заяву Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України в особі Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ без розгляду, оскільки прокурор не обґрунтовує в чому конкретно полягає порушення інтересів держави або створюється погроза інтересам держави.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2010р. по справі №38/181 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство “Вугілля України”, м. Київ.

22.10.2010р. відповідач надав суду відзив на позов від 11.10.2010р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів порушення відповідачем договірних зобов’язань або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності відповідно до Інструкції П-7 від 25.04.66р.; належного розрахунку збитків та належних доказів, що ним понесені збитки з вини відповідача.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.11.2010р. третя особа, надала суду пояснення №б/н від 08.11.2010р., в яких зазначила, що між Державним підприємством “Вугілля України” та Державним підприємством “Шахтарськантрацит” було укладено договір поставки № 07-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

Відповідно до виконання умов договору ДП “Шахтарськантарцит” у грудні 2007р. відвантажив вугільну продукцію.

При прийманні вугілля на Слов'янській ТЕС 02.01.2008р., було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам договорів та не може бути використане в технологічному процесі виробництва електроенергії. ТОВ “Енергоімпекс” було викликано факсограмою.

Щодо поставленої вугільної продукції, 05.01.2008р. було складено акт спільного відбору проби № 92, який був підписаний представником ТОВ “Енергоімпекс”.

Відповідно під час простою вагонів в очікуванні представника залізницею була виставлена сума 9088,20грн. з ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 0501000006 та № 0701000007. Слов'янська ТЕС виставила вимогу про відшкодування витрат за простій вагонів.

ДП “Вугілля України”, згідно умов Договору п.6.4 , виставило претензію № 1965/10 ДП “Шахтарськантрацит”, як постачальнику за Договором № 07-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

ДП “Шахтарськантрацит” претензію визнало, що підтверджується відповіддю № 11/410." Рахунок-фактура виставлений ДП “Вугілля України” № ВУ-СФ-0002691 від 07.08.09р. на суму 9088,20 грн. сплачений платіжним дорученням № 931 від 04.09.2009р.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 24.11.2010р., у порядку ст.69 ГПК України.

22.11.2010р. третя особа, надала суду лист №459-юр від 18.11.2010р., в яких просить залучити до матеріалів справи додаткові документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.11.2010р. справу №38/181 призначено розглянути колегіально у складі суддів: головуючого судді Лейби М.О., судді Сгари Е.В., судді Донця О.Є.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2010р. по справі №38/181 було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Донбасенерго” м.Горлівка.

18.01.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи розрахунок суми збитків, копію посвідчення якості №1107 та лист від 18.01.2011р. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

24.01.2011р. відповідач надав суду письмові пояснення від 21.01.2011р., в яких зазначив, що відповідно до умов договору №01-06-2п/р від 01.06.2005р. у випадку розрізнення показників якості продуктів збагачення приймання здійснюється з обов'язковим викликом представників вантажовідправників в строки і в порядку, які зазначені в Інструкції П-7 від 25.04.66 року (п. 3.6. Договору).

Акт спільного випробування проби № 92 від 05.01.2008р. не є доказом одержання неякісної вугільної продукції вантажоодержувачем, оскільки свідчить про факт відбирання проб. Акт приймання продукції по якості Позивач не надав.

Позивач не надав доказів порушення Відповідачем договірних зобов'язань (противоправних дій) відповідно до Інструкції П-7 від 25.04.66 року. Пунктом 18 Інструкції П-7 встановлено, що повідомлення про виклик вантажовідправника повинно бути направлено не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості. Вантаж прибув і був виданий 02.01.2008р., а факсограма була направлена лише 04.01.2008р., що є порушенням вимог Інструкції П-7.

У поясненнях відповідач просить суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005р. між Державним підприємством “Шахтарськантрацит” (за договором замовник, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” (за договором-виконавець, далі - відповідач) був укладений договір на переробку рядового вугілля №01-06-2 п/р, згідно з пунктом 1.1, якого замовник зобов’язується поставити виконавцю рядове вугілля на умовах СРТ – фронт відвантаження – філія “ОФ “Антрацит” ТОВ “Енергоімпекс” (в редакції Інкотермс - 2000), у найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікацій, які оформлюються окремими додатками і є невід’ємною частиною договору.

Виконавець зобов’язується переробити рядове вугілля і відвантажити отримані продукти збагачення на умовах FCA- станція відправлення ОФ (в редакції – Інкотермс -2000) за рахунок і на ризик замовника за реквізитами, зазначеними замовником, а замовник зобов’язується сплатити вартість робіт по переробці рядового вугілля (п.1.2).

Третім розділом договору сторони визначили прийом по якості та кількості.

Якість продуктів збагачення визначається працівниками ЦЗФ і є кінцевою та обов’язковою до прийняття обома сторонами (п.3.5).

У випадку розбіжностей показників якості продуктів збагачення у споживача (вантажоотримувача) з даними, зазначеними у сертифікаті (посвідченні) якості, і кількості - вага, зазначена у транспортній накладній, приймання продуктів збагачення здійснюється з обов’язковим викликом представників вантажовідправника в строки і в порядку, які визначені в Інструкції П-7 від 25.04.66р. і №П-6 від 15.06.65р., відповідно з доповненнями та змінами (п.3.6).

Розділом 5 договору сторони визначили відповідальність сторін.

У випадку невиконання або неналежного виконання умов діючого договору, сторони відшкодовують одна одній понесені у зв’язку з цим збитки (п.5.1).

Відповідно до п.8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2005р. Сплив строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В разі відсутності заяв від сторін про намір розірвати договір протягом одного місяця до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п.8.2).

