Рішення № 13655456, 25.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.11 р. Справа № 38/228

Господарський суд Донецької області у складі: головуючий суддя Лейба М.О.

суддя Донець О.Є.

суддя Сгара Е.В.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР” м.Донецьк

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, с.Первомайське, Донецька область

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне страхове товариство „Вексель” м.Донецьк

про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 8 192,85грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Фільченкова А.Г. за дов.

від відповідача: Кудінов О.Г. за дов.

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР” м.Донецьк про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 8 192,85грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на довідку відділу ДАІ УМВС України в Донецькій області №3621 від 16.05.2008 року, Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04.06.2008р., договір добровільного страхування наземного транспорту №56989-01-02 від 06.08.2007р., заяву на виплату страхового відшкодування від 12.05.2008р., страховий акт №3368-02 від 09.06.2008р., акт огляду автомобіля від 15.05.2008р., рахунок-фактуру №ДС-0008182 від 15.05.2008р., звіт №7342/2008 від 26.05.2008р., платіжне доручення №8817 від 09.06.2008р., договір уступки права вимоги від 23.12.2009р., вимогу №2301 від 27.10.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

08.12.2010р. відповідач надав суду відзив на позов №1070 від 23.11.2010р., в якому з позовом не погоджується, оскільки між Акціонерним страховим товариством “Вексель” та відповідачем був укладений - договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів №405-24/07 від 12.07.2007р., відповідно до якого страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

У відзиві відповідач зазначив, що вважає ТОВ “ДЗБМ “АСТОР” неналежним відповідачем, а належним відповідачем є Акціонерне страхове товариство “Вексель”, ЄДРПОУ 20031391, 01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 7.

Відзив та додані до нього документи судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

23.12.2010р. позивач надав суду письмові пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що відповідач є безпосередньою винною особою та відшкодування матеріальної шкоди має бути здійснено саме відповідачем.

Таким чином, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 17.01.2011р., відповідно до ст.69 ГПК України.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. по справі 38/228 призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: головуючий суддя Лейба М.О., суддя Донець О.Є., суддя Сгара Е.В.

25.01.20011р. відповідач надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2008року о 14-50год. у Ленінському районі м.Донецька по проспекту Ленінському сталося ДТП за участю автомобілів HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 під його ж керуванням та автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР” під керуванням ОСОБА_2.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 3621 від 16.05.2008р.

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2008 року відносно ОСОБА_2 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) 06 серпня 2007року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №56989-01-02. За умовами укладеного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №56989-01-02 від 06.08.2007р., на підставі заяви страхувальника, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №3368 від 09.06.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно п.5.2 договору №56989-01-02 від 06.08.2007р., підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.

Відповідно рахунку-фактури ТОВ “Фортуна ЛТД” №ДС-0008182 від 15.05.2008р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 9245,85грн.

Як зазначає позивач, відповідно до п.11.3.1 Договору з вказаної суми було вирахувано вартість поз. Крило ПЛ, фарбування крила ПЛ, крило ЗЛ, фарбування крила ЗЛ та ПЛ, а також з/у паливного баку загальною вартістю 1053,00грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування становить 8 192,85грн.

ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням №8817 від 09.06.2008р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 8 192,85грн.

23.12.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ВУСО” (за договором - цедент) та Відкритим акціонерним товариством “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”(за договором цессіонарій, далі-позивач) був укладений договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого, цемент передає цессіонарію, а цессіонарій здобуває належні цеденту права вимоги, які виникли у останнього на підставі ст.27 ЗУ “Про страхування” у звязку з виплатами страхових відшкодувань по договорам добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідних за спричинені збитки.

Додатком №1 до договору уступки права вимоги від 23.12.2009р. визначений перелік прав вимог, які цемент уступає цесіонарію відповідно з договором уступки прав вимоги від 23.12.2009р.

До вказаного переліку входить і вимога, що виникла у звязку з виплатою страхового відшкодування по Дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи укладений між ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО” та ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” договір уступки права вимоги від 23.12.009р. та приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2007року між Акціонерним страховим товариством “Вексель” (страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР” (страхувальник за договором, далі - відповідач) був укладений генеральний договір №405-24/07 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.1.1 страховик здійснює страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та бере на себе зобовязання відшкодувати збитки за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб (потерпілих) під час експлуатації наземного транспортного засобу, згідно переліку транспортних засобів, наведеному в Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п.3.1 укладеного договору обєктом обовязкового страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

В рамках договору під забезпеченим транспортним засобом розуміється наземний транспортний засіб з переліку транспортних засобів, зазначених в Додатку №1 до цього договору, та який експлуатується страхувальником на законних підставах.

У додатку № 1 до договору перелічені забезпечені транспортні засоби, які експлуатує страхувальник, серед яких автобетонозмішувач КАМАЗ -53232 державний реєстраційний номер №НОМЕР_2.

Пунктом 5.3. Договору встановлена безумовна франшиза на кожний забезпечений транспортний засіб у розмірі 0грн.0коп. по ризику настання цивільної відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб.

Згідно п.8.1 Договору при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п.9.1 Договору, Договір укладено строком на 1 рік. Цей договір набирає чинності з 00 годин доби, наступної за днем надходження загального страхового платежу, зазначеного у п.6.2 Договору на поточний рахунок страхувальника, але не раніше 13.07.2007р. і припиняє свою дію о 24.00 годині 12.07.2008р.

Відповідачем була здійснена оплата страхового платежу, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП - водія автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2, який на момент скоєння ДТП належав ТОВ “Донецький завод будівельних матеріалів „АСТОР” була застрахована Акціонерним страховим товариством “Вексель”.

27.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою №2301 про відшкодування шкоди у розмірі 8 192,85грн., однак останній залишив її без розгляду та реагування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою винною в скоєнні ДТП визнано водія автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2, який на момент скоєння ДТП належав ТОВ “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР”.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП - водія автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2 була застрахована Акціонерним страховим товариством “Вексель”.

Таким чином, згідно приписів ст. 1194 Цивільного кодексу України, на відповідача покладається обовязок сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Оскільки позивач не надав суду доказів, що заявлена до стягнення сума є різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Тобто, залучення до участі у справі іншого відповідача є правом суду, а не його обовязком.

Під час розгляду справи, позивач проти залучення до участі у справі іншого відповідача заперечував (протокол с/з від 23.11.2010р., від 25.01.2011р.).

Таким чином, судом розглянуто справу за субєктним складом, визначеним позивачем при подачі позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі Закону України “Про страхування”, Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “АСТОР” м.Донецьк про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 8 192,85грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.01.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2011р.

Головуючий суддя

Суддя Донець О.Є.

Суддя Сгара Е.В.