Рішення № 136539884, 11.05.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, яку у подальшому уточнила, та просить встановити факт перебування її у період з 21 листопада 2023 року по 18 вересня 2025 року на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2010 року вона проживала однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 21 листопада 2023 року заявниця та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Її чоловік ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Проте з 2010 року вона з чоловіком фактично проживали за адресою: АДРЕСА_3 у квартирі, яку винаймали. З 2010 року вони вели спільний побут з чоловіком. Так як у чоловіка була більша пенсія, заявниця перебувала на його утриманні. Оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи, то її пенсії ледь вистачало тільки на придбання ліків та задоволення лише деяких побутових потреб. Тому вона перебувала на утриманні свого чоловіка. Саме її чоловік ОСОБА_2 сплачував платежі з оренди житла, комунальні платежі, придбавав продукти харчування та побутові речі для їхньої сім`ї. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер, похованням займалась вона. У подальшому заявниця звернулась до Головного УПФ в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки вона з чоловіком була зареєстрована за різними адресами та не доведено факт перебування її на утриманні. Тому вважає єдиним способом захисту порушених прав звернутися до суду для встановлення цього факту.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явились, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Від представника заінтересованої особи Головного УПФ України в Сумській області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ході розгляду справи судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та пенсіонеркою за віком, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с. 6) та з 21 листопада 2005 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №2222756 від 08 січня 2026 року, копією паспорта (а.с. 5, 22).

Згідно з довідкою про доходи №7054 0902 0507 2015, виданою Сумським об`єднаним управління ПФУ в Сумській області, сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2025 року по 30 листопада 2025 року становить 13301,46 грн (а.с. 17).

21 листопада 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1204, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

За життя ОСОБА_2 перебував на обліку Головного управління ПФУ в Сумській області і отримував пенсію за вислугу років, яка за період з 01 січня 2025 року по 30 вересня 2025 року склала 212741,54 грн (а.с. 38).

З 26 квітня 2017 року по 24 вересня 2025 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» Степанівської селищної ради №826-11-11 від 06 листопада 2025 року (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Після смерті чоловіка заявниця організувала поховання та проведення ритуальних обрядів (а.с. 20).

Оскільки заявниця перебувала на утриманні чоловіка, отримує мінімальну пенсію, є інвалідом ІІ групи, тому вона звернулась до Головного УПФ в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено у призначені такої пенсії, оскільки вони з чоловіком були зареєстровані за різними адресами та нею не доведено факту перебування на його утриманні (а. с. 18-19).

З довідки КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 зареєстровані за різними адресами, але фактично проживали за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Актом про фактичне місце проживання від 03 жовтня 2025 року, в якому свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично проживали за адресою: АДРЕСА_3 з 2015 року (а.с. 12-13).

З поданої заяви та наданих доказів вбачається, що фактично всю родину забезпечував чоловік ОСОБА_2 , сплачував комунальні послуги, займався фінансовим забезпечення побуту (а.с. 14-16). ОСОБА_1 перебувала на його чоловіка, оскільки, будучи інвалідом ІІ групи, не могла працювати, отримувала мінімальну пенсію за віком.

Відповідно до положень частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання щодо встановлення факту перебування особи на утриманні померлого, суд також приймає до уваги пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Статтею 48 Конституції України встановлено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II вказаного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною першою статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються належними та допустимими доказами, факт перебування заявниці на утриманні свого чоловіка знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому вважає за можливе вказану заяву задовольнити.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 19, 141, 263, 265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт перебування у період з 21 листопада 2023 року по 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей