Рішення № 13654443, 11.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.11 р. Справа № 43/232пд

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства „САН Інбев Україна”, м. Київ

до відповідача: Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м.Словянськ

про стягнення штрафу у сумі 35000грн.; спонукання відповідача до поновлення належного та своєчасного виконання умов Договору №ТМК 01-10-08 про надання рекламних послуг від 01.10.2008р.

За участю представників:

від позивача: представник не зявився

від відповідача: представник не зявився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 11.01.2011р. з 11:45 год. до 11:55 год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „САН Інбев Україна”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Словянськ про стягнення штрафу у сумі 35000грн.; спонукання відповідача до поновлення належного та своєчасного виконання умов Договору №ТМК 01-10-08 про надання рекламних послуг від 01.10.2008р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №ТМК 01-10-08 від 01.10.2008р. в частині надання рекламних послуг, що підтверджується актами від 01.04.2010р., від 15.04.2010р.

Ухвалою суду від 12.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/232пд.

Відповідач право на подання відзиву не використав, у судові засідання не зявився, про час і місце слухання був повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 12.11.2010р., 24.11.2010р. 14.12.2010р., які направлялись на адресу ФОП ОСОБА_1: 84116, АДРЕСА_1, вказану в позовній заяві та довідці №7707330 від 03.12.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На адресу суду було повернуто повідомлення про вручення поштового відправлення №0019647.

Відповідно розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування ГПК України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ „САН Інбев Україна” (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір про падання рекламних послуг №ТМК 01-10-08 від 01.10.2008р., строком діє до 01.10.2001р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань (пункт 10.1. договору).

Згідно пункту 1.1. договору виконавець зобов'язався протягом дії договору надати замовнику послуги з розміщення рекламних матеріалів/торгово-рекламного і розливного обладнання замовника, а також продукції замовника (пива) на території торговельних точок, перелік яких надано у додатку №1 до договору. Перелік та місце розташування рекламних матеріалів/торгово-рекламного обладнання надано у додатку №2 до договору.

Відповідно до пунктів 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 договору виконавець зобов'язався протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору розмістити рекламні матеріали та торгово-рекламне обладнання для реалізації продукції замовника на території торговельних точок виконавця, що вказані у додатку №1 до договору; розмістити рекламу продукції Замовника у своєму рекламному полі; своєчасно та в повному обсязі виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та додатками до нього.

У пункті 2.4. договору передбачено, що виконавець надає замовнику право на проведення контролю виконання виконавцем прийнятих на себе зобовязань за договором. Для підтвердження факту порушення виконавцем п.п.2.2.3. договору достатньо акту складеного представником замовника із залученням двох незалежних осіб.

Згідно з пунктом 2.6. договору виконавець гарантував, що під час дії договору, на території торговельних точок, повний перелік яких надано у додатку №1 до договору буде присутня продукція замовника, асортимент якої перелічено в додатку №4 до договору; в закладах виконавця будуть розміщені рекламні матеріали замовника з метою популяризації та просування його продукції, а також будуть забезпечені безперервні продажі продукції замовника та розміщене обладнання для його реалізації; виконання умов всіх положень цього договору та додатків до нього.

Факт надання вказаних послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками замовника та виконавця. Роботи за договором приймаються щомісяця. Акти приймання-передачі послуг готує виконавець та передає їх на підписання замовнику протягом двох календарних днів з моменту спливу звітного періоду (місяця).

Як вбачається з матеріалів справи, зміст договору не суперечить чинному законодавству, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписаний особами, підпис яких засвідчений печатками підприємств. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Внаслідок державної реєстрації внесення змін до установчих документів ВАТ „САН Інбев Україна”, які полягали у зміні найменування ВАТ „САН Інбев Україна” на ПрАТ „САН ІнБев Україна”, що підтверджується статутом, довідкою про включення до ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію, позов заявлено саме ПрАТ „САН Інбев Україна”.

Як стверджує позивач, під час його контролю за виконанням умов договору 01.04.2010р. та 15.04.2010р. в торгівельній точці ”Піцерія”, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Юн. Комунарів, 12, було виявлено, що:

-на території торгівельної точки (в торгівельній точці) повністю відсутня передбачена в „Переліку продукції для звірки” продукція (пиво) ВАТ ”САН Інбев Україна” в пляшках та в кегах (пиво розливне), торгівля вказаним пивом у торгівельній точці не здійснюється;

-на території торгівельної точки (в торгівельній точці) повністю відсутнє пиво в кегах (торгових марок „Чернігівське світле”, „Стелла Артуа”, „Старопрамен”) та пиво в пляшках (торгової марки „Стелла Артуа” безалкогольне), торгівля вказаним пивом у торгівельній точці не здійснюється;

-в торгівельній точці відсутні рекламні матеріали ВАТ „САН Інбер Україна” (підсклянники біля пивної колони, підставки під підсклянники біля пивної колони, внутрішній світильник в районі барної стійки).

Під час контролю замовником за виконанням умов договору 01.04.2010р. та 15.04.2010р. в торгівельній точці „Піцерія”, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи, 6 „а”, було виявлено, що вказана торгівельна точка взагалі не працює.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані порушення були зафіксовані в актах перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 умов договору №ТМК 01-10-08 від 01.10.2008р. про надання рекламних послуг від 01.04.2010р., від 15.04.2010р., які складені та підписані представником ВАТ „САН Інбер Україна” ОСОБА_2, а також підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Можливість складання позивачем вказаних актів передбачена в пункті 2.4. договору, що приймається судом до уваги, разом з тим, що відповідач під час судового розгляду дійсність цих актів не заперечив та не спростував.

В додатках №№ 1, 3 від 01.10.2008р. до договору сторони затвердили обовязковий асортимент до представлення в торгівельних точках, зокрема в тих, які було перевірено; в додатку №2 від 01.10.2008р. до договору сторони затвердили обовязковий перелік до представлення в торгівельних точках, наявність вказаних рекламоносіїв була перевірена позивачем та встановлено їх відсутність.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За невиконання відповідачем взятих на себе за договором гарантій по торгівельній точці „Піцерія”» (м. Слов'янськ, вул. Юн. Комунарів, 12), позивачем нараховано штраф у розмірі 30000грн. та за припинення торгівельних операцій в торгівельній точці „Піцерія” (м. Слов'янськ, вул. Свободи. 6 „а”), нараховано штраф у розмірі 5000грн.

Про необхідність сплатити штраф у сумі 35000грн. позивач повідомив в претензії №292 від 23.04.2010р., як була направлена відповідачу 24.04.2010р., згідно фіскального чеку №5598 від 24.04.2010р. та опису вкладення у цінний лист (ф.107) від 24.04.2010р., та яка залишилась без відповіді і задоволення відповідачем.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання згідно вимог п.1 ст.230 ГК України.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що за порушення/невиконання гарантій, наданих виконавцем замовнику відповідно до договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 5000грн. за кожний випадок порушення/невиконання гарантій та компенсує замовнику всі збитки, вчинені даним фактом. Сплата штрафу не позбавляє виконавця від обовязку належного виконання умов договору та додатків до нього.

Пунктом 7.6 договору встановлено, що у разі припинення до закінчення терміну дії договору торгових операцій будь-якою торговельною точкою, повний перелік яких надано у додатку №1 до договору, виконавець зобов'язаний повернути замовнику грошову суму пропорційно обсягу наданих послуг, за який замовником були сплачені кошти, та сплатити штраф у розмірі 5000грн.

Розрахунок суми штрафу є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Враховуючи, що позов в частині стягнення штрафу у сумі 35000грн. доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з відсутністю заперечень відповідача, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожній особі право на судовий захист прав і свобод від порушень або протиправних посягань, що стосовно цивільних прав конкретизовано статтею 15 ЦК України, якою закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач, заявивши вимоги про спонукання відповідача до поновлення належного та своєчасного виконання умов Договору №ТМК 01-10-08 про надання рекламних послуг від 01.10.2008р., посилався на те, що ним обраний такий спосіб захисту як примусове виконання обовязку в натурі.

За приписами п.5 ч.2 ст.16 ЦК України примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем. Так, він може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти за виконану роботу (за договором підряду), передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послуги (за договорами про виконання робіт та надання послуг).

У даному випадку порушення відповідачем умов договору щодо належного надання рекламних послуг матеріалами справи підтверджено, отже наявна правова підстава для спонукання відповідача надати рекламні послуги, передбачені договором. Втім, позивач заявивши вимогу про спонукання до поновлення належного та своєчасного виконання відповідачем умов договору не визначив, в яких діях полягатиме відповідне поновлення, як не визначив механізм примусового виконання рішення суду у разі задоволення його вимог. При цьому, законодавчо механізм примусового спонукання боржника до поновлення своєчасного та належного виконання умов договору також не визначено.

Враховуючи вищевикладене, в позовних вимогах в цій частині слід відмовити за правовою необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст.20, 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 546, 549, 599, 611, 612, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 42, 43, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „САН Інбев Україна”, м. Київ до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м.Словянськ про стягнення штрафу у сумі 35000грн.; спонукання відповідача до поновлення належного та своєчасного виконання умов Договору №ТМК 01-10-08 про надання рекламних послуг від 01.10.2008р., задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (84116, Донецька обл., АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в АКИБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства „САН Інбев Україна” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В; ідентифікаційний код 30965655; п/р 26008003105800 в ПАТ „ІНГ Банк Україна” м. Київ, МФО 300539) штраф у сумі 35000грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 350грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

В задоволенні позовних вимог про спонукання відповідача до поновлення належного та своєчасного виконання умов Договору №ТМК 01-10-08 про надання рекламних послуг від 01.10.2008р., відмовити.

У судовому засіданні 11.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 17.01.2011р.