Рішення № 13654736, 19.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.11 р. Справа № 28/2

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Сніжне Донецької області”, м. Сніжне

до відповідача: Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м. Сніжне

про стягнення заборгованості в сумі 6382798 грн. 64 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Павлюкова Т.А.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Сніжне Донецької області”, м.Сніжне, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м. Сніжне, про стягнення 6382798 грн. 64 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом – 4600000,00грн., заборгованість за відсотками – 1731868,52 грн., комісія за обслуговування кредиту – 50930,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов’язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №266/08 від 15.09.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.01.2011р. порушив провадження у справі №28/2.

Крім того, разом з позовною заявою 04.01.2011р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява №09/06-639 від 30.12.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві на наступних поточних рахунках: №260033011330 в філії ДОУ ВАТ „Державний ощадбанк”, МФО 335106, №26008200698001, №26042200698001 в ВАТ АКБ „Капітал” в м. Донецьк, МФО 334828, №26001060145045, №26048051800266 „Донецький РУ Приватбанка” м.Донецьк, МФО 335496, №260091912980, №260631912 в АБ „УкрБізнесБанк” м.Донецьк, МФО 334969, №26002051527101, №26046051527101 в філії ФАБ „Брокбізнесбанк” м.Донецьк, МФО 335678.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що він був повідомлений належним чином. Поважних причин неявки представника відповідача не надано, тому справа розглядається без участі представника відповідача. Однак, через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву №14/3-27-10-0134 від 12.01.2011р., відповідно до якого останній визнав позовні вимоги в повному обсязі, а саме: заборгованість за кредитом – 4600000,00грн., заборгованість за відсотками – 1731868,52 грн., комісія за обслуговування кредиту – 50930,12 грн.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 15.09.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м.Сніжне Донецької області” (правонаступником якого є позивач) (банком) та Державним підприємством «Сніжнеантрацит» (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 266/08 (кредитний договір, договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4600000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п. 1.1. договору).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної пінії сум кредиту - 20 січня 2010 року. У разі своєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення (п. 2.2. договору в редакції договору про внесення змін №100/09 від 11.11.2009р.).

Відповідно до п. 3.2. в редакції договору про внесення змін №76/09 від 16.09.2009р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 21% річних.

Також в п.3.2. договору встановлений порядок нарахування процентів.

В п. 3.3. в редакції договору про внесення змін №76/09 від 16.09.2009р. зазначено, що за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком фіксованої суми 1000,00 грн. щомісяця, відповідно до п. 2.1. цього договору.

За своєю правовою природою договір №266/08 від 15.09.2008р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовами таких договорів.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості. Докази направлення вимог наявні в матеріалах справи. Відповідно до відповіді відповідача на вимоги, останній зазначив, що на даний час ДП «Сніжнеантрацит» не має можливості погасити дану заборгованість, однак при наявності грошових коштів вимоги позивача будуть задоволені в повному обсязі.

Позивач доводить, що станом на 04.01.2011р. заборгованість відповідача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №266/08 від 15.09.2008р. становить:

- заборгованість за кредитом – 4600000,00грн.,

- заборгованість за відсотками – 1731868,52 грн.,

- комісія за обслуговування кредиту – 50930,12 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Суду наданий акт звірки розрахунків станом на 15.01.2011р., в якому відповідач погодився про наявність заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №266/08 від 15.09.2008р.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цієї суми заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву №14/3-27-10-0134 від 12.01.2011р., визнав позовні вимоги в повному обсязі, а саме: заборгованість за кредитом – 4600000,00грн., заборгованість за відсотками – 1731868,52 грн., комісія за обслуговування кредиту – 50930,12 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Сніжне Донецької області”, м. Сніжне до відповідача, Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м.Сніжне про стягнення заборгованості за кредитом – 4600000,00грн., заборгованості за відсотками – 1731868,52 грн., комісії за обслуговування кредиту – 50930,12 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, разом з позовною заявою 04.01.2011р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява №09/06-639 від 30.12.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві на наступних поточних рахунках: №260033011330 в філії ДОУ ВАТ „Державний ощадбанк”, МФО 335106, №26008200698001, №26042200698001 в ВАТ АКБ „Капітал” в м. Донецьк, МФО 334828, №26001060145045, №26048051800266 „Донецький РУ Приватбанка” м.Донецьк, МФО 335496, №260091912980, №260631912 в АБ „УкрБізнесБанк” м.Донецьк, МФО 334969, №26002051527101, №26046051527101 в філії ФАБ „Брокбізнесбанк” м.Донецьк, МФО 335678.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Враховуючи, що за висновками суду, з боку відповідача встановлено наявність неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 66, 67, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Сніжне Донецької області”, м. Сніжне, до відповідача Державного підприємства „Сніжнеантрацит”, м. Сніжне, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Сніжнеантрацит” (86500, Донецька область, м.Сніжне, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ 31906124, п/р 26005307570637, №26002333570637, №26002355570637 у філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Сніжне Донецької області”, МФО 334237) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченко,12, ЄДРПОУ 00039002, відомостей про рахунки не має) в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Сніжне Донецької області” (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Декабристів, 16, прим.1, ЄДРПОУ 09334234, МФО 334237, відомостей про рахунки не має) заборгованості за кредитом – 4600000,00грн., заборгованості за відсотками – 1731868,52 грн., комісія за обслуговування кредиту – 50930,12 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 24.01.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення буде складено та підписано 24.01.2011р.