Рішення № 13654911, 18.01.2011, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення
18.01.2011
Номер справи
1/156
Номер документу
13654911
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.11 р. Справа № 1/156

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”

м. Київ в особі Відділення “Донецький регіональний департамент”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Система торговли «Элис” м. Донецьк

про стягнення 3 481 720,03 доларів США (27 516 729 грн. 74 коп.) та

66 133,15 євро (657 092 грн. 56 коп.) та звернути стягнення на майно

Суддя З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Мікушев М.В. – представник,

Зайцев Є.Г. - представник

В засіданні брали участь:

Прокурор – Пономарьов А.О.

В судовому засіданні 11.01.2011р.

була оголошена перерва

Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” м. Київ в особі Відділення “Донецький регіональний департамент” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Система торговли “ЭЛИС” м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2 989 000,00 доларів США та 60 000,00 євро, відсотків у сумі 200 704,32 доларів США, пені у сумі 470 068,91 доларів США та 8 741,09 євро, звернути стягнення на майно, яке є предметом договорів іпотеки №№2006-110/1 від 22.06.2006р., 2006-110/2 від 22.06.2006р.

В обґрунтування позову позивач надав копії: кредитного договору № 2006-110 від 22.06.2006р., договорів іпотеки №№ 2006-110/1, 2006-110/2 від 22.06.2006р., листа-згоди № 20/381 від 21.06.2006р., нотаріально посвідчених заяв-згод ДОКП “Одяг”, зареєстрованої в реєстрі 16.06.2006р. за № 4261, ЗАТ “Універсалторг”, зареєстрованої в реєстрі 22.06.2006р. за № 1929, на передачу об’єкту нерухомості в іпотеку ВАТ “Родовід-Банк”, витягів №№ 80374888, 80379798 про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 23.06.2006р., 23991068 про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 06.07.2009р., договору купівлі-продажу 1/25 частини нежитлової будівлі універмагу з підвалом від 05.12.2006р., договору про поділ нерухомого майна від 11.04.2007р., витягу з Державного реєстру правочинів № 3821996 від 11.04.2007р., витягу КП “БТІ м. Макіївка” про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 14373960 від 25.04.2007р. реєстраційний № 18662843, номер запису 259 в книзі 2, вимог №№ 151.3-11-003017/3818 від 26.05.2010р., 151.3-11-003018/3819 від 26.05.2010р. з доказами їх направлення та отримання, банківських витягів з особових рахунків відповідача, постанов Національного банку України №№ 107 від 21.04.2008р., 343 від 12.06.2009р. “Про регулювання грошово-кредитного ринку”, 468 від 10.08.2009р. “Про зміну облікової ставки”, витягу з постанови Національного банку України № 259 від 07.06.2009р. “Про регулювання грошово-кредитного ринку”, службового розпорядження Національного банку України від 29.06.2010р. за № 417/241 “Про офіційний курс гривні до іноземних валют”, витягів №№ 27719136, 27720928, 27719052, 27718827 від 07.07.2010р. про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек, розрахунок позову.

В судовому засіданні 12.08.2010р. відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на фінансово-економічну кризу і різке та суттєве підвищення курсу іноземної валюти по відношенню до гривні. Непередбачуваність непомірного обтяження зумовлена кризою, ці обставини не могли бути враховані товариством, знаходилися поза його контролем та виходячи з умов договору, ризик виникнення даних подій не був ним прийнятий на себе. Якщо б товариству данні обставини були відомі, він би не укладав договір взагалі, або уклав би його в національній валюті чи на інших умовах. Зокрема, при реальних ризиках непогашення кредиту, виключив би пункт, або суттєво зменшив санкцію, стосовно пені за прострочку зобов’язань по договору, адже аналогічного пункту за невиконання умов договору у частині надання чергового траншу кредиту в договорі немає. Крім того, незважаючи на сплату товариством відсотків, 14.10.2008р., тобто у період зростання негативних тенденцій в економіці країни, банк необґрунтовано під загрозою дострокового розірвання договору збільшив відсоткову ставку по ньому на 2 %. Пунктом 3.1.6 договору передбачено, що розмір процентної ставки за кредитами може бути змінено у залежності від зміни ставок на грошовому ринку і облікової ставки Національного банку України. Діяльність банків регламентована Законом України “Про банки і банківську діяльність”, а також нормативно-правовими актами НБУ. Згідно з п. 2.2 постанови НБУ “Про додаткові заходи відносно діяльності банків” від 11.10.2008р. № 319 внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікується як порушення вимог статті 49 вищезазначеного Закону із неухильним застосуванням адекватних засобів впливу. Вказана постанова набрала чинності 13.10.2008р. та втратила її лише 04.12.2008р., тобто її дія поширювалась на відносини, які склалися станом на 14.10.2008р. – дата вимоги банку збільшити відсоткову ставку за договором. Таким чином, у протиріч діючому законодавству, без надання відповідних розрахунків, обґрунтованих причин та обставин, без урахування добросовісності клієнта та світової фінансової кризи змусив товариство сплачувати підвищені відсотки по договору за період з 14.10.2008р. по 12.10.2009р. включно. Додатково пояснив, що він пред’явив зустрічний позов про визнання недійсним договору іпотеки № 2006-110/2 від 22.06.2006р.

У судовому засіданні було оголошено перерву.

Ухвалою від 13.08.2010р. вищезазначений зустрічний позов був повернутий без розгляду на підставі пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

У наступне судове засідання 26.08.2010р. відповідач не з’явився, тому розгляд справи був відкладений.

У судовому засіданні 07.09.2010р. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на розгляд господарським судом Донецької області взаємопов’язаних справ №№ 1/178пд та 1/179пд, в яких заявлені вимоги про зміну кредитного договору №2006-110 від 22.06.2006 року та визнання недійсним договору іпотеки №2006-110/2 від 22.06.2006 року, укладеного Публічним акціонерним товариством “Родовід Банк” м. Київ в особі Відділення “Донецький регіональний департамент” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Система торговли “ЭЛИС”. Враховуючи, що вищевказані справи взаємопов’язані зі справою, що розглядається, клопотання судом задоволено і ухвалою від 07.09.2010р. провадження у справі зупинено.

08.12.2010р. від Прокуратури Донецької області надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи. Повідомлення прийнято судом.

21.12.2010р. від позивача надійшла заява про прийняття заходів забезпечення позову, яка залишена судом без задоволення, оскільки в її обґрунтування не надані відповідні докази.

Крім того, надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки розгляд справ №№ 1/178пд, 1/179пд закінчений, прийняті рішення. Вони набрали законної сили. Одночасно з вказаним клопотанням надійшло клопотання позивача про продовження строку вирішення спору в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання судом задоволені і ухвалами від 30.12.2010р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 11.01.2011р. відповідач надав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що пеня позивачем нарахована невірно з порушенням статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. У кредитному договорі строків нарахування пені не зазначено.

Крім того, заявив клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на різке зростання офіційного та комерційного курсу долара США і євро по відношенню до національної валюти України. Основним і єдиним на даний момент видом діяльності товариства є надання площ нерухомого майна в оренду. У зв’язку з фінансово-економічною кризою почався масовий відтік орендарів, тому сума прибутку товариства різко скоротилася. Про зменшення у 2009 році доходів, отриманих від оренди нерухомого майна в регіоні, свідчить і довідка управління статистики по Донецькій області. До того ж товариство не веде зовнішньоекономічну діяльність, і повинно було купувати іноземну валюту за комерційним курсом, що також значною мірою негативно позначилося на фінансово-господарській діяльності товариства. Незважаючи на вищевикладені обставини, товариство виконувало свої зобов’язання з виплати відсотків за кредитним договором і станом на 11.01.2011р. сплатило відсотки на загальну суму в розмірі 1 242 956,29 доларів США та заборгованість за кредитом у сумі 461 000,00 доларів США. Більш того, протягом 28 місяців не було жодної затримки по їх сплаті та по закінченню строків договору товариство продовжує щомісяця перераховувати грошові кошти в рахунок погашення існуючої заборгованості.

У судовому засіданні оголошено перерву, після якої в наступне судове засідання позивач не з’явився, з врахуванням пояснень відповідача надіслав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути заборгованість за кредитом у сумі 2 989 000,00 доларів США (23 622 664 грн. 80 коп.) та 60 000,00 євро (596 154 грн. 18 коп.), за відсотками у сумі 164 892,26 доларів США (1 303 176 грн. 51 коп.), пеню у сумі 327 827,77 доларів США (2 590 888 грн. 43 коп.) та 6 133, 15 євро (60 938 грн. 38 коп.).

Заява прийнята судом.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, прокурора, господарський суд встановив, що 22.06.2006р. Відкрите акціонерне товариство “Родовід Банк” м. Київ в особі Донбаської філії (правонаступником якого є позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Система торговли «Элис” підписали кредитний договір № 2006-110, відповідно до якого банк прийняв обов’язки надати кредит в межах загальної суми 3 000 000 доларів США з повною чи частковою конвертацією у національну валюту на основі додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього договору, які є його невід’ємною частиною, а товариство зобов’язалося сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути суму кредиту не пізніше 20.06.2009р.

Додатковою угодою від 02 квітня 2007р. загальна сума кредитів за договором була збільшена до 3 400 000 доларів США, додатковою угодою від 14 грудня 2007р. сума кредитів була зменшена до 3 100 000 доларів США, а додатковою угодою від 27 червня 2008р. було встановлено, що суми кредитів в межах загальної суми кредитування можуть бути видані в національній валюті України або в іноземній валюті (ЄВРО).

Відповідно до змін, внесених до кредитного договору 25.12.2008р. був визначений строк повернення грошових коштів – 12.10.2009р.

Пунктом 2.6 договору визначено, що за користування кредитами за цим договором встановлюються процентні ставки в іноземній валюті (долар США) у розмірі 15% річних.

Згідно зі змінами до кредитного договору, внесеними 09.10.2006р. відсоткова ставка була встановлена у розмірі 14% річних, а 14.10.2008р. були внесені зміни, відповідно до яких процентна ставка була визначена в розмірі 16% річних.

Відповідно до пункту 2.7.2 договору проценти за користування кредитами, наданими відповідно до додаткових угод, нараховуються банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-го числа місця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно – “звітний період”), а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, але не пізніше дат погашення кредитів, вказаних у відповідних додаткових угодах, та дати вказаної в пункті 1.2 договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені у відповідних додаткових угодах.

Згідно з пунктом 2.7.4 договору сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії договору здійснюється позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Додатковою угодою від 03.03.2008р. було встановлено, що із зазначеної дати проценти нараховуються банком щомісячно:

- 25-го числа кожного місяця – за період з 01 по 25 число кожного звітного місяця;

- в останній робочий день кожного місяця - за період з 26-го числа звітного місяця до останнього дні звітного місяця включно, але не пізніше дати погашення кредиту, визначеної в кредитному договорі та відповідних додаткових угодах до нього, та повинні сплачуватись боржником:

- в період з 26-го числа кожного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно (проценти, нараховані за період з 01-го по 25-е число звітного місяця);

- в період з 01-го числа кожного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно (проценти, нараховані за період з 26-го по останнє число місяця, що передує звітному).

Відповідно до додаткової угоди від 27 лютого 2009р. сплата нарахованих процентів за користування наданими кредитами повинна була здійснюватись у відповідності до встановленого в пункті 2.7.4 графіку сплати процентів.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором, надав кредит на визначену договором суму на підставі укладених сторонами додаткових угод №№ 1 від 26.06.2006р., 2 від 03.07.2006р., 3 від 11.07.2006р., 4 від 17.07.2006р., 5 від 18.07.2006р., 6 від 19.07.2006р., 7 від 02.08.2006р., 8 від 11.09.2006р., 9 від 27.09.2006р., 10 від 03.10.2006р., 11 від 12.10.2006р., 12 від 25.01.2007р., 13 від 15.02.2007р., 14 від 26.02.2007р., 15 від 16.04.2007р., 16 від 25.06.2007р., 17 від 18.07.2007р., 18 від 25.07.2007р., 19 від 18.09.2007р., 20 від 27.06.2008р. Вказаний факт підтверджений банківськими витягами з рахунків позичальника.

Однак, позичальник свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків виконав частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом у сумі 2 989 000,00 доларів США (23 622 664 грн. 80 коп.) та 60 000,00 євро (596 154 грн. 18 коп.), за відсотками у сумі 164 892,26 доларів США (1 303 176 грн. 51 коп.).

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Пунктом 3.4.8 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню від суми простроченого платежу, за кожний день такої прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Факт прострочки виконання зобов’язань встановлений судом та підтверджений матеріалами справи, тому позивач нарахував пеню у сумі 327 827,77 доларів США (2 590 888 грн. 43 коп.) та 6 133, 15 євро (60 938 грн. 38 коп.) за період з 13.10.2009р. по 12.04.2010р. і вона підлягає задоволенню. Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про зменшення пені. Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу. Тому, з врахуванням пояснень сторін, прокурора, який прийняв участь в судовому засіданні, суд враховує надані докази прийняття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості, докази несприятливих умов для виконання зобов’язань, скрутного фінансового становища відповідача, матеріальні інтереси обох сторін і знаходить можливим зменшити розмір пені до 1 500 000 грн. 00 коп.

В забезпечення виконання взятих зобов’язань позичальник передав в іпотеку майно, уклавши з банком договори № 2006-110/1 та 2006-110/2 від 22.06.2006р.

Предметом іпотеки за договором № 1 визначено майно - нежитлові приміщення у житловому будинку, що складає 44/100 ідеальної частки та вбудовано-прибудовані к житловому будинку приміщення, яке розташоване в м. Донецьку, вул. Артема, буд. 147б.

Відповідно до пункту 1.3 договору з врахуванням змін та доповнень, внесених договором № 1 від 12.01.2009р., загальна вартість предмету іпотеки складає 27 777 300 грн. 00 коп.

Предметом іпотеки за договором № 2 визначено майно – частина відокремленої нежитлової будівлі універмагу з підвалом літ. А-3, загальною площею 3 229,80 кв.м., що складає 7/10 частини нежитлової будівлі універмагу, до складу якого входить: підвал площею 404,50 кв.м. – кімнати №№ 84, 90, 91, 94-99, 77; 1 поверх площею 468,4 кв.м. – кімнати №№ 3, 4, 9, 20; 2 поверх площею 1 190,00 кв.м. – кімнати №№ 21-40; з поверх площею 1 116,90 кв.м. – кімнати №№ 41-48, 48а, 49-52, 53а, 58-66, яке розташоване в м. Макіївка, вул. Маліновського, буд. 59.

Відповідно до пункту 1.3 договору загальна вартість предмету іпотеки складає 10 212 251 грн. 00 коп.

В силу статті 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов’язання – зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а згідно статті 35 Закону якщо порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору настало іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

На виконання приписів вказаного Закону 26.05.2010р. позивачем були направлені вимоги №№ 151.3-11-003017/3818, 151.3-11-003018/3819 про погашення заборгованості. Вказані вимоги отримані відповідачем 02.06.2010р., проте залишені без задоволення.

Позивач у позовній заяві просить звернути заборгованість на заставлене майно, передане за вищевказаними договорами.

Проте, в ході розгляду майнового спору відповідач (іпотекодавець, заставодавець) пред’явив позов про визнання недійсним договору іпотеки № 2006-110/2 від 22.06.2006р., за яким було порушено провадження у справі № 1/179пд. Рішенням від 08.11.2010р. позов був задоволений.

Договір визнаний недійсним. Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010р. Тому, підстави для звернення заборгованості на вказане майно відсутні.

При задоволенні судом позову про звернення стягнення на предмети іпотеки відповідно до статті 39 Закону України “Про іпотеку” у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Позивач у позовній заяві просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Вказаний спосіб відповідає вимогам вищезазначеного Закону.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, п. 3 ст. 83, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Відділення “Донецький регіональний департамент” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Система торговли «Элис” (83045, м. Донецьк, проспект Ленінський, буд. № 12, кв. № 130, ЄДРПОУ 24069031, п/р № 26005002000742.980 (840) (978) в АТ «Родовід Банк», МФО 321712) на користь Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, кор. рахунок № 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) в особі Відділення “Донецький регіональний департамент” (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 17-Б) заборгованість за кредитом у сумі 2 989 000,00 доларів США (23 622 664 грн. 80 коп.) та 60 000,00 євро (596 154 грн. 18 коп.), за відсотками у сумі 164 892,26 доларів США (1 303 176 грн. 51 коп.), пеню у сумі 1 500 000 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом договору іпотеки №2006-110/1 від 22.06.2006р., яке розташоване за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок № 147б - нежитлові приміщення площею 686,4 кв.м. у житловому будинку літ.А-17, що складає 44/100 ідеальної частки, до складу яких входить: підвал № 17,16,VІІ, ІХ, 18, 14, 13, 12, 11, частини коридору (площею 130,7 кв.м.), приміщення 1-го поверху: ІV, ХІ, ХІІ, № 3, приміщення 2-го поверху: № 14, ліфт І, ІІ, приміщення 3-го поверху: № 1,2,3,4,5,6,7,8,І; вбудовано-прибудоване приміщення к житловому будинку літ. А-17 загальною площею 898,0 кв.м.

Реалізацію предмету іпотеки здійснити шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною договором іпотеки - 27 777 300 грн. 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Система торговли «Элис” (83045, м. Донецьк, проспект Ленінський, буд. № 12, кв. № 130, ЄДРПОУ 24069031, п/р № 26005002000742.980 (840) (978) в АТ «Родовыд Банк», МФО 321712) на користь Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, кор. рахунок № 32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) в особі Відділення “Донецький регіональний департамент” (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 17-Б) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 18.01.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Азарова З.П.

Рішення підписано 21.01.2011р.

Попередній документ : 13654910
Наступний документ : 13654941