Додатковою угодою від 28.12.2007р. до договору №01-06-2 п/р від 01.06.2005р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2008р.

Додаткова угода від 28.12.2007р. до договору №01-06-2 п/р від 01.06.2005р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

В свою чергу, між Державним підприємством “Шахтарськантрацит” (Постачальник) та ДП „Вугілля України” (Покупець) укладений договір постачання вугільної продукції №7-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

Згідно р.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором.

Умови поставки, кількість, якість та асортимент вугілля, порядок приймання вугілля по якості та кількості узгоджені сторонами у розділах 2 – 4 Договору.

Відповідно до р.8 Договору, він вступає в силу з 01.07.2007р. та діє до 31.12.2007р., а в частині здійснення розрахунків – до повного виконання зобов’язань.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2007р., відповідачем на адресу Слов’янської ТЕС ВАТ „Донбасенерго” було відвантажено вугілля (марки Т) по залізничним накладним №49784416 та №49784414.

02.01.2008р. при прийманні даного вугілля на Слов’янській ТЕС були виявлені розбіжності між фактичними показниками поставленого вугілля і показниками, зазначеними у посвідченнях вантажовідправника про якість, про що відповідач був сповіщений факсограмою від 04.01.2008р.

05.01.2008р. був складений акт відбору проби №92 від 05.01.2008р., підписаний представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”.

ВАТ „Донбасенерго” виставило ДП „Вугілля України” рахунок на відшкодування витрат за користування вагонами на суму 9088,20грн., яка була списана з особового рахунку вантажоотримувача ВАТ „Донбасенерго”.

ДП “Вугілля України”, згідно п.6.4 Договору №7-07/2-ЕН від 01.06.2007р., звернулось до ДП “Шахтарськантрацит” з претензією № 1965/10 від 07.08.2009р., як до постачальника за Договором № 07-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

В зазначеній претензії ДП „Вугілля України” вимагало оплатити вартість витрат за користування вагонами на суму 9088,20грн., які виникли в результаті поставки вугілля неналежної якості по залізничним накладним №49784416 та №49784414.

ДП “Шахтарськантрацит” претензію визнало, що підтверджується відповіддю № 11/410." Рахунок-фактура виставлений ДП “Вугілля України” № ВУ-СФ-0002691 від 07.08.2009р. на суму 9088,20 грн. сплачений платіжним дорученням № 931 від 04.09.2009р.

31.08.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією №17-18/132/1, в якій пропонував відшкодувати збитки за користування вагонами у розмірі 9088,20грн, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору №01-06-2 пр від 01.06.2005р., що виразилось в поставці вантажоотримувачу вугілля, якість якого не відповідала сертифікатам якості.

Відповідач претензію не визнав, про що зазначив у відповіді на претензію №17-18/132/1 від 31.08.2009р.

Таким чином, позивач вважає, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №01-06-2 п/р від 01.06.2005р. позивач зазнав збитки у розмірі 9088,20грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір на переробку рядового вугілля №01-06-2 п/р від 01.06.2005р.

Згідно п.1.2 договору, відповідач зобов’язується переробити рядове вугілля і відвантажити отримані продукти збагачення на умовах FCA- станція відправлення ОФ (в редакції – Інкотермс -2000) за рахунок і на ризик замовника за реквізитами, зазначеними замовником, а замовник зобов’язується сплатити вартість робіт по переробці рядового вугілля.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №01-06-2 пр від 01.06.2005р., що виразилось в поставці вантажоотримувачу вугілля, якість якого не відповідала сертифікатам якості, виданих відповідачем.

В підтвердження поставки відповідачем неякісного вугілля, позивач посилається на акт відбору проби №92 від 05.01.2008р., підписаний представником відповідача.

Дослідивши наданий позивачем акт відбору проби №92 від 05.01.2008р. суд приходить до висновку, що вказаний акт не є належним доказом поставки вугілля неналежної якості, оскільки свідчить лише про факт відбору проб.

Відповідно до п.3.6 договору №01-06-2 п/р від 01.06.2005р. приймання продуктів збагачення здійснюється в строки і в порядку, які визначені в Інструкції П-7 від 25.04.66р. і №П-6 від 15.06.65р., відповідно з доповненнями та змінами.

Згідно п.29 Інструкції П-7 від 25.04.66р. за результатами приймання продукції за якістю за участю представників вантажовідправника, складається акт про фактичну якість отриманої продукції.

Доказів складання акту про фактичну якість отриманої продукції, складеного відповідно до вимог Інструкції П-7 від 25.04.66р. позивач суду не представив.

Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору та поставки вугілля, якість якого не відповідає показникам зазначеним в сертифікаті якості.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був виданий вантажоодержувачу 02.01.2008р.

Згідно п.18 Інструкції П-7, повідомлення про виклик вантажовідправника повинно бути направлено не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості.

Позивачем, в порушення ст.33 ГПК України не надано суду доказів виявлення невідповідності якості поставленого вугілля.

Крім того, факсограма про виклик уповноваженого представника відповідача для спільного випробування була направлена вантажовідправнику лише 04.01.2008р.

Згідно наданого позивачем розрахунку збитків за користування вагонами, останнім було розраховано збитки за період з 02.01.2008р. до 05-06.01.2008р.

Таким чином, суд також вважає недоведеним, що заявлена до стягнення сума збитків за користування вагонами виникла саме з вини відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 9 088,20грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 174, 193, 224, 228 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України в особі Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, м.Донецьк про стягнення збитків за користування вагонами у розмірі 9 088,20грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.01.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Донець О.Є.