Ухвала суду № 13654745, 19.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

19.01.11 р. Справа № 44/31пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є.,

суддів Лейби М.О. та Сгари Е.В.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув матеріали скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк до Відділу Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, м. Донецьк

по справі за позовом Фабрики котлів „Rafako” S.A., („Рафако”) м.Рацибуж, Польща

до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк

про визнання недійсним на майбутнє договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003року

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк

про визнання недійсним на майбутнє договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003 року та про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м Донецьк повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецькобленерго”, м.Горлівка індивідуально визначене майно, яке було передане в оренду згідно із додатком № 1 до Договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго”, м.Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м.Донецьк

про визнання дій ВДВС протиправними, скасування вимоги про виконання судового рішення, зобов’язання ВДВС вчинити дії

Представники:

Фабрики котлів „Rafako” S.A. –не з’явився

Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” –Ступіна О.І.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда” –Костюк С.В.

Відділу ДВС –Бондар О.М.

22.11.2010р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк на дії Відділу Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку № 122/11 від 21.11.2010р. про визнання дій Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку по винесенню вимоги про виконання судового рішення від 11.11.2010р. №В-862/3/17788 протиправними, про скасування вимоги Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку про виконання судового рішення від 11.11.2010р. №В-862/3/17788, про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку закінчити виконавче провадження з виконання наказу №44/31пд господарського суду Донецької області про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р, укладеного між ВАТ «Донецькобленерго” і ТОВ «Ісіда».

Ухвалою суду від 23.11.2010року зазначена скарга прийнята до розгляду.

Відповідно до заперечень №03юр-12601/10 від 08.12.2010р. на скаргу ВАТ „Донецькобленерго” заперечувало проти задоволення скарги, з підстав викладених у вищезазначеному запереченні.

Представник Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку, заперечував проти задоволення вимог, викладених у скарзі, з підстав викладених у вищезазначеному запереченні.

Розгляд скарги відкладався.

Розглянувши вказану скаргу, господарським судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. по справі № 44/31пд було відмовлено у задоволенні позову Фабрики котлів „Rafako” S.A., („Рафако”) м.Рацибуж, Польща до відповідачів Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка; Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк, про визнання недійсним на майбутнє договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003 року, частково задоволено позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда” м. Донецьк, про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда” повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецькобленерго” індивідуально визначене майно, яке було передане в оренду згідно із додатком № 1 до Договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісіда” м. Донецьк, повернути Відкритому акціонерному товариству “Донецькобленерго” м. Горлівка, індивідуально визначене майно, яке було передане в оренду згідно із додатком № 1 до Договору оренди майна № 29/12/1-АР від 29.12.2003 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго”, м. Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк. З Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісіда” (83028, м.Донецьк, вул. Майська 66, код ЄДРПОУ 30277521, р/р26002303747993 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр-т Леніна 11, код ЄДРПОУ 00131268, р/р26001307550283 у ЦМВ ПІБ м. Горлівка, МФО 334464) стягнуто витрати по сплаті державного мита 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59 грн. 00 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2010року рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. у справі № 44/31пд залишено без змін.

На виконання рішення суду були видані відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2010року, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. залишені без змін.

28.10.2010 року справа № 44/31пд повернута на адресу господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі „Шмалько проти України” (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі „Чіжов проти України” (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом України „Про виконавче провадження”. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такий виконавчий документ, як судовий наказ.

В обґрунтування скарги ТОВ „Ісіда” посилається не те, що вимога від 11.11.2010р. №В-862/3/17788 Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р., укладеного між ВАТ „Донецькобленерго” і ТОВ „Ісіда” суперечить чинному законодавству України, оскільки спірне майно є фактично переданим кредиторові ВАТ „Донецькобленерго”, а рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. по справі № 44/31пд є виконаним у повному обсязі та подальшому примусовому виконанню не підлягає.

11.06.2010р. постановою ВП №19711697 Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області №44/31пд від 01.04.2010р. про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р., укладеного між ВАТ „Донецькобленерго” і ТОВ „Ісіда”

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. по справі № 44/31пд встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго”, м.Горлівка (далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ісіда”, м. Донецьк (далі –Орендар), укладено договір оренди № 29/12/1-АР, який за своїм змістом та правовою природою є договором майнового найму (оренди) майна, що підпадає під правове регулювання норм гл.25 ЦК УРСР, ст.ст.759-786 ЦК України, застосування яких можливе на підставі п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, через продовження існування правовідносин між сторонами після 01.01.2004 р.

Нормами статті 785 ЦК України та пунктами 2.3, 5.5 договору оренди № 29/12/1-АР від 29.12.2003 р. (в редакції додаткової угоди від 31.03.2008р. до договору оренди) передбачено обов’язок Орендаря після припинення дії договору повернути наймодавцеві орендоване майно у стані, в якому воно було одержане (не в гіршому стані), з урахуванням нормального зносу.

У відповідності до п. 5.6. договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2008р. до договору оренди) протягом останнього місяці дії договору оренди Орендар повинен підготувати майно для повернення Орендодавцю, тобто провести інвентаризацію, скласти по формі, обумовленій п. 2.3. договору, проект акту приймання-передачі про повернення майна та направити його Орендодавцю, виконати інші дії з метою забезпечення повернення майна Орендодавцю не пізніше останнього дня дії цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 31.03.2008р. до договору оренди) майно вважається фактично повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання передачі.

Заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м.Донецьку Бондар О.М. 11.11.2010р. було направлено на адресу ТОВ „Ісіда” вимогу про виконання судового рішення від 11.11.2010р. №В-862/3/17788, про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р., укладеного між ВАТ «Донецькобленерго” і ТОВ «Ісіда». Даною вимогою Відділ державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку зобов’язав ТОВ „Ісіда” в строк до 23.11.2010р. виконати рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. по справі № 44/31пд та з’явитись в строк до 25.11.2010р. до Відділу державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку для надання документів про підтвердження виконання.

Відповідно до ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Однак, ТОВ „Ісіда” не виконало вимог державного виконавця.

Акт приймання-передачі суду не наданий і, таким чином, суд прийшов висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. по справі № 44/31пд не було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги скаржника про визнання дій Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку по винесенню вимоги про виконання судового рішення від 11.11.2010р. №В-862/3/17788 протиправними, про скасування вимоги Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку про виконання судового рішення від 11.11.2010р. №В-862/3/17788, є необґрунтованими, недоведеними та незаконними.

Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку закінчити виконавче провадження з виконання наказу №44/31пд господарського суду Донецької області про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р., укладеного між ВАТ «Донецькобленерго” і ТОВ «Ісіда» суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту законодавства, що регулює порядок оскарження рішень, дій бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, у разі визнання неправомірними (незаконними, недійсними) рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України "Про виконавче провадження", можуть здійснюватися тільки за розсудом державного виконавця або відповідної посадової особи державної виконавчої служби чи скасовувати їх акти.

Аналогічна позиція викладена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду від 26.12.2003р. № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”.

З врахуванням вказаного, вимога ТОВ „Ісіда” про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку закінчити виконавче провадження з виконання наказу №44/31пд господарського суду Донецької області про зобов'язання ТОВ «Ісіда» повернути індивідуально визначене майно, яке було передано в оренду згідно із додатком №1 до Договору оренди майна №29/12/1-АР від 29.12.2003р., укладеного між ВАТ «Донецькобленерго” і ТОВ «Ісіда» не підлягає задоволенню.

Скаржником було надане клопотання № 122-4/11 від 21.11.2010р. про огляд та дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження у відповідності до ч. 1 ст. 39 ГПК України. Суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання, оскільки скаржником не доведено складність (неможливість) подання доказів виконання рішення суду.

На підставі Закону України “Про виконавче провадження” та керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк про визнання дій ВДВС протиправними, скасування вимоги про виконання судового рішення, зобов’язання ВДВС вчинити дії.

Дана ухвала набирає чинності у день її ухвалення судом.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя М.О. Лейба

Суддя Е.В. Сгара