Рішення № 136538169, 31.03.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1337/25

Провадження № 2/185/1971/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.М. розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Капець М.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що 31 серпня 2011 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28 грудня 2017 року рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом із позивачем. 12 березня 2018 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області виніс судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на користь позивача на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач декілька років назад покинув позивача із дитиною та зараз проживає окремо. Крім того, відповідач зовсім самоусунувся від свого обов`язку щодо матеріального забезпечення спільної дитини. 17.03.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Саме ОСОБА_5 виконує по суті батьківські обов`язки стосовно дитини. Більше того, саме його дитина вважає своїм батьком. На даний час позивач проживає разом із своїм теперішнім чоловіком та дитиною однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, відповідач взагалі не цікавиться життям дитини, ухиляється від виконання обов`язків по утриманню та вихованню дитини. Адже, починаючи з моменту розірвання шлюбу відповідач не те, що жодного разу не з`являвся за новим місцем проживання дитини, але й не виявляв жодної ініціативи у встановленні будь-якого контакту з дитиною. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Виключно позивач бере участь у її вихованні та матеріальному забезпеченні. Відповідач ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованість в його подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідного для її нормального самоусвідомлення, не надає сину доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти створились умови, які шкодять інтересам дитини.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Представник органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що з 31 серпня 2011 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00035549573 від 12 травня 2022 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 06 квітня 2022 року, виданого Сєвєродонецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 грудня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - розірвано.

Судовим наказом Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

17 березня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу дружина набула прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу Серія НОМЕР_6 від 17 березня 2018 року.

Згідно договору оренди квартири у приватної особи від 24 червня 2023 року ОСОБА_5 прийняв у строкове платне користування квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки від 24.03.2022 № 1309-5000477633 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки від 24.03.2022 № 1309-5000478114 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

Відповідно до Характеристики учня 4-Б класу Ліцею № 21 ЛМР ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : ОСОБА_8 навчається у Ліцеї № 21 ЛМР із 2 класу. За час навчання зарекомендував себе, як відповідальний, старанний, здібний учень. Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 цікавляться навчанням сина та відповідально ставляться до його виховання в сім`ї. Відкликаються на прохання класного керівника, регулярно відвідують школу.

Згідно довідки виданої Сєвєродонецьким ВДВС Луганської області про наявність заборгованості зі сплати аліментів, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_7, про стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 428/2178/18 ОСОБА_2 за період з 01.02.2022 по 01.08.2022 має заборгованість зі сплати аліментів. Підтвердження про сплату аліментів до відділу не надавались.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач, батько дитини, не приймає участь у виховані дитини, матеріально дитину не забезпечує, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, ухиляється від своїх законних обов`язків по вихованню дитини. Вихованням малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 займається його мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, комісія з питань захисту прав дитини вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 СК України - підставою позбавлення батьківських прав.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов`язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначені в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, а саме: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, які викладені в п. п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У судовому засіданні встановлено що відповідач не приймає участі у вихованні, розвитку дитини та її утриманні. Будь-яких спроб, щодо реалізації ним батьківських обов`язків не вживалося.

Ухилення відповідача від виконання обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивачів.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 12, 13, 263, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований : АДРЕСА_6 .

Третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04056084, місцезнаходження: м. Львів, вул. Виговського, 34.

Суддя С. Г. Юдіна