ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.01.11 р. Справа № 4/287
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача – Усачова Л.А. – довіреність від 09.08.2010р. № 335,
від відповідача – не явився,
по справі:
за позовом – Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ініціатива” с. Челядінове
Ленінського району Автономної Республіки Крим
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш” м. Краматорськ
про стягнення 53615,87грн. 3% річних та індексу інфляції
СУТЬ СПОРУ:
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні витрати та річні проценти в розмірі 53615,87грн. за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р., нарахованих на суму боргу, яка стягнута господарським судом Донецької області за рішенням від 13.09.2010р. по справі № 4/183 за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р.
В підтвердження позову позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі №4/183, яким з ТОВ „Завод Проммаш” м. Краматорськ стягнуто безпідставно набуту суму (сума попередньої оплати) в розмірі 91469,00грн. у відповідності з пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення уповноваженою особою відповідача.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судом -
ВСТАНОВЛЕНО:
Спір стосується нарахування позивачем 3%річних та індексу інфляції на суму попередньої оплати в розмірі 91469,00грн., яка стягнута на його користь судом по справі №4/183 та на час звернення із позовом не сплачена відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи №4/183, 13.09.2010р. господарським судом Донецької області винесене рішення, яким з ТОВ „Завод Проммаш” м. Краматорськ на користь СВК „Ініціатива” с. Челядінове Ленінського району Автономної Республіки Крим стягнуто безпідставно набуту суму в розмірі 91469,00грн., державне мито в розмірі 914,69грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Рішення набрало законної сили, 24.09.2010р. судом виданий наказ щодо примусового виконання рішення.
Позивач в своїх вимогах щодо стягнення з відповідача річних відсотків за безпідставне користування його грошовими засобами, посилається на статті 536 та частину 3 статті 693 Цивільного кодексу України (в новій редакції).
2
Норма статті 536 Цивільного кодексу України встановлює зобов’язання боржника сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі, який встановлений самими сторонами в договорі. Оскільки судом встановлений факт, що відповідач отримав від позивача кошти безпідставно і до звернення з наступним позовом борг не сплачений, позивач має право на стягнення витрат від інфляції та річних відсотків за термін, починаючи з пред’явлення до відповідача вимоги про повернення безпідставно отриманих ним коштів.
Так як до пред’явлення вимоги у відповідача перед позивачем не виникли грошові зобов’язання, а тому норма статті 530 ЦК України до нього не застосовується за період до пред’явлення вимоги.
Господарський суд Донецької області рішенням по справі № 4/183 від 13.09.2010р. встановив факт пред’явлення позивачем відповідачу вимоги повернути кошти шляхом направлення претензії від 27.06.2010р., саме з цього часу нараховуються на несплачену суму боргу витрати на інфляцію та річні відсотки.
Відповідно до пункту 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу до дня фактичного передання товару або повернення йому суми попередньої оплати.
Строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення позову щодо стягнення 3%річних та інфляції фактично залишилось невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
3
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Якщо після прийнятого господарським судом рішення про стягнення боргу і відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред’явити новий позов до винної особи.
Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов’язання не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню з семиденного строку з дня пред’явлення претензії до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 53615,87грн., з яких: 8247,25грн. - 3% річних за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р., 45368,62грн. - індекс інфляції за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р.
Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє їх частково з урахуванням моменту виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов’язання, тобто з урахуванням направленої 27.06.2010р. відповідачу претензії з вимогою повернути кошти, в наступних розмірах: інфляційні в сумі 4066,86грн., 3%річних – 1052,52грн.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
На підставі ст.ст.526,530,625,663,693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 35,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ініціатива” с. Челядінове Ленінського району Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш” м. Краматорськ про стягнення 53615,87грн., з яких: 8247,25грн. - 3% річних за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р., 45368,62грн. - індекс інфляції за період з 22.10.2007р. по 22.10.2010р. частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Проммаш” м. Краматорськ-84333, вул. Румянцева, 6, ЗКПО 23027177 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ініціатива” с. Челядінове Ленінського району Автономної Республіки Крим-98243, вул. Центральна, 1, ЗКПО 31009239 інфляційні в сумі 4066,86грн., 3%річних в сумі 1052,52грн., 51,19грн. державного мита та 22,53грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 17.01.2011р., може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
Судове рішення № 13654653, Господарський суд Донецької області було прийнято 17.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/287. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: