Ухвала суду № 136550105, 11.05.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2982/26

УХВАЛА

11 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді - Гедз Б.М.

за участю секретаря судових засідань Сеньків Х.М.

представника відповідача Зеленіна С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зеленіна Сергія Сергійовича про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та залишення без руху/повернення позову у цивільній справі № 462/2982/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа

№ 462/2982/26 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за відсотками ст. 625 ЦПК України.

Представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Блажевський П.І. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгоність за відсотками, нарахованими позивачем за ст. 625 ЦПК України у розмірі на загальну суму станом на 23.02.2022 381 686, 14 грн, а також просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Під час судового розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зеленін С.С. подав до суду за допомогою підсистеми «Електронний Суд» клопотання про визнання зловживання процесуальними правами позивачем та залишення без руху/повернення позову АТ «Сенс Банк». В обгрунтування поданого клопотання представник зазначає, що АТ «Сенс Банк» неодноразово зверталось до суду із позовами до відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав щодо незаконного стягнення як суми заборгованості, так і нарахованих санкцій по ст. 625 ЦК України, таким чином зловживаючи своїми процесуальними правами, зокрема згідно ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 18.11.2025 по справі

№ 462/9128/25, ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 09.01.2026 по справі

№ 462/184/26 та ухвал Залізничного районного суду м. Львова від 06.03.2026, 17.03.2026 по справі № 462/1813/26 вбачається, що позивач звертався до суду із позовами аналогічного змісту, між тими ж сторонами про той самий спір щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України. При відкритті провадження у вказаній справі не враховано, що згідно із наведеними вище ухвалами суду від 18.11.2025 та 09.01.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» визнано неподаною та повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки підтверджуючих документів, що довіреність від імені юридичної особи видана за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, станом на день подачі позову, суду не надано, так як долучена до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.08.2023 та 22.08.2023. З наведеного вбачається, що позивач після повернення позовної заяви подав аналогічний позов без жодних змін та виправлень, про які було зазначено у попередній ухвалі суду про повернення позову. Надалі, ухвалою від 06.03.2026 року такого ж змісту позовну заяву було залишено без руху, оскільки остання не відповідала вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема: до позову було долучено копію меморіального ордеру №835267 від 20.10.2025 на суму 4580,24 грн, однак в автоматизованій системі документообігу «Д-3» при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у справі № 462/1813/26 за позовною заявою, що сформована у системі «Електронний суд» 03.03.2026 року, встановлено відсутність такого підтвердження по меморіальному ордеру №835267 від 20.10.2025 року на суму 4580,24 грн, окрім того, позивачем зазначено відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у прохальній частині позивач пред`являє позовні вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто позивачу слід було усунути наявні розбіжності. Зазначені недоліки усунуті не були, та ухвалою суду від 17.03.2026 позов АТ «Сенс банк» повернуто позивачу. Аналогічна ситуація з розбіжностями у відповідачах міститься і у межах вказаної справи

№ 462/2982/26, яка подана АТ «Сенс банк» вчетверте, не оскаржуючи попередні ухвали суддів Залізничного районного суду м. Львова, по факту, зловживаючи процесуальними правами шляхом маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, однак судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі. Крім того, зазначає, що позивач не вказує у позові про те, що ним не подано іншого позову з тих самих підстав, про той самий спір та між тими самими сторонами. Однак, при цьому, на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 462/3622/20 за позовом АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог також стягнення заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України за період ідентичний, що заявлено у межах вказаної справи. Таким чином, вважає, що у справі № 462/2982/26 наявні підстави для залишення позовної заяви без руху (визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу) відповідно до ст. 185 ЦПК України та застосування до позивача заходів процесуального примусу.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Зеленін С.С. подане ним клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у тексті клопотання, просив його задовольнити. Звернув увагу суду на те, що представник банку, звертаючись вчергове до суду із позовом про стягнення заборгованості не повідомив про те, що є спір між тими ж сторонами та про той самий предмет спору.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, за викликом суду в судове засідання не з`явився, однак завчасно до початку засідання за допомогою підсистеми «Електронний Суд» подав письмове клопотання, в якому просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності.

Інші відповідачі у справі належним справи повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Положенням ч. 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання за його відсутності, суд ухвалив проводити судовий розгляд клопотання представника відповідача за відсутності представника позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009 року) про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зеленін С.С. звертаючись до суду із клопотанням про застосування до позивача заходів процесуального примусу як на зловживання банком своїми процесуальними правами покликається на неодноразове звернення АТ «Сенс Банк» до суду із позовами аналогічного змісту до тих самих відповідачів та з того самого предмету, не вказуючи у позовній заяві про відсутність інших позовів до тих же відповідачів з тим самим предметом.

Оглянувши матеріали справи та вивчивши зміст позовної заяви АТ «Сенс Банк» встановлено, що 03.04.2026 представник позивача АТ «Сенс Банк» Блажевський П.І. звернувся за допомогою підсистеми «Електронний Суд» із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України.

Незважаючи на покликання представника відповідача на невиконання позивачем вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з оглянутих матеріалів позову та долучених до нього матеріалів встановлено, що у тексті позовної заяви, яка сформована у підсистемі «Електронний Суд» на арк. №10 міститься письмове підтвердження про те, що: «аналогічні рішення по даній справі відсутні, позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав».

Окрім того, зі тексту долученого до позову АТ «Сенс Банк» клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача додаткового також міститься підтвердження аналогічного змісту.

Із відомостей автоматизованої системи документообігу Залізничного районного суду м. Львова встановлено, що позивач АТ «Сенс Банк» звертався до суду із позовом про стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України, зокрема 17.11.2025, 08.01.2026 та 03.03.2026.

Так, ухвалою суду від 18.11.2025 у справі № 462/9128/25 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, подану 17.11.2025, повернуто позивачу, як вбачається із змісту ухвали, з підстав відсутності підтверджуючих документів, що довіреність від імені юридичної особи видна за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, станом на день подачі позову, оскільки долучена до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датована станом на 15.08.2023 та 22.08.2023.

Надалі, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.01.2026 у справі

№ 462/184/26 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, подану 08.01.2026, також повернуто позивачу, як вбачається із змісту ухвали, з тих самих підстав відсутності виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом саме на день подання позову, що слугували підставою повернення раніше поданого позову 17.11.2025.

Щодо покликань представника відповідача на зловживання позивачем правом звернення до суду із позовом, що проявилось у неодноразовому поданні ідентичного позову до тих же відповідачів, не усуваючи недоліків позовної заяви та не оскаржуючи зазначені вище ухвали суду, якими було постановлено повернути позов АТ «Сенс Банк», суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про наявність ознак зловживання АТ «Сенс банк» своїми правами, а саме шляхом маніпулювання автоматизованим розподілом, у розумінні чинного процесуального законодавства України, виходячи з такого.

З аналізу норм ч. 2 ст. 44 ЦПК України та вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вбачається, що зловживанням правом звернення до суду слід розцінювати одночасне подання особою декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та/або подання заяв про відкликання інших позовів з метою маніпулювання автоматизованим розподілом щодо вибору головуючого судді в одній із ряду таких позовів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 185 ЦПК України, ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено; повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суд звертає увагу на те, що за відомостями автоматизованої системи документообігу встановлено, що позивач АТ «Сенс Банк» не звертався до суду із декількома аналогічними за змістом, до тих самих відповідачів з тим самим предметом одночасно, тобто маніпулюючи системою автомотичного розподілу головуючого судді у конкретній справі.

Згаданими вище ухвалами від 18.11.2025 та 09.01.2026 про повернення позову АТ «Сенс Банк» позивачу роз`яснено його право повторного звернення до суду із такою ж заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, яким позивач, із врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, на власний розсуд скористався, обравши спосіб захисту інтересів шляхом саме повторного звернення до суду із тим же позовом.

Окремо слід зауважити і те, що Верховний Суд неоднарозово у своїй практиці висловлював загальні правові висновки про те, що повернення заяв за наявності можливості перевірити повноваження під час розгляду справи ставить під загрозу завдання судочинства; суд повинен використовувати всі можливості для з`ясування повноважень, а не формально повертати позов; повернення позову через недостатність доказів повноважень на початковому етапі часто є необґрунтованим.

Так, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 640/12628/21, покликаючись на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 зазначав про наявність сформованого універсального принципу, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Водночас витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень, позиція про що неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 28.12.2022 у справі № 826/23910/15, від 22.07.2021 у справі № 280/6557/20, від 09.09.2021 у справі № 200/11717/20, від 16.09.2021 у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022 у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21 та інших.

Якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань [така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 справа № 908/3413/21 (908/2098/22)].

Верховний Суд в постанові від 07.10.2021 у справі № 532/53/20 зазначив, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими і доступ до них є вільним. Положення процесуального законодавства щодо можливості з`ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. До подібних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 зі справи № 924/971/23.

На зазначену вище сформовану правову практику Верховного Суду посилається також, зокрема і Львівський апеляційний суд скасовуючи при перегляді в порядку апеляційного провадження ухвали місцевих загальних судів, в т.ч. і Залізничного районного суду м. Львова (справи № 462/7683/25, № 758/5021/25) про повернення позовних заяв з аналогічних підстав щодо ненадання юридичними особами виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань саме станом на день звернення до суду із позовом, вказуючи, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням права на вчинення цих дій. Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, не має необхідності додатково підтверджувати ці повноваження документами, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні, а надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.

