Рішення № 13654076, 05.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.01.11 р. Справа № 37/243

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відділу культури і туризму Краматорської міської ради, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 00183822

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості в розмірі 1801,28грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Савченко І.В. (за довіреністю №01-21=-1360 від 01.12.2010р.);

від Відповідача не зявився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 20.12.2010р. на 05.01.2011р.

У судовому засіданні 05.01.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відділу культури і туризму Краматорської міської ради, м. Краматорськ (далі Позивач) звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за орендну плату та комунальні послуги в розмірі 1801,28грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди № 51 від 01.07.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає розрахунок, правоустановчі документи, договір оренди № 51 від 01.07.2006р. з додатковими угодами, претензію №01-21-994/1 від 14.09.2010р., рахунки, відомості нарахування платежів, банківські виписки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 216, 217, 218, 224, 225, 226, 229 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи задля виконання вимог суду та для підтвердження своєї позиції Позивачем надавалися додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.98-105, 113-149 т.1, а.с.а.с.2-3 т.2)

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не зявлявся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місце проживання згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.136), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним.

У судовому засіданні 05.01.2011р. представник Позивача наполягав на задоволені заявлених вимог, вказуючи на відсутність доказів виставлення рахунків або вимог щодо сплати заборгованості з експлуатаційних та комунальних платежів, які входять до суми позову, та вимагав вирішення спору за наявними у справі документами, визначивши період формування стягуваної заборгованості з орендної плати з січня по серпень 2010р. включно.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), яка у подальшому у звязку із вступом у шлюб змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.139 т.1) - Відповідач, був укладений договір оренди нежитлового приміщення міської комунальної власності № 51 (а.с.а.с. 10,11 т.1), згідно п.п.1.1, 1.3., 7.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 44, кімната №29, загальною площею 18 кв. м., для використання під офіс, строком до 01.06.2007р.

Виходячи із змісту витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.100 т.1) та свідоцтва про право власності (а.с.101 т.1) будівля, в якій розташовано обєкт оренди, належить територіальній громаді в особі Краматорської міської ради.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої сесією міської ради (за первісний місяць становить 21,06грн. з ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця розміру місячної орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплаті на розрахунковий рахунок №35421008002380, ОГК Краматорська код 00183822, УГК Донецької області, МФО 834016 щомісяця до 20 числа поточного місяця без виставлення рахунків Орендодавцем та комунальних послуг у розмірі відповідно до щомісячного розрахунку згідно виставлених рахунків.

Крім цього, п. 2.2.13. передбачений обовязок Орендаря укласти договори з постачальниками комунальних послуг (тепло, вода, енергоносіїв) та надати їх Орендодавцю. Своєчасно сплачувати фактичні затрати за користування комунальними та іншими послугами у розмірі та порядку, що виставлені відповідними організаціями (підприємствами та закладами міста). Всі витрати за користування телефонами оплачуються орендарем самостійно, згідно з рахунками телефонної станції на наданий у користування телефон. А в п. 1.6. договору сторонами був визначений розмірі експлуатаційних витрат за 1 кв.м. в сумі 1,05грн.

Умовами п. 4.2.1. договору за порушення термінів внесення орендної плати більше одного місяця встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі місячної орендної плати та комунальних послуг.

Відповідно до умов п. 1.2. договору, 01.07.2006р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передавання (а.с.99 т.1).

01.06.2007р., 05.05.2008р., 04.05.2009р. та 01.06.2010р. між сторонами укладалися додаткові угоди №№18, 31, 4 та б/н відповідно , якими змінювалися грошові зобовязання Орендаря щодо орендної плати і її складових, комунальних та експлуатаційних послуг, а також строку дії договору (а.с.а.с.12-14 т.1). Зокрема, гідно означених змін передбачалася сплата комунальних платежів на підставі виставлених рахунків.

В перебігу дії договору Орендарем складалися відомості про нарахування платежів та рахунки (а.с.а.с.17-82 т.1), доказів виставлення або отримання яких Відповідачем до матеріалів справи не надано. В свою чергу, виконання з боку Орендаря грошових зобовязань за договором оренди відображено в наданих банківських виписках (а.с.а.с.83-96 т.1)

Нарахувавши за період з січня по серпень 2010р. заборгованість з орендної плати, експлуатаційних та комунальних послуг на загальну суму 1801,28грн. Позивач звернувся до Орендаря суду з розглядуваним позовом. Як вбачається із остаточних розрахунків (а.с.а.с.113-115 т.1), означена сума заборгованості включає в себе: 558,4грн. ставки орендної плати, 22,79грн. інфляційної індексації орендних платежів, 563,04грн. експлуатаційних витрат та суми ПДВ та 1148,51грн. комунальних послуг (опалення та електрична енергія). Відповідно до довідки №01-21-1446 від 17.12.2010р. (а.с.102 т.1) за підписом керівника та головного бухгалтера, заявлена до стягнення сума заборгованості погашена не була.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звірення розрахунків (а.с.103 т.1), складеного та надісланого (а.с.102 а) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір в контексті всіх заявлених вимог (про сплату заборгованості з орендних, експлуатаційних та комунальних платежів), оскільки вони є однорідними (грошовими), повязаними підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за одним договором оренди), а отже їх обєднання в одному позові відповідає приписам ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору нежитлового приміщення міської комунальної власності № 51 від 01.07.2006р. з урахувань змін, запроваджених додатковими угодами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з оплати експлуатаційних і комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 51 від 01.07.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із щомісячного здійснення орендного платежу на користь Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця на користь Орендодавця незалежно від виставлення рахунків. Водночас, положення договору та додаткових угод до нього не визначають моменту виконання Орендарем зобовязань із здійснення експлуатаційних та комунальних платежів, що у світлі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зумовлює необхідність визначення такого моменту по закінченню семиденного строку з моменту предявлення вимоги про оплату (рахунку), належних доказів чого (предявлення вимоги/рахунків) до матеріалів справи наразі не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобовязань з орендних платежів з урахуванням їх щомісячного інфляційного коригування та нарахування суми ПДВ за період з січня по серпень 2010р. утворилась заборгованість з орендної плати та у загальному розмірі 697,43грн. (за розрахунком на а.с.113 т.1: ставка орендної плати 558,4грн. + інфляційна індексація 22,79грн. + 20% ПДВ)

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобовязань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, зважаючи на що позовні вимоги в частині заборгованості з орендної плати в сумі 697,43грн. підлягають задоволенню судом.

Відмова у задоволені решти вимог, які охоплюють нараховані позивачем експлуатаційні та комунальні платежі, зумовлено не доведенням факту прострочення їх здійснення з боку Орендаря з огляду на невстановлений договором та невизначений за допомогою вимоги про сплату момент настання обовязку з їх оплати.

Дійсно, у разі не визначення у встановленому строку платежу, боржник у відповідному грошовому зобовязанні не може вважатися таким, що якого прострочив у розумінні ст. 612 Цивільного кодексу України, а це унеможливлює існування факту порушення зобовязання за змістом ст. 610 цього Кодексу. В свою чергу, сукупний аналіз ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що за відсутністю факту порушення зализуваного права, суд не має правових підстав для застосування заходів захисту права (інтересу) від неіснуючого порушення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відділу культури і туризму Краматорської міської ради, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 00183822) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення заборгованості в розмірі 1801,28грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відділу культури і туризму Краматорської міської ради, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 00183822) заборгованість з орендної плати за період з січня по серпень 2010р. у сумі 697,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділу культури і туризму Краматорської міської ради, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 00183822) державного мита в сумі 39,49грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2011р.

Суддя Попков Д.О.