Рішення № 136541978, 11.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11478/25

н/п 2-др/953/31/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2026 позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 задоволені частково.

08.04.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Іннова Нова» адвоката Андрущенко М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на надання ТОВ «Іннова Фінанс» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000 гр.

На обґрунтування заяви зазначає, що 02 квітня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Іннова фінанс» (зараз «ІННОВА НОВА») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання Позивачу - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (зараз «ІННОВА НОВА») - професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000,00 гр.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути понесені судові витрати з відповідача на користь позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині заяви просив проводити судове засідання без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Суд, вивчивши заяву адвоката Андрущенко М.В., перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2026 позовну заяву ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 710 гр., з яких: 7000 гр. - заборгованість по тілу кредиту, 9660 гр. - проценти, 1050 гр. - комісія за надання кредиту. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі2422 гр. 40 коп.

08.04.2026 до суду від представника позивача адвоката Андрущенко М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на надання ТОВ «Іннова Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000 гр.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами встановленими ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд, з урахуванням вказаних правових висновків вважає, що за своєю правовою природою договір про надання правових послуг укладається лише в інтересах сторін цього договору, а тому в частині розміру понесених стороною витрат він не є обов`язковим для третіх осіб у разі, якщо він виходить поза межі вимог співмірності, які визначені у нормі ч. 4 ст. 137 ЦПК України, яка передбачає, що: розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. З аналізу даної правової норми можна прийти до висновку, що гонорар адвоката може визначатися або у фіксованому розмірі або ж у вигляді погодинної оплати.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до комплексних договорів, які містять умови договорів про надання послуг та про правове представництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно доказів на обґрунтування заяви представника позивача ТОВ «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенко М.В., суд зазначає наступне.

Відповідно до договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, укладеного між адвокатом Андрущенко М.В. та ТОВ «Іннова Фінанс» вбачається, що виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник - приймати та в порядку, визначеному Договором сплачувати такі надані Послуги. Замовник відшкодовує виконавцю всі фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору на підставі відповідних заявок про відшкодування з боку виконавця. Надання таких заявок може здійснюватись протягом звітного періоду без обмеження їх кількості. Послуги, що надаються за Договором підлягають їх подальшій післяоплат.

Як вбачається з Заявки 33651305400 про надання послуг від 30.06.2025 адвокат Андрущенко М.В. прийняв на себе зобов`язання надати наступні послуги за Договором:

- складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами Замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд».

Згідно акту №3651305400 приймання передачі наданих послуг до Договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі №953/11478/25 адвокатом Андрущенко М.В. було надано за заявкою №3651305400 від 30.06.2025 наступний перелік послуг:

-Складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів); та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами Замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч., але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» - вартість 5000 гривень.

Крім того, на підтвердження понесених позивачем витрат, до матеріалів справи долучені: ордер про надання правничої допомоги від 08.05.2025 №1685923; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №6216 серії ДН.

Критерії співмірності витрат на професійну правничу допомогу визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України та загальною нормою ст. 11 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу. У зв`язку з чим, суд вважає можливим стягнути на користь ТОВ «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гр.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 137-141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 953/11478/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» («Іннова Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вл. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) судові витрати на надання ТОВ «Іннова Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Л. Шаренко