Що стосується покликань сторони відповідача також на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 17.03.2026, якою позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвизнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із неусуненням позивачем недоліків судом встановлено наступне.

03.03.2026 АТ «Сенс Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів, яким (якою) є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_3 , заборгованість за кредитними договорами № 11399737000 від 01.10.2008 року, № 11339183000 24.04.2008 року, № 11371473000 від 15.07.2008 року, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішення суду яка станом на 23.02.2022 року становить - 381 686, 14 грн., та складається з: сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 37 531,68 грн.; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 106 174,22 грн.; Загальна сума заборгованості 143 705,90 грн. Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 50 933,25 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 144 086,25 грн. Загальна сума заборгованості 195 019,51 грн. Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 11 220,06 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 31 740,68 грн. Загальна сума заборгованості 42 960,73 грн.

Стягнути солідарно з відповідачів, яким (якою) є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Ідентифікаційний код НОМЕР_4 - на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_3 , заборгованість за кредитними договорами № 11399737000 від 01.10.2008 року, № 11339183000 24.04.2008 року, № 11371473000 від 15.07.2008 року, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішення суду яка станом на 23.02.2022 року становить 381 686, 14 грн., та складається з:. Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 37 531,68 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 106 174,22 грн. Загальна сума заборгованості 143 705,90 грн. Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 50 933,25 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 144 086,25 грн. Загальна сума заборгованості 195 019,51 грн. Сума заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 11 220,06 грн. Сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 31740,68 грн. Загальна сума заборгованості 42 960,73 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву АТ «Сенс банк» залишено без руху, позивачу роз`яснено порядок та строк усунення недоліків позову, а саме: відсутність підтвердження по меморіальному ордеру №835267 від 20.10.2025 року на суму 4580,24 грн, що долучений до позовної заяви, оскільки встановлено, що такий булонадано суду позивачем АТ «СЕНС Банк» на підтвердження сплати судового збору у справі № 462/9128/25, а також вказано на розбіжності зазначення відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а у прохальній частині пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 17.03.2026 позовну заяву АТ «Сенс банк» повернуто позивачу у зв`язку із не поданням у встановлений судом порядку та строк заяви про усунення недоліків позову.

Водночас, звертаючись до суду із позовом у межах справи № 462/2982/26, позивачем до позову долучено на підтвердження сплати судового збору у сумі 4 580,24 грн меморіальний ордер № 837127 від 26 березня 2026 року, та при перевірці судом зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3», зарахування належним чином сплаченого судового збору за меморіальним ордером № 837127 від 26 березня 2026 року підтверджено відповідною випискою та відомостями про автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору у картці справи №462/2982/26.

Також ознайомившись із змістом ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 09.03.2026 у справі № 462/3622/20 вбачається, що суб`єктний склад учасників справи у такій справі та у справі, що знаходиться на розгляді Залізничного районного суду

м. Львова різний, зокрема позивачем до участі у вказній справі у порядку солідарного стягнення залучено також відповідача ОСОБА_3 , який однак не бере участі у справі № 462/3622/20, що ж стосується заявлених уточнених вимог у межах справи № 462/3622/20 щодо стягнення сум заборгованості за ст. 625 ЦК України, вимога про що заявлена і у межах справи № 462/2982/26, то такі доводи відповідача підлягають дослідженню та встановленню під час судового розгляду справи по суті та відповідно будуть враховуватись судом при ухвалені рішення та наданні оцінки доводам обґрунтованості позовних вимог.

За наведених обставин, судом при розгляді клопотання представника відповідача щодо застосування заходів процесуального примусу до позивача, не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання позивачем та його представником процесуальними правами, а, відтак, з метою дотримання прав та інтересів усіх учасників судового провадження на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільної справи в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Поруч з цим, оглянувши матеріали позовної заяви та вивчивши клопотання представника відповідача в частині щодо вирішення питання залишення позовної заяви АТ «Сенс банк» без руху, суд приходить до висновку, що таке підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як встановлено судом у тексті позовної заяви позивач, визначаючи коло учасників справи, зазначив відповідачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , однак при цьому у прохальній частині позивач пред`являє позовні вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до того ж у позовній заяві не міститься жодної інформації на обгрунтування обставин щодо залучення до участі у справі як відповідачки ОСОБА_2 , з огляду на те, що згідно із долучених матеріалів до позову кредитні зобов`язання виникли між банком та, зокрема серед інших ОСОБА_4 .

Згідно із ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 13, 44, 175, 177, 187, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зеленіна Сергія Сергійовича про визнання дій сторони позивача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у зв`язку із зловживанням процесуальними правами - відмовити.

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за відсотками ст. 625 ЦПК України залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.05.2026.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал ухвали у справі № 462/2982/26

Суддя: Б.М.Гедз