Рішення № 136548051, 15.05.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/572/25

Провадження №2/151/150/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Люлько В.П., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом до складу якої входить все майно, яке належало батькові, в тому числі і житловий будинок котрий знаходиться в АДРЕСА_1 і котрий згідно договору про поділ спадкового майна від першого липня 2025 року підписаний спадкоємцями, посвідчений державним нотаріусом Чечельницької державної нотаріальної контори Вінницької області Стецюком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 688. Згадене майно, позивач прийняла шляхом подання до нотаріуса Чечельницього районного нотаріального округу заяви про прийняття спадщини за законом. Однак коли позивач звернулась до державного нотаріуса з проханнями зареєструвати право вланості на зазначений будинок за нею, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки позивачем не було подано документів, що посвідчують право власності на спадкове майно за батьком. Відсутність правовстановлюючих документів на будинок є перешкодою в оформленні нотаріусом права власності на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 .. Будинок по АДРЕСА_1 був збудований в 1991 році інформація щодо цього зазначена в характеристиці об`єкта нерухомого майна технічного паспорта на будинок, наданим КП ''Тульчинське МБТ''. Позивач являється спадкоємцем за законом і вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька в той час, коли дружина померлого за законом після чоловіка відмовилась на користь дітей спадкодавця. Отже, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом після смерті батька на вищевказаний житловий будинок. Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населенних пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. На виконання зазначених вимог ЦК України позивач ОСОБА_1 , як особа, яка прийняла спадщину звернулась до нотаріуса із відповідною заявою, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , оскільки нею не було надано правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на цей житловий будинок. Вказане підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 01 липня 2025 року. Для підтвердження позовних вимог суду надається державний акт на право власності на земельну ділянку надану ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , де спадкодавцем було побудовано житловий будинок, власником земельної ділянки є спадкоємець ОСОБА_1 .. Позивач на даний час є власником даної земельної ділянки так як прийняла спадщину на даний об`єкт спадкування. Зазначив, що спадкодавець за життя не оформляв документи на належне йому нерухоме майно та не зареєстрував його належним чином. Тому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок садибного типу 1991 року побудови, загальною площею 82,0 м.кв та житловою площею 11,0 м.кв, що в плані зазначений під літ. ''А'' з господарськими будівлями та спорудами, а саме: погріб під літ. ''А/п'', прибудова під літ. ''а'', вхідний майданчик під. літ. ''В1'', сарай під. літ. ''В2'', вбиральна під літ -Т, огорожа 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21 липня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка та її представник, адвокат Люлько В.П. не з`явилися. Адвокат Люлько В.П. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача голова Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області С.А. Палісіка у судове засідання не з`явилася, подавши до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 усудове засідання не з`явилася, проте подала до суду клопотання про проведення судового засідання без її участі, позов визнає та проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій державного нотаріуса Чечельницької державної нотаріальної контори Вінницької області С.П.Стецюка від 01 липня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 належного ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого за законом та договором про поділ спадкового майна, укладеного 01.07.2025 за реєстром №688 Чечельницькою державною нотаріальною конторою Вінницької області є заявник, поскільки ОСОБА_1 не представлено правовстановлювального документа, який свідчить про право власності ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок, який є предметом спадкування. (а.с.12)

Згідно заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона відмовилася від належної її за законом частини спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_3 на користь дітей спадкодавця : ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та виділяти частку спільного майна подружжя не бажає. (8)

Як вбачається із договору про поділ спадкового майна, спадкоємцями в рівних частках майна та обов`язків ОСОБА_3 є дітьми спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . (а.с.9-10)

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: ''у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування''.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У цій справі предметом позову є визнання за позивачем, ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, житловий будинок садибного типу.

Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначити відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням ''відповідач'' - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У даній справі позивач пред`явив позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, яка є неналежним відповідачем, оскільки спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є також син померлого ОСОБА_3 , який і має бути належним відповідачем у справі.

Клопотання про залучення належного відповідача позивачем було подано зі сплином значного часу уже після закриття підготовчого засідання, у задоволенні якого судом було відмовлено, про що винесено обгрунтовару ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому позивачі не позбавлені права на судовий захист шляхом подання позову до належного відповідача за своїми позовними вимогами.

Оскільки Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області є неналежним відповідачем у даній справі про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом у задоволенні позову слід відмовити з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору слід залишити за нею.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_1 виданого Чечельницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01 лютого 2006 року, місце реєстрації : АДРЕСА_2 );

Відповідач : Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (місцезнаходження : вул. Героїв Майдану, буд. 36, селище Чечельник Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326247)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 (місце реєстрації : АДРЕСА_2 );

Суддя Людмила ТОКАРЧУК