Рішення № 13654438, 13.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.11 р. Справа № 43/206

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДТЕХМАШ”, м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ”, м. Краматорськ

про стягнення суми основного боргу у розмірі 87124,80грн., суми штрафних санкцій у розмірі 8905,83грн., суми процентів у розмірі 2176,93грн.

За участі представників:

від позивача: Богачонок С.В. за довіреністю від 26.10.2010р.

від відповідача: представник не зявився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 13.01.2011р. з 14:10 год. до 14:25 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДТЕХМАШ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ”, м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу у розмірі 87124,80грн., суми штрафних санкцій у розмірі 8905,83грн., суми процентів у розмірі 2176,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на виконання робіт №07/115 від 15.06.2009р. з додатком, акт прийомки виконаних робіт №1 за липень до договору №07/715 від 15.06.2009р. у сумі 177724,80грн., рахунок-фактури №СТ-0000069 від 21.07.2009р., претензію віх.№367 від 23.11.2009р., а також на невиконання відповідачем зобовязань за договором, в частині повної оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2010р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №43/206.

В письмових поясненнях №348 від 28.09.2010р. позивач зазначив, що претензія №367 від 23.11.2009р. була вручена провідному інженеру ВАТ „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” ОСОБА_1, про що свідчить підпис останнього на претензії, та є вимогою для оплати виконаних робіт. Поряд з цим, позивач вказав, що оскільки відповідач перерахував аванс у сумі 88862,40грн. та позивачем відшкодовано заподіяну відповідачу шкоду у сумі 1737,60грн. за рахунок вартості виконаних робіт у цій сумі, то заборгованість складає 87124,80грн.

В письмових поясненнях №369 від 06.10.2010р. позивач зазначив, що рахунок-фактури №СТ-0000069 від 21.07.2009р. був переданий відповідачу 21.07.2009р. разом з актом приймання-передачі №1 за липень 2009р., який згодом був підписаний.

Ухвалою суду від 25.10.2010р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ВАТ “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” до ТОВ “БУДТЕХМАШ” про визнання недійсним договору від 15.06.2009р. №07/715.

Ухвалою суду від 03.11.2010р. провадження у справі №43/206 було зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ВАТ “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” на ухвалу суду від 25.10.2010р.

Через канцелярію суду 08.11.2010р. позивач надав заяву щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на кошти на поточних рахунках ВАТ „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” в тому числі, але не виключно на поточному рахунку №26000301746277 відкритому в філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” МФО 334635, в розмірі 98207,56грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні заяви щодо забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. апеляційну скаргу ВАТ „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” залишено без змін, а ухвалу господарського суду Донецької області від 25.10.2010р. у справі №43/206 без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. поновлено провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та згідно додаткових пояснень від 13.01.2011р. зазначив, що відсутні підстави для визнання договору №07/715 від 15.06.2009р. недійсним.

Відповідач в судове засідання не зявився, правом на захист не скористався та відзиву не надав з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був належним повідомлений, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі суду від 10.01.2011р.

Відповідно розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та строк розгляду справи закінчується 15.01.2011р., справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Під час судового розгляду представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” (замовник) та ТОВ “БУДТЕХМАШ” (виконавець) був укладений договір на виконання робіт №07/715 від 15.06.2009р., за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи з демонтажу розливного крану г.п. 180+50/16 тс ЕСПЦ ВАТ „ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ”, а замовник зобовязався прийняти роботи та оплатити їх вартість (пункт 1.1., 1.2. договору).

Обєм, характер та вартість робіт, передбачених в пункті 1.2. договору, визначаються в протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1), який є невідємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків (пункт 1.4. договору).

Ціна договору складає 177724,80грн. з урахуванням ПДВ. Договірна ціна є твердою та зміні не підлягає (пункт 1.5. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок виконавця в національній валюті України.

До початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% договірної ціни, суму, що залишилась замовник перераховує виконавцю не пізніше 5-ти банківскьих днів із дня підписання сторонами двостороннього акту прийому-здачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку (пункт 3.3. договору).

У пункті 6.1. договору передбачено, що після підписання договору виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 15 календарних днів з дати отримання від замовника вихідних даних, прийомки обладнання в демонтаж та отримання авансу.

Виконавець зобовязується виконати роботу протягом 20 календарних днів з правом дострокового виконання з моменту отримання авансу та дати прийомки крану в демонтаж (пункт 6.2. договору).

Після закінчення виконанння робіт виконавець зобовязаний письмово повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом 5 днів (пункт 6.3. договору).

Згідно пункту 7.1. договору прийомка-здача виконаних робіт здійснюється сторонами на підставі двостороннього акту прийомки виконаних робіт.

При відсутності претензій замовник зобовязується підписати акт прийому виконаних робіт протягом 3 днів (пункт 7.3. договору).

Відповідно до пункту 8.2. договору при несвоєчасній оплаті за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійною обліковою ставкою НБУ від суми несплачених робіт за кожен день прострочки.

Пунктом 11.2. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного закінчення робіт.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобовязань сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ст.203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст договору №07/715 від 15.06.2009р. не суперечить чинному законодавству, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписаний особами, підпис яких засвідчений печатками підприємств.

Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання договору позивачем демонтовано розливний кран г/п 180+50/16 тс ЕСПЦ, що підтверджується актом прийомки виконаних робіт №1 за липень до договору №07/715 від 15.06.2009р. у сумі 177724,80грн., підписаного відповідачем та посвідченого його печаткою.

З наведеного вбачається, що матеріалами справи доведені факти того, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором в частині виконання підрядних робіт, а відповідач прийняв виконані роботи без заперечень, погодився з обсягами та вартістю робіт у сумі 177724,80грн.

Як встановлено судом, в акті відповідачем не проставлено дату його підписання, однак оскільки, в акті зазначено місяць виконання робіт липень, то датою підписання акту сторонами слід вважати 31.07.2009р., тобто останній день місяця.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обовязок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та остаточної здачі роботи.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Надання рахунку не є такою дією, без вчинення якої відповідач не міг виконати свого обовязку з оплати виконаних робіт, оскільки вартість робіт визначена сторонами в акті №1 за липень 2009р., а строк оплати встановлений в пункті 3.3. договору.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України. Тому у відповідача виникло зобовязання з оплати виконаних робіт з 03.08.2009р. до 07.08.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобовязання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення виконані роботи у повному обсязі не сплатив. Згідно банківської виписки за 18.06.2009р. відповідачем перераховано за демонтаж розливного крану 88862,40грн. Також позивачем відшкодовано заподіяну відповідачу шкоду у сумі 1737,60грн. за рахунок вартості виконаних робіт у цій сумі, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 87124,80грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 87124,80грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань порушення строків сплати виконаних робіт, позивачем нараховано та предявлено до стягнення пеню, згідно пункту 8.2. договору, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення у сумі 8905,83грн., за період з 07.11.2009р. по 07.05.2010р.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобовязання, тобто прострочення у виконанні зобовязання сплатити гроші, є не лише обовязок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу.

Частина 3 ст.549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що порушення зобовязань виникло з 08.08.2009р. нарахування пені припинилось з 05.02.2010р.

Таким чином пеня підлягає стягненню за період з 07.11.2009р. по 05.02.2010р., оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення пені, починаючи з 07.11.2009р., а не з 08.08.2009р., коли у нього виникло право на її нарахування.

Розмір пені за період, який становить 91 днів, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, складає 4452,91грн.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та предявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2176,93грн. за період з 07.11.2009р. по 06.09.2010р.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що зазначений порядок нарахування відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач правом на захист не скористався, проти доводів позивача не заперечив та заявлені вимоги не спростував, незважаючи на те, що йому було надано достатньо часу для реалізації свого права на захист.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 534, 549, 611-613, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДТЕХМАШ”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ”, м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу у розмірі 87124,80грн., суми штрафних санкцій у розмірі 8905,83грн., суми процентів у розмірі 2176,93грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ” (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДТЕХМАШ” (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, 2; ідентифікаційний код 32716454) суму основного боргу у розмірі 87124,80грн., суму пені у розмірі 4452,91грн., суму 3% річних у розмірі 2176,93грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 932,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224,20грн.

В позовних вимогах про стягнення суми пені у розмірі 4452,92грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 17.01.2011р.

Надруковано 3 прим.

2 сторонам,

1 у справу.