Ухвала суду № 136549627, 11.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10888/25 1-кс/335/1673/2026

11 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням - прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12 вересня 2025 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Азейбарджану, Агджабеди Гіамадинли, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, яка працює завідувачкою соматичного відділення, сімейним лікарем КНП «Міська лікарня №4», проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3 ст.362, ч. 1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що упровадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст.358, ч. 3 ст. 368 КК України.

06.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст.362, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що механізм функціонування електронної системи охорони здоров`я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров`я визначений Порядком функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 (далі Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку передбачено, що електронна медична інформаційна система інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Згідно із підпунктом 14 пункту 2 Порядку, центральна база даних інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

Відповідно до пункту 40 Порядку доступ користувачів до інформації у центральній базі даних здійснюється через електронні кабінети. Електронні кабінети керівників та уповноважених осіб суб`єкта господарювання у сфері охорони здоров`я, медичних працівників функціонують в електронних медичних інформаційних системах, оператори яких уклали з адміністратором договір про підключення до центральної бази даних, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді завідуючої соматичним відділенням,будучи сімейним лікарем КНП "Міська лікарня №4" ЗМР, у зв`язку з чим є особою, яка має право на доступ до електронної медичної інформаційної системи охорони здоров`я, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в інформаційно телекомунікаційній системі Helsi змінила інформацію, шляхом доповнення її недостовірною інформацією про фіктивну взаємодію лікаря та пацієнта.

Так, 26 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:36 год. до 13.51 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 26.10.2025, якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 26 жовтня 2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:36 год. до 13.51 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря фтизіатра, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 27 листопада 2025, лікар-фтизіатр ОСОБА_10 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 . За результатами прийому у лікаря-фтизіатра ОСОБА_10 , ОСОБА_9 було оформлено консультативний висновок доякого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 .

Так, 26 жовтня 2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:36 год. до 13.51 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-пульмонолога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09 год. 40 хв., ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 год. 09 хв., 05 листопада 2025 року о 16 год. 17 хв., 07 листопада 2025 о 13 год. 40 хв., лікар-пульмонолог ОСОБА_11 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-пульманолога ОСОБА_11 , ОСОБА_9 було оформлено чотири консультативні висновки огляду лікаря-пульмонолога та виписку із медичної картки амбулаторного хворого, до яких внесені неправдивівідомості щодо дійсного стану здоров`я ОСОБА_9 .

Так, 27 жовтня 2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період часу з 08:08 год. до 08:23 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 27 жовтня 2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період часу з 08:08 год. до 08:23 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-пульмонолога, якомуфактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 27 жовтня 2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період часу з 08:08 год. до 08:23 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-отоларинголога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 27 жовтня 2025, лікар-отоларинголог ОСОБА_12 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:20 год. до 13:40 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-отоларинголога ОСОБА_12 , ОСОБА_9 було оформлено консультаційний висновок, до якого внесені неправдивівідомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 .

Так, 27 жовтня 2025 року ОСОБА_12 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:20 год. до 13:40 в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей, а саме направлення пацієнта ОСОБА_9 на аудіометричне дослідження повітряної та кісткової провідності, стандартний метод. В подальшому, 27 жовтня 2025, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка будучи медичним працівником, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вчинила умисні дії щодо виготовлення ОСОБА_9 аудіометричного дослідження №6146 від 27.10.2025 до якого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 27 жовтня 2025 року лікаря-отоларинголога ОСОБА_12 ,у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 13:20 год. до 13:40в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-сурдолога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 30 жовтня 2025, лікар-сурдолог ОСОБА_13 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснив вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 10:45 год. до 11:00 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинив умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-сурдолга ОСОБА_13 , ОСОБА_9 було оформлено консультаційний висновок до якого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 27 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 08:08 год. до 08:23 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-невролога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 27 жовтня 2025 лікар-невропатолог ОСОБА_14 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю, здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 14:23 год. до 14:34 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинивши умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-невропатолога ОСОБА_14 , ОСОБА_9 було оформлено консультаційний висновок огляд невролога до якоговнесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 27 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 08:08 год. до 08:23 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-профпатолога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

В подальшому,04 листопада 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність стаціонарного лікування пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 07 та 13 листопада 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 14:39 год. до 14:54 год., а також з 12:25 год. до 12:40 год. велектронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. Одночасно з цим, ОСОБА_4 в період часу з 07 листопада 2025 року до 14 листопада 2025 року перебуваючи на робочому місці в КНП «Міська лікарня №4» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9,діючи умисно, маючи намір на підробку офіційних документів та внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, з метою особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 для посадових осіб Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я при ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» та ЕКОПФО,використовуючи свою посаду завідуючої соматичного відділення КНП «Міська лікарня №4», надала розпорядження співробітникам соматичного відділення КНП «Міська лікарня №4», прийняти ОСОБА_9 на стаціонарне лікування з оформленням всіх необхідних документів, після чого, склала, роздрукувала та підписала від свого імені виписку з медичної картки стаціонарного хворого КНП «Міська лікарня №4» ЗМР, до якої внесла неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 17 листопада 2025 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в період часу з 12:25 год. до 12:40 год. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 у лікаря-профпатолога ОСОБА_15 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 25 листопада 2025 лікар-профпатолог ОСОБА_15 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснив вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та о 12 год. 12 хв. в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинив умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_9 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Так, 14 січня 2026 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі Helsi, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про направлення пацієнта ОСОБА_9 до ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» на стаціонарне лікування та прийом у лікарів цього інституту.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб.

В тому числі, продовжуючи свою незаконну діяльність, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_16 у лікаря-отоларинголога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 05 березня 2026, лікар-отоларинголог КНП «Міська лікарня №4» ЗМР ОСОБА_12 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_16 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-отоларинголога КНП «Міська лікарня №4» ЗМР ОСОБА_12 , ОСОБА_16 було оформлено консультаційний висновок до якого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_16 .

Далі для досягнення свого злочинного плану, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_16 у лікаря-пульмонолога, якому фактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15 год. 20 хв., 16 березня 2026 року о 08 год. 27 хв., 18 березня 2026 року о 08год. 53хв., 20 березня 2026 року о 13 год. 14 хв., 26 березня 2026 року, 31 березня 2026 року, лікар-пульмонолог Філії №1 КНП «Міська лікарня №9» ЗМР ОСОБА_11 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_16 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-пульманолога Філії №1 КНП «Міська лікарня №9» ЗМР ОСОБА_11 , ОСОБА_16 було оформлено 5 (п`ять) консультативних висновків огляду пульмонолога та виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 27.03.2026 дояких внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_16 .

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_16 у лікаря-невролога, якомуфактично вказані медичні послуги не надавались. В подальшому, 18 березня 2026 року о 08 год 53 хв. лікар-невропатолог КНП «Міська лікарня №9» ЗМР ОСОБА_14 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю, здійснив вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинив умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про прийом пацієнта ОСОБА_16 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались. За результатами прийому у лікаря-невропатолога КНП «Міська лікарня №9» ЗМР ОСОБА_14 , ОСОБА_16 було оформлено консультаційний висновок огляд невролога до якого внесені неправдиві відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_16 , якому фактично вказані медичні послуги не надавались.

Продовжуючи свій злочинний план, у невстановлений досудовим розслідуванням часОСОБА_4 , повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, вчинила умисні дії щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Helsi», шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про необхідність прийому пацієнта ОСОБА_16 у лікаря-фтизіатра КНП "Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер" ЗОР ОСОБА_10 . В подальшому, 20 березня 2026, лікар-фтизіатр КНП "Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер" ЗОР ОСОБА_10 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з використанням особистої електронної пошти та паролю здійснила вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, внесла відомості про прийом пацієнта ОСОБА_16 . За результатами прийому у лікаря-фтизіатра КНП "Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер" ЗОР ОСОБА_10 , ОСОБА_16 було оформлено консультативний висновок до якого внесені відомості щодо стану здоров`я ОСОБА_16 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, 22.12.2025 року військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був доставлений до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_8 для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. В ході проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_17 звернувся за допомогою до раніше знайомої ОСОБА_4 , яка працювала сімейним лікарем КНП «Міська лікарня №4» ЗМР, яка в свою чергу пообіцяла, що за грошову суму у розмірі 15 500 доларів США, вирішить питання про зупинку «процесу» мобілізації. Так, ОСОБА_4 передає вищевказану суму довіреній особі від ТЦК у м. Запоріжжі, після чого ОСОБА_17 відпускають, він повертається до м. Запоріжжя та передає обумовлені грошові кошти ОСОБА_4 .

Так, 25 грудня 2025 рокуо 11 год. 23 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у своєму робочому кабінеті у соматичному відділенні КНП «Міська лікарня №4» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, будинок №9, діючи умисно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_17 для передачі посадовим особам ТЦК у м. Запоріжжі,усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержала від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 15 500 доларів США, що станом на 25.12.2025 відповідно до офіційного курсу валют, встановлений Національним банком України (НБУ), становив 635 389 грн., як неправомірну вигоду за організацію умов за яких, в подальшому, ОСОБА_4 вирішить питання про зупинку «процесу» мобілізації та таким чином отримала неправомірну вигоду, маючи умисел на набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, тобто одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім цього, у проміжку часу з 22.12.2025 року до 17.01.2026, одержуючи неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримала неправомірну вигоду, маючи умисел на набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, організувала схему щодо виводу та подальшого отримання нею особисто грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди за вчинення дій, що входять до її компетенції.

Так, ОСОБА_4 грошові кошти, які отримані останньої в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також грошові кошти, які надходили в якості неправомірної вигоди, від здійснення незаконних дій звикористанням особистої електронної пошти та паролю здійснювала вхід до веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою «https://helsi.me.» та в електронному робочому кабінеті лікаря, під своїм особистим електронним ключем, під час здійснення професійної діяльності, в подальшому були використані при придбанні 19.12.2025 у м. Києві транспортного засобу марки та модель «PORSCHE CAYENNE», який було зареєстровано 17.01.2026 під державним номерним знаком НОМЕР_1 , на суму 2 600 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаною, що грошові кошти, одержані нею в якості неправомірної вигоди та злочинним шляхом, а саме: у одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримала неправомірну вигоду та розпорядилася ними на власний розсуд, чим вчинила приховування, маскування походження майна одержаного злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів є обґрунтованим на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, серед яких у тому числі: рапортами про виявлення ознак кримінальних правопорушень; допитом свідка ОСОБА_9 з додатками копіями направлень, висновків, амбулаторних виписок; допитом свідка ОСОБА_18 з додатками копіями направлень, висновків, амбулаторних виписок; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами оглядів матеріальних носіїв інформації, які записані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Таким чином, підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених злочинів, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст.362, ч. 1 ст. 209 КК України, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тому, у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_4 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від 3 до 6 років, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 , в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вона обізнана про місце їх роботи та місце мешкання, їй відомі номера їх мобільних телефонів. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідка залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

За таких обставин покладення обов`язків без застосування запобіжного заходу не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальні правопорушення та особистість підозрюваної ОСОБА_4 свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Використовуючи своє службове та фінансове становище, дружні стосунки, соціальні зв`язки може впливати, у тому числі шляхом підкупу, погроз, прохань, умовлянь, на свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; що підозрювана ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може здійснити вплив на свідків, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вона підозрюється, його особу, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо неї запобіжного заходу - тримання під вартою як до особи, який підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_4 .

Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 під вартою, немає, відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв`язків, інших даних, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов`язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрювана, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КК України (прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи) враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпечність скоєного та усвідомлення ОСОБА_4 щодо невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати про те, що зазначений захід не зможе бути дієвим.

Особиста порука полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що вони заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладеним на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу на теперішній час осіб, які б заслуговували на довіру та зможуть повною мірою забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КК України не встановлено.

