Рішення № 13655319, 26.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.11 р. Справа № 21/10

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 25 834,25грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Табія А.В. – юр.

відповідача: не з’яв.

Публічним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв’язку з несхоронним перевезенням вантажу (кокс доменний), відправленого позивачу Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод” 23.07.10р. за залізничною накладною на групу вагонів № 52684257 у напіввагонах №№ 53563623, 56955073, 53543062, 53561619, у сумі 25 834,25грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (відсутність вантажу у вигляді трапецієподібної шапки, сформованої перед відправкою) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційними актами від 24.07.10р. БН 699249/209, БН 699250/210, БН 699251/211, БН 699252/212. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і уся сума позову має бути стягнута з перевізника.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;

- залізниця не зобов’язана перевіряти вірність відомостей, які зазначенні відправником в накладній;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

23.07.10р. Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімзавод” по залізничній накладній на групу вагонів № 52684257 в 35-ти напіввагонах, у тому числі №№ 53563623, 56955073, 53543062, 53561619 відвантажило позивачу кокс доменний (вологий). За даними накладної вага нетто вантажу:

- у вагоні № 53563623 - 40,0 т,

- у вагоні № 56955073 - 44,36 т,

- у вагоні № 53543062 - 39,4 т,

- у вагоні № 53561619 - 39,5 т.

Позивач є покупцем коксового дріб’язку за договором № ДУК-03/08-19-р/905, укладеним 31.01.08р. з ТОВ “Метінвест холдинг”. За цим договором вантажовідправником є ВАТ “Авдіївський коксохімзавод”, ціна 1т сухої ваги коксу доменного згідно специфікації – 2 330,44грн. (без ПДВ).

У свою чергу ТОВ “Метінвест холдинг” є покупцем коксу доменного за договором № ДУК-03/10-3-п/732/09/Сб, укладеним 30.12.09р. з ВАТ “Авдіївський коксохімзавод”. За цим договором ціна 1т сухої ваги коксу доменного – 2 327,00грн. (без ПДВ).

На станцію призначення зазначені вагони прибули 24.07.10р., де на підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі, про що станцією Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми від 24.07.10р. №1-160) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти:

1) БН 699249/209 від 24.07.10р. (вагон № 53563623), згідно з яким:

· вагон технічно справний, люки і двері справні і закриті;

· витікання вантажу відсутнє;

· поверхня вантажу не маркована;

· навантаження у вагоні на рівні бортів;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 36,8 т (брутто 58,8 т, тари з брусу 22,0 т), нестача вантажу складає 3,2 т проти даних залізничної накладної;

2) БН 699250/210 від 24.07.10р. (вагон № 56955073), згідно з яким:

· вагон технічно справний, люки і двері справні і закриті;

· витікання вантажу відсутнє;

· поверхня вантажу не маркована;

· навантаження у вагоні на рівні бортів;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 41,9 т (брутто 64,1 т, тари з брусу 22,2 т), нестача вантажу складає 2,46 т проти даних залізничної накладної;

3) БН 699251/211 від 24.07.10р. (вагон № 53543062), згідно з яким:

· вагон технічно справний, люки і двері справні і закриті;

· витікання вантажу відсутнє;

· поверхня вантажу не маркована;

· навантаження у вагоні на рівні бортів;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 36,0 т (брутто 58,0 т, тари з брусу 22,2 т), нестача вантажу складає 3,4 т проти даних залізничної накладної;

4) БН 699252/212 від 24.07.10р. (вагон № 53561619), згідно з яким:

· вагон технічно справний, люки і двері справні і закриті;

· витікання вантажу відсутнє;

· поверхня вантажу не маркована;

· навантаження у вагоні на рівні бортів;

· зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

· вага нетто зважування вантажу 36,9 т (брутто 58,9 т, тари з брусу 22,0 т), нестача вантажу складає 2,6 т проти даних залізничної накладної.;

Комерційні акти підписані належними особами, зокрема: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – прийомоздавальником.

Позивач просить стягнути з перевізника збитки, які виникли у зв’язку з несхоронністю вантажу, у сумі 25 834,25грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Ознаками розкрадання під час спірного перевезення є відсутність частини вантажу у вигляді трапецієподібної шапки, сформованої перед відправкою, про що зазначено у залізничній накладній.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 22 831,78грн. із розрахунку: 8,1764 т (нестача вантажу в перерахунку на суху вагу і з урахуванням норми недостачі 2%) х 2 792,40грн. (вартість 1т коксу доменного (суха вага), зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 22 831,78грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, так як позивачем допущена помилка під час розрахунку вартості нестачі і сума нестачі розрахована з урахування норми недостачi 1%, а потрібно було брати норму нестачі 2%, оскільки вантаж був вологий (п.27 Правил видачі вантажів).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191129) 22 831,78грн. основного боргу (вартість нестачі), 228,32грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 208,57грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 26.01.2011р.