Рішення № 13655453, 26.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.11 р. Справа № 38/241

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” с.Михайлівка, Красноармійський район, Донецька область

про стягнення суми боргу у розмірі 86 807,95грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Мартін А.В.- за дов. №б/н від 29.11.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” с.Михайлівка, Красноармійський район, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 86 807,95грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №43/В від 25.08.2009р., специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, копії платіжних доручень, лист-вимогу про сплату боргу, розрахунок суми боргу.

Позивач 01.12.2010р. надав суду супровідний лист №б/н від 01.12.2010р., яким просить долучити до матеріалів справи додаткові документи, які судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

09.12.2010р. позивач надав суду довідку №104 від 07.12.2010р. про відсутність у 2009році інших правовідносин між ТОВ “НАФТАТОРГ” та ТОВ “УКРБУДТРАНС” крім договору поставки №43/В від 25.08.2009р. Довідка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

10.12.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 08.12.2010р. № 14/4-20/6022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31468789) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85380, Донецька область, с.Михайлівка, Красноармійський р-н, вул.Шкільна, адмін.

14.12.2010р. відповідач надав суду заяву від 13.12.2010р. про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи в якій просить суд відкласти розгляд справи для підготовки відзиву на позовну заяву.

Заява судом розглянута та долучена до матеріалів справи.

13.01.2011р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для укладання між сторонами мирової угоди.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2011р., відповідно до ст.69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 31.01.2011р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки №43/В (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався передати у обумовлені строки покупцю у власність нафтопродукти в асортименті і у кількості, передбачених у специфікаціях до договору, а покупець зобов’язався приймати нафтопродукти і оплатити їх у порядку і у строки, встановлені договором і специфікаціями до нього. Діючий договір підписаний сторонами у якості генерального договору, регламентуючого поставку нафтопродуктів. До договору додається і є його невід’ємною частиною специфікація. Поставка конкретної партії нафтопродуктів здійснюється постачальником у межах об’єму підписаної специфікації.

Асортимент, кількість, строки поставки і ціна нафтопродуктів, які підлягають поставці, визначаються сторонами у специфікаціях до договору (п.1.4).

Розділом 4 договору сторони визначили строки поставки.

Строки поставки нафтопродуктів передбачаються у специфікаціях до договору (п.4.1).

Розділом 5 договору сторони визначили ціну.

Так, покупець сплачує поставлені постачальником нафтопродукти по цінам, визначеним у специфікаціях до договору (п.5.1). Ціни у специфікаціях до договору приведені з урахуванням умов поставки і відшкодування витрат постачальника по зберіганню нафтопродуктів (п.5.2).

Шостим розділом договору сторони визначили порядок розрахунків.

Розрахунки по кожній партії поставлених нафтопродуктів здійснюються у гривнях, у безготівковому порядку на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару (п.6.1).

Розділом 9 договору сторони визначили строк дії договору. Відповідно до п.9.1 договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009р., а у частині розрахунків до повного виконання зобов’язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією № 2189 до договору №43/В від 25.08.2009р. сторони визначили найменування нафтопродуктів, одиницю, кількість, строки поставки, ціну за одиницю виміру з ПДВ, вартість партії нафтопродуктів з ПДВ. Так, за специфікацією №2189 загальна ціна продукції складає 45 670,95грн., строк поставки 27.11.2009р.

Специфікацією № 2195 до договору №43/В від 25.08.2009р. сторони визначили найменування нафтопродуктів, одиницю, кількість, строки поставки, ціну за одиницю виміру з ПДВ, вартість партії нафтопродуктів з ПДВ. Так, за специфікацією №2195 загальна ціна продукції складає 41 428,50грн., строк поставки 30.11.2009р.

Специфікацією № 2358 до договору №43/В від 25.08.2009р. сторони визначили найменування нафтопродуктів, одиницю, кількість, строки поставки, ціну за одиницю виміру з ПДВ, вартість партії нафтопродуктів з ПДВ. Так, за специфікацією №2358 загальна ціна продукції складає 40 008,50грн., строк поставки 16.12.2009р.

Вказані специфікації до договору №43/В від 25.08.2009р. є невід’ємними частинами договору, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору поставки №43/В від 25.08.2009р. позивачем відповідно до специфікацій до договору №43/В від 25.08.2009р. було поставлено в 2009 році відповідачу дизпаливо (далі - товар) на загальну суму 127 107,95грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №2189 від 27.11.2009р. на суму 45 670,95грн., №2195 від 30.11.2009р. на суму 41 428,50грн., №2358 від 16.12.2009р. на суму 40 008,50грн., підписаними уповноваженими особами відповідача.

Відповідач отримав поставлену продукцію, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищезазначених видаткових накладних.

Повноваження особи яка приймали поставлену продукцію з боку відповідача підтверджуються копіями довіреностей на отримання продукції №525 від 19.11.2009р. та №568 від 14.12.2009р. на ім’я Омельченко О.Л., які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору (розділ 6) порядок розрахунків – розрахунки по кожній партії поставлених нафтопродуктів здійснюються у гривнях, у безготівковому порядку на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару (п.6.1).

Як зазначає позивач, відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату поставленого товару: №2484 від 27.11.2009р. на суму 45 670,95грн., № 2493 від 30.11.2009р. на суму 41 428,50грн., №2660 від 16.12.2009р. на суму 40 008,50грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару отриманого по видатковій накладній №2189 від 27.11.2009р. в сумі 40 300,00грн. що підтверджується копіями платіжних доручень №430899 від 02.12.2009р. на суму 1000,00грн., №430901 від 03.12.2009р. на суму 32000,00грн., №430900 від 02.12.2009р. на суму 7300,00грн., які містяться у матеріалах справи.

В графі „Призначення платежу” у вказаних платіжних дорученнях зазначено: „Оплата за дизельне пальне згідно рахунку №2484 від 27.11.2009р.”.

Таким чином, відповідачем не здійснено оплату отриманого по договору №43/В від 25.08.2009р. товару на суму:

по видатковій накладній №2189 від 27.11.2009р. на суму 5 370,95грн.;

по видатковій накладній №2195 від 30.11.2009р. на суму 41 428,50грн.;

по видатковій накладній №2358 від 16.12.2009р. на суму 40 008,50грн.;

Всього по договору №43/В від 25.08.2009р. за вказаними накладними не сплачена за поставлений товар сума в розмірі 86 807,95грн.

Позивач 07.09.2010р. звернувся до відповідача з листом-вимогою №79 від 07.09.2010р., яким вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості в розмірі 86 807,95грн. за поставлену продукцію, а також повторно направив рахунки-фактури № 2484 від 27.11.2009р., № 2493 від 30.11.2009р. та №2660 від 16.12.2009р. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та реагування.

Оскільки до теперішнього часу відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 86 807,95грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки №43/В від 25.08.2009р., специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, копії платіжних доручень, лист-вимогу про сплату боргу, розрахунок суми боргу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач відзив на позов не представив, пояснень по суті спору суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №43/В від 25.08.2009р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обов’язок оплатити товар по кожній партії поставлених нафтопродуктів у безготівковому порядку на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару. Факт одержання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які містять підпис уповноваженої особи відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору поставки №43/В від 25.08.2009р. та не виконані зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар на суму 86 807,95грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 655, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” с.Михайлівка, Красноармійський район, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 86 807,95грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС” с.Михайлівка, Красноармійський район, Донецька область (85380, Донецька область, с.Михайлівка, вул.Шкільна, адмін, ЄДРПОУ 31468789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ” м.Донецьк (юридична адреса: 83052, м.Донецьк, вул. Кадіївська,14, поштова адреса: 86114, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лутугіна,1, ЄДРПОУ 30963019) суму боргу у розмірі 86 807,95грн., державне мито у сумі 868,08грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.01.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2011р.

Суддя Лейба М.О.