Ухвала суду № 136547059, 02.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6717/20

Провадження № 2/752/3125/26

У Х В А Л А

02 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про передачу справи №752/6717/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про витребування майна з чужого незаконного володіння до Господарського суду Київської області у справу №911/94/26 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс»,

встановив:

08.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу, серія та номер:12, виданого 14.02.2020, видавник: Золотих О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, недійсним; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта - 2031694980000, реєстраційний номер майна - 34395672, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого вказаним приватним нотаріусом, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 , яким позивався до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 ..

07.02.2022 року позивач ОСОБА_1 заявив про збільшення позовних вимог, а саме - витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта - 2031694980000, реєстраційний номер майна - 34395672 на користь ОСОБА_1

08.12.2022 року Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності, витребування з незаконного володіння.

20.07.2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову.

Зокрема, судом апеляційної інстанції: визнано договір купівлі-продажу, серія та номер: 12, виданий 14.02.2020, видавник: Золотих О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, недійсним; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта - 2031694980000, реєстраційний номер майна - 34395672, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого вказаним приватним нотаріусом, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 ; припинено право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта - 2031694980000, реєстраційний номер майна - 34395672; витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта - 2031694980000, реєстраційний номер майна - 34395672.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 28.09.2023 року стягнуто пропорційно з ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 гривень.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2025 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08.12.2022 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року скасовано.

Справу №752/6717/20 в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року та додаткова постанова Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року втратили законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

11.06.2025 року ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва прийнято до провадження справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.01.2026 року залучено до участі у новому розгляді справи №752/6717/20 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння на стороні відповідача ОСОБА_2 третю особу ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

На стадії підготовчого провадження, а саме 21.03.2026 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звернулося до суду з клопотанням про передачу матеріалів справи №752/6717/20 до Господарського суду Київської області у справу №911/94/26 про банкрутство «ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

В обгрунтування вимоги про передачу справи №752/6717/20 до Господарського суду Київської області у справу №911/94/26 про банкрутство «ТОВ «Мегаінвест Сервіс» заявник послався на те, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» у цій справі є відповідачем, заявлені позовні вимоги до відповідача - визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2026 року відкрито провадження у справі №911/94/26 про банкрутство ТОВ «Мегаінвест Сервіс», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Татіщева О.Є., ТОВ «Мегаінвест Сервіс» визнано банкрутом. Наразі предмет спору у цій справі відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства віднесений до виключної підсудності Господарського суду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кеєр О.С. просила суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про передачу справи на розгляд до Господарського суду Києвської області для розгляду у межах справи про банкрутство ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

Заслухавши думку заявника ТОВ «Мегаінвест Сервіс», представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кеєр О.С., перевіривши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019р. почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018р. та який набрав чинності 21 квітня 2019р.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2026 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (ідентифіквційний код: 42237969), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у цивільній справі № 752/6717/20 було відкрито раніше (10.04.2020 року), тобто до відкриття провадження у господарській справі, і розгляд справи не закінчено.

У справі №752/6717/20, що перебуває у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва, предметом розгляду є позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а відтак заявлений спір є майновим, однак ТОВ «Мегаінвест Сервіс» залучено судом до участі у справі в як третє особа на стороні відповідачки ОСОБА_2 , відповідно вирішення заявленого спору не може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

Згідно ч. 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах справи про банкрутство розглядає всі майнові спори за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем).

З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови від 15 січня 2020р. по справі № 607/6254/15-ц, від 28 січня 2020р. по справі № 50/311-б).

Процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020р. у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019р. у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018р. у справі № 908/4057/14, від 11 липня 2018р. у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019р. у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020р. у справі № 921/557/15-г.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа не підлягає передачі до Господарського суду Київської області у провадженні якого є справа про банкрутство третьої особи у даній цивільній справі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

у х в а л и в :

клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про передачу справи №752/6717/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про витребування майна з чужого незаконного володіння до Господарського суду Київської області у справу №911/94/26 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» за виключною підсудністю, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).

Суддя: Плахотнюк К.Г.