Домашній арешт полягає у забороні підозрюваній залишати житло цілодобово, або у певний період доби, враховуючи що цей запобіжний захід надає свободу пересування підозрюваній ОСОБА_4 , усвідомлення підозрюваною невідворотності покарання за їх вчинення, а також суспільну небезпечність скоєних злочинів, існує ризик того, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати про те, що зазначений захід не зможе бути дієвим.

Згідно п. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо не помірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи, що ОСОБА_4 відповідно до інформації з ГУ ДПС в Запорізькій області, за період 2025-2026 роках, отримала офіційний дохід на суму 775 236 грн., при цьому у власність 19.12.2025 набула транспортний засіб вартістю 2 600 000 грн., її чоловік взагалі офіційного доходу не отримував, але за 2025-2026 роки придбав у власність транспортний засіб, вартість якого складає 1 729 995 грн. та нерухомість вартістю 1 564 039, 30 грн., що може свідчити, що розмір застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, тому застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, протягом 2025-2026 років ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_2 , набув у власність наступне майно, а саме:

транспортний засіб марки та модель «BMW 530I», 2021 р.в., сірого кольору, д.н.з.: НОМЕР_3 , на підставі договору КП укладеного в ТСЦ №2342-2025-5318114 від 03.05.2025. Необхідно також зазначити, що середня вартість даного автомобіля на ринку України становить 1 729 995 грн.;

майбутній об`єкт нерухомості, приміщення, загальною площею 44,05 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 83, виданого 28.01.2026 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_20 , перебуває у власності ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - чоловіка ОСОБА_4 вартістю 1 564 039, 30 грн.

Крім того, виходячи з судової практики при визначенні розміру застави, у тому числі, необхідно враховувати спосіб життя підозрюваної особи, який характеризується не тільки надбанням об`єктів рухомого та нерухомого майна, а перебуванням за кордоном.

Так, підозрювана ОСОБА_4 , тільки у період з 29.05.2025 по 05.05.2026 тричі перебувала за кордоном, що свідчить, як і про спосіб її життя та і про можливість переховування.

У зв`язку вищевикладеним слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 ,підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3, ч. 1 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав викладених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, з підозрою підозрювана не згодна, ризики на які посилається слідчий вважають не доведені та не обґрунтовані. Просили обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Розглянувши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст.194 КПК України).

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з єдиного реєстру досудових розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 362 ч. 3 ст.362 , ч. 1 ст. 209 КК України.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об`єктивно зв`язує її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, міг вчинити дані правопорушення.

У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (який, на думку слідчого, підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинила тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та може переховуватися від органу досудового розслідування та суду).

Крім того, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Доказів того, що підозрювана може ухилятися або переховуватися від органу досудового розслідування, не надано, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрацію.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вік ОСОБА_4 , її стан здоров`я, та дані про особу підозрюваної, який має постійне місце проживання та реєстрацію, заміжня, працює, раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2016 та 2017 років народження, мати є інвалідом 1 групи, яка по потребує стороннього догляду, батька є інвалідом 3 групи, самостійно з`явилася в судове засідання, будь-які відомості, які б характеризували її з негативної сторони у матеріалах клопотання відсутні.

Сукупність вищенаведених обставин, на переконання слідчого судді, значно знижують ризики, не свідчить про те, що тримання підозрюваної під вартою є виправданим та свідчить про можливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 стороною захисту надано достатньо доводів про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні слідчим та наведено прокурором у судовому засіданні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає доведеним, що більш м`який запобіжний захід буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати своє житло цілодобово та покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.

Визначаючи коло обов`язків, які слід покласти на підозрювану, з урахуванням умов домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки: не залишати цілодобово місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, суду; з`являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час;утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, до 06.07.2026 року.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту шляхом заборони підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на неї обов`язків.

Покласти на ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- не залишати цілодобово місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- з`являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час;

- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

В разі невиконання покладених на ОСОБА_4 обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 06 липня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1