Ухвала суду № 136541709, 02.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5906/23

Провадження № 2-о/405/112/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Дризі Є.В., Тарасенко Р.П., Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/5906/23 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Кропивницька міська рада (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.41), Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (місцезнаходження 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.41) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Петренко К.О. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1059013 від 03 серпня 2023 року) в інтересах заявника ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з заявою, в якій просила: встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 в період з січня 2004 року по день смерті спадкодавця, - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 серпня 2023 року відкрито окреме провадження за зазначеною заявою та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Крім того, ухвалою суду від 28 серпня 2023 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Петренко К.О. про витребування доказів. Витребувано у Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 належним чином засвідчену копію спадкової справи № 127/2023, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію із Спадкового реєстру після заведення спадкової справи щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, наявність спадкових договорів, заповітів після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 вересня 2023 року на виконання ухвали суду від 28 серпня 2023 року в частині витребування доказів Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 направлено до суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 127/2023 від 23 березня 2023 року.

Крім того, ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року за клопотанням представника заінтересованої особи Кропивницької міської ради, залучено до участі в зазначеній цивільній справі, в якості заінтересованої особи Управління комунальної власності Кропивницької міської ради.

Окрім того, протокольною ухвалою суду від 30 квітня 2024 року задоволено клопотання представника заявника про виклик в судове засідання в якості свідка ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

В свою чергу, у зв`язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.

В судове засідання, призначене на 20 січня 2026 року заявник ОСОБА_1 та в її інтересах представник - адвокат Петренко К. О. не з`явилися, при цьому представником заявника - адвокатом Петренко К.О., засобами електронної пошти направлена до суду заяву, яка зареєстрована судом за вх. № 315, в якій остання повідомила, що станом на 20 січня 2026 року договір про надання правничої допомоги, укладений з заявником ОСОБА_1 закінчився, тому на даний час вона не має повноважень представника заявника у даній справі.

На підставі зазначеного судовий розгляд справи було відкладено на 26.02.2026 року на 15 год. 00 хв.

В судове засідання, яке було призначено на 26.02.2026 року заявник ОСОБА_1 не з`явилася, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлялася судом належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи заявник не подавала, а тому судовий розгляд справи було відкладено на 02.04.2026 року на 13 год. 30 хв.

В судове засідання, яке було призначено на 02.04.2026 року заявник ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену заявником в заяві, а саме: АДРЕСА_2 , однак конверт з рекомендованою кореспонденцією повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

З цього приводу, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 липня 2022 року у справі № 908/3468/13, відповідно до яких факт неотримання поштової кореспонденції за належною адресою та яка повернулася у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки і незвернення одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Таким чином, суд вважає, що заявник ОСОБА_1 судом повідомлялася належним чином про рух по справі за її заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

З огляду на викладене вище, вбачається, що належним чином повідомлена заявник ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася у призначені судом судові засідання, поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомила.

Судом, в свою чергу, відзначається, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до положень п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Також, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони, якою беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм процесуального Закону свідчить про те, що суд може залишити заяву без розгляду з наведеної правової підстави лише у випадку одночасного існування таких умов: 1) належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) його (позивача) неявка в два і більше судові засідання поспіль; 3) неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення заяви без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання заявника, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, заявник має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки заявника до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд залишає заяву без розгляду, якщо нез`явлення заявника є перешкодою для розгляду справи. Положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі 522/2301/19).

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж заявою.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що у зв`язку з неявкою в судові засідання заявника ОСОБА_1 , яка за обставин, зазначених вище, була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду, а так само про дату та час розгляду справи, розгляд якої (справи) неодноразово відкладався, в т.ч. у зв`язку з неявкою в судові засідання сторони заявника з підстав участі представника заявника в судових засіданнях в інших справах, окрім того, суд враховує відсутність заяви заявника про розгляд справи за її відсутності, суд дійшов до висновку про наявність визначених процесуальним законом підстав, а саме: належне повідомлення заявника ОСОБА_1 про день, час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника, про залишення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кропивницька міська рада, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, шляхом звернення до суду з даною заявою та її судовий розгляд, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно з якими, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кропивницька міська рада, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова