Рішення № 13653881, 10.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.11 р. Справа № 37/181пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35952331

до Відповідача 1: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 333489905

та Відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: визнання недійсним договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади від 24.11.2008р.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Марєнко С.В. (за довіреною б/н від 29.09.2010р.);

від Відповідача 1 - не зявився;

від Відповідача 2 - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 20.09.2010р. на 05.10.2009р. з подальшим оголошенням перерви до 12.10.2010р., коли провадження у справі згідно ст. 79 ГПК України було зупинено та поновлено лише 21.12.2010р. з призначенням до розгляду на 10.01.2011р.

У судовому засіданні 10.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Управління комунальних ресурсів міської ради, м. Донецьк (далі Відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі-Відповідач 2) про визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади від 24.11.2008р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення порядку укладання договору, визначеного Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, зокрема - в частині проведення конкурсу, та порушення інтересів співвласників будинку, в якому розташоване передане в оренду приміщення.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає рішення Донецької міської ради №23/33 від 19.09.2008р., наказ управління житлового господарства №202-ос від 29.09.2008р., розпорядження Донецького міського голови №1562 від 24.11.2008р., витяг з договору оренди №609 від 24.11.2008р., довідку ЄДРПОУ.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 26 Закону України „Про обєднання співвласників багатоквартирних будинків”, ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позивачем було подане клопотання від 30.09.2010р. з додатками (а.с.а.с.56,57 т.1) про зупинення провадження у справі, яке було задоволено судом, та додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.97-151 т.1, а.с.8, 21 т.2).

Відповідач 1 надав 17.09.2010р. відзив на позов (а.с.а.с.18-20 т.1), в якому проти позову заперечив, вказуючи, що договір укладено за результатами конкурсу, проведеного у відповідності до встановленого міською радою порядку, і цей порядок не передбачає необхідності узгодження передачі в оренду приміщення обєкту оренди за спірним договором - з усіма мешканцями будинку.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем 1 надані відповідні додатки до відзиву (а.с.а.с.22-46 т.1).

У доповненнях до відзиву (а.с.а.с.39,40 т.1), наданих 04.10.2010р., Відповідач 1 послався на визнання спірного договору діючим в межах справи №16/363 про зобовязання Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант” звільнити нежитлове приміщення обєкт оренди за спірним договором, надавши відповідні підтверджуючи документи (а.с.а.с.62-77 т.1).

Відповідач 2 надав відзив від 04.10.2010р. (а.с.а.с.79,80 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на: відсутність будь-яких прав Позивача на орендоване приміщення на момент ініціації процедури оренди цього приміщення; дотримання встановлених нормативних вимог при проведенні конкурсу та відсутності потреби в узгодженні питання про укладання договору із мешканцями будинку з огляду на статус орендованого приміщення, яке не технічним, підсобним або приміщенням загального користування.

Відповідачем 2 були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.81-90 т.10на те, що між сторонами було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов, оскільки договір виконувався сторонами.

Відзивом від 10.01.2011р. (а.с.15 т.2) Відповідач 2 змінив свою процесуальну позицію по суті заявлених вимог, вказуючи на визнання позову у звязку із визнанням недійсним у судовому порядку рішення комісії з конкурсного відбору, на підставі якого було укладено спірний договір, та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник Позивача у судовому засіданні 10.01.2011р. наполягав на задоволені позовних вимог та прийняття рішення за наявними в справі документами.

Представники Відповідачів 1 і 2 в судове засідання 10.01.2011р. не зявилися.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації заявлених вимог в контексті приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу, і неявка належним чином повідомлених Відповідачів без наведення доказів поважності причин не може розцінюватися у якості підстави для подальшого відкладання розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права та від зловживання ними, тим більше, що подальше зволікання із вирішенням спору з огляду на загальну тривалість розгляду справи (порушена ще 06.09.2010р.р.) є несумісним із встановленою ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантією вирішення спору впродовж розумного строку.

Крім того, позиція відсутніх Відповідачів сформульована у письмовому вигляді та доведена до відома суду.

Вислухавши у судових засіданнях представника сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецької міської ради №18/17 від 28.03.2008р. (а.с.40 т.1) затверджено Порядок передачі в оренду майна територіальної громади м. Донецька (а.с.а.с.41-46 т.1).

Відповідно до п. 1.2. означеного Порядку (далі Порядок) серед обєктів оренди комунальної власності зокрема визначено нерухоме майно, у тому числі приміщення, а п. 1.3. до орендодавців такого майна відносить насамперед Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.

Пунктом 2.1. Порядку визначено, що передача в оренду комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, і підставою для проведення конкурсу згідно п. 2.2. є заява на оренду, попередньо погоджена із балансоутримувачем, яка подається на імя міського голови.

Пунктом 2.7. Порядку встановлено, що розповсюдження інформації про конкурс здійснюється Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради на підставі протоколу засідання конкурсної комісії про визначення умов конкурсу шляхом публікації оголошення в офіційному виданні Донецької міської ради „Наш дом+” та на сайті Донецького міського голови не пізніше 30 календарних днів до дати проведення конкурсу.

Заявою від 14.04.2008р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а.с.37 т.1) звернувся до Донецького міського голови з проханням надати в оренду нежитлове приміщення площею 12кв.м. за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, б. 69. З відмітки вбачається, що означена заява була зареєстрована Донецькою міською радою 14.05.2008р. за вх. №01/3-9982. За змістом довідки Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м. Донецька” №01/132 від 21.04.2008р. (а.с. 36) означене приміщення було вільним та не допоміжним.

Рішенням комісії Відповідача 1 з конкурсного відбору субєктів оренди обєктів комунальної власності, оформленим протоколом від 25.07.2008р. (а.с.а.с.22, 23 т.1), за підсумками конкурсу визнано право фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач 2) на укладання договору оренди нежитлового приміщення комунальної форми власності загальною площею 12,1кв.м. Із змісту означеного протоколу вбачається, що Відповідач 2 був єдиним претендентом-учасником конкурсу, оголошення про який було розміщено в газеті „Наш дом” від 16.06.2008р. (а.с.30, 31 т.1). Водночас, згідно довідки ліквідатора АТЗТ „Поліграфічне підприємство” №18/11-27/41 від 18.11.2010р. (а.с.21 т.2) спеціальний випуск „Наш дом +” за 16.06.2008р. цим підприємством не друкувалося.

Рішенням Донецької міської ради №23/33 від 19.09.2008р. (а.с.10 т.1) вирішено передати на баланс Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант” житловий будинок №69, розташований по вул. Богдана Хмельницького в Ворошиловському районі, загальною площею 7868,8квм., балансовою вартістю 15018694грн., у звязку із чим попередньому (КП „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м. Донецька” та наступному балансоутримувачу доручено здійснити відповідні заходи з передання житлового будинку за балансу на баланс. На підставі означеного рішення Донецької міської ради Управлінням житлового господарства 29.09.2008р. був виданий наказ №202-ос (а.с.11 т.1) про передачу житлового буднику №69 на баланс Позивачу та складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.10.2008р. (а.с.а.с.110, 111 т.1).

За результатами технічної інвентаризації приміщення обєкту оренди, оформленої технічним паспортом Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” від 24.10.2008р. (а.с.а.с.72-76 т.1) його площа були визначена розміром у 8,8 кв.м.

Розпорядженням Донецького міського голови №1562 від 24.11.2008р. (а.с.34 т.1) на підставі згаданого вище протоколу конкурсної комісії від 25.07.2008р. вирішено передати Відповідача 2 в оренду нежитлове приміщення загальною площею 8,8кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2, строком на 2 роки 11 місяців для надання побутових послуг населенню.

24.11.2008р. між Відповідачем 1 (Орендодавець) та Відповідачем 2 (Орендар) був укладений договір оренди №609 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька (а.с.а.с.24-28 т.1), згідно п.1.1., 2.1. та 9.1. якого Орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови №1562 від 24.11.2008р. №1562 передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 8,8кв.м. на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2, строком до 24.10.2011р. для надання побутових послуг населенню.

В день укладання договору (далі спірний договір) обєкт оренди відповідно до п. 4.1. був переданий Орендаря, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.29 т.1).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.210р. у справі №16/363 (а.с.а.с.70,71) задоволені позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант” останнє було зобовязане звільнити нежитлове приміщення загальною площею 8,8кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в 10-ти денний термін з дня набрання рішенням чинності. До участі в означений справі у статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучалися Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради та комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”.

За результатами апеляційного та касаційного перегляду означене рішення залишено без змін (а.с.а.с.62-69 т.1), а отже набуло законної сили в порядку ст.ст. 85, 105 Господарського процесуального кодексу України 13.04.2010р.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. у справі №44/27пн, яке набрало законної сили 13.12.2010р. (а.с.8 т.2), задоволено позовні вимоги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант” до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради - визнано недійсним рішення комісії з конкурсного відбору субєктів оренди обєктів комунальної власності по визначенню переможця конкурсу на право оренди комунального майна, яке відображене у протоколі комісії від 25.07.2008р., щодо передачі права на оренду строком на 2 роки 11 місяців нежитлового приміщення площею 8,8 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2. До участі в означеній справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучалась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Із місту рішення вбачається, що суд встановив порушення Управлінням комунального майна Донецької міської ради приписів п. 2.7. Порядку щодо розповсюдження інформації про проведення конкурсу як у друкованих виданнях, так і на офіційному сайті Донецького міського голови.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявленого позову.

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у наданому 17.09.2010р. відзиві (а.с.а.с.18-20 т.1) та доповненнях до відзиву (а.с.а.с.39,40 т.1), наданих 04.10.2010р.

Відповідач 2 згідно остаточної позиції, приведеної у відзиві від 10.01.2011р. (а.с.15 т.2), визнав обґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору оренди №609 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 24.11.208р. недійсним.

Як зазначено в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, Законами України „Про оренду держаного та комунального майна”, „Про обєднання співвласників багатоквартирних будинків”, а також Порядком передачі в оренду майна територіальної громади м. Донецька, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного субєктивного права (інтересу) обєкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову. При цьому, обовязковість доведення наявності факту порушення спірної угодою прав та/або інтересів позивача випливає із позиції Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111 та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції України.

Статус Позивача як балансоутримувача будинку, в якому розташований обєкт оренди, та положення ст. 26 Закону України „Про обєднання співвласників багатоквартирних будників” в контексті встановленої п. 2.1. Статуту (а.с.90 т.1) мети обєднання забезпечення захисту прав його членів (мешканців будинку) зумовлює існування правого інтересу відносно правомірного користування орендованим за спірним договором приміщенням як обєкту судового захисту за розглядуваним позовом.

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки якого укладено з порушенням встановленого порядку укладання, зокрема в частині інформування про проведення конкурсу.

Частина 7 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору) передбачала можливість проведення конкурсу для визначення орендаря, порядок здійснення якого відносно обєктів комунальної власності віднесений до повноважень органів місцевого самоврядування. Водночас, ст. 76 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлювала, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна мала здійснюватися виключно на конкурсних засадах.

Такий Порядок, що мав дотримуватися при укладанні спірного договору, був затверджений Рішенням Донецької міської ради №18/17 від 28.03.2008р., та в п. 2.7. визначав умови розміщення інформації про проведення конкурсу задля виявлення всіх претендентів на отримання приміщення комунальної власності в оренду та подальшого обрання конкурсною комісією найкращої пропозиції.

Правова підстава для винесення Донецьким міським головою розпорядження №1562 від 24.11.2008р., за яким був укладений спірний договір рішення конкурсної комісії Відповідача 2, оформлене протоколом від 25.07.2008р. визнана недійсною (підстава) Господарським судом Донецької області в межах справи №44/27пн. При цьому, судом у рішенні від 30.11.2010р. у справі №44/27пн встановлений факт порушення Управління комунального майна Донецької міської ради приписів п. 2.7. Порядку щодо публікації інформації про конкурс.

Співпадіння складу учасників вказаної (№44/27пн) та розглядуваної справи дають підстави для кваліфікації означених обставин як преюдиціальних у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Така позиція суду у повній мірі узгоджується позицією Європейського суду з прав людини, сформульованою у Рішенням від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”: „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427). Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Отже, за відсутністю належних доказів спростування означеної презумпції (судового акту вищестоящої інстанції про скасування рішення від 30.11.2010р. у справі №44/27пн), надана Відповідачем 1 засвідчена копія витягу з газети „Наш дом” від 16.06.2008р. не тільки не сприймається судом як належний доказ на спростування підстав розглядуваного позову, але й його існування розцінюється як наявність ознак порушень, передбачених ст.ст.358, 366 Кримінального кодексу України та ст. 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, з огляду на що судом в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України до Прокуратури м. Донецька буде спрямоване відповідне повідомлення.

Визнання недійсним рішення Відповідача 1 за результатами конкурсного відбору орендодавців через порушення порядку проведення такого конкурсу вказує на порушення при укладанні спірного договору приписів ст. 76 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що вказує на недотримання вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України та обґрунтованість вимог про визнання недійсним такого договору у світлі положень ст. 215 цього Кодексу.

Посилання Відповідача 1 на встановлення чинності спірного договору судовими актами, прийнятими в межах справи № 16/363 судом відхиляються, адже із змісту відповідних актів не вбачається здійснення аналізу та надання правової оцінки спірному договору оренди в контексті дотримання п. 2.7. Порядку при проведенні конкурсу щодо його укладання. У будь-якому разі, правова оцінка певних обставин, здійснених судом в межах однієї справи, не може ототожнюватися із самими встановленими обставинами у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та обмежувати правову оцінку правовідносин, що надається по іншій справі.

Оскільки причиною виникнення розглядуваного спору є допущені Відповідача 1 порушення про проведені конкурсу на право укладання спірного договору, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесенні Позивачем судові витрати підлягають компенсації саме з боку Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35952331) до Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 333489905) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади від 24.11.2008р.

2. Визнати недійсним укладений 24.11.2008р. між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 333489905) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договір оренди №609 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька.

3. Стягнути з Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 333489905) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Квант”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35952331) компенсацію державного мита в сумі 85грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2011р.

Суддя Попков Д.О.