Рішення № 136545765, 14.05.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/482/26

Провадження 2/206/1053/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Задорожній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 20 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2412446, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. 26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення № ККАУ-26022021, згідно умов Договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року. Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року склала 49 200,00 гривень, яка складається з: 15 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 гривень заборгованість за процентами. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 200,00 гривень, та судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 23 лютого 2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення за вих. № 20.1.0.0.0/7-260225/103113-БТ від 23 лютого 2026 року, яке надійшло до суду 25 березня 2026 року. З даного повідомлення вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). На вказаний рахунок 20 травня 2020 року було зараховано кошти у сумі 15 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року було вирішено питання щодо проведення заочного розгляду справи.

Згідно з частиною тринадцятою статі 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вимог ст.ст. 19, 274, 276, 277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Від представник позивача Усенко М.І. надійшло клопотання про підтримання позовних вимог в якому останній просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористалася, та у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов,а саме, що відповідач не подав відзив. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2412446, який остання підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором А699006 20 травня 2020 року об 11:05:27 годині.

Відповідно до п. 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Згідно п. 1.4 Договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Пунктами 1.5.1-1.5.2 Договору встановлено, знижену процентну ставку 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені п.п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виконання прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № 5168-74ХХ-ХХХХ-8449 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором; повідомляти Товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору протягом 3-х календарних днів; виконувати інші обов`язку, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Згідно п. 6.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредиту, не пізніше дні, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті.

Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі 15 000,00 гривень визначеній Кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. 6515-ВП від 16 грудня 2025 року. З даного повідомлення вбачається, що ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року. Відповідно до Договору № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» переказ на картку клієнта: 130. 20 травня 2020 року на суму 15 000,00 гривень, маска картки № НОМЕР_3 , код авторизації unknow, номер транзакції в системі WayForPay-creditplus-7686826.

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів по кредитному договору № 2412446 від 20 травня 2020 року у розмірі 15 000,00 гривень також підтверджується повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260225/103113-БТ від 23 лютого 2026 року з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та на вказаний рахунок 20 травня 2020 року було зараховано кошти у сумі 15 000,00 гривень.

З наданого ТОВ «Авентус Україна» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року вбачається, що за період з 20 травня 2020 року по 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 ТОВ «Авентус Україна» була нарахована заборгованість у розмірі 49 200,00 гривень, яка складається з: 15 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 гривень заборгованість за процентами.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до умов договору до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги про стягнення заборгованості з боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договір № 2412446 від 20 травня 2020 року.

Також, 26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було підписано акт приймання-передачі реєстру божників від 26 лютого 2021 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року.

З витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» станом на дату відступлення права вимоги склала 49 200,00 гривень, яка складається з: 15 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 гривень заборгованість за процентами.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20533871 від 12 січня 2026 року щодо сплати заборгованості у розмірі 49 200,00 гривень за кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 2412446 від 20 травня 2020 року, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний кредитний договір № 2412446 від 20 травня 2020 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України закріплено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З огляду на викладене, дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 сума заборгованості за кредитним договором у повному обсязі не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, згідно договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року укладеного між Адвокатським об`єднання «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Зокрема, Адвокатським об`єднання «Апологет» відповідно до акту № 1351 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12 січня 2026 року та детального опису наданих послуг до акту за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, надано обсяг правової допомоги позивачу у вигляді: 1) усної консультації клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором кількість годин 30 хвилин; 2) ознайомлення з матеріалами кредитної справи кількість годин 2 години; 3) погодження правової позиції клієнта у справі кількість годин 30 хвилин; 4) складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта кількість годин 3 години 30 хвилин; 5) подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Усього витрачений час склав 6 годин 30 хвилин. Загальна вартість вказаних послуг склала 8 000,00 гривень.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 8 000,00 гривень, витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Керуючись ст.ст.141,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 2412446 від 20 травня 2020 року у загальній сумі 49 200,00 гривень, яка складається з: 15 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 гривень заборгованість за процентами, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук