Рішення № 13653794, 13.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.11 р. Справа № 38/250

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Київ в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Український степовий природний заповідник „Новоазовськ-Хомутово” с.Хомутово, Новоазовський р-н, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, с.Назарівка, Володарський р-н, Донецька область

про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2 272,44грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова Т.Ю.- за дов.№2901-5/14 від 24.12.2010р.

від відповідача: Замєта В.В.- за дов. №08-03-28/425-10 від 20.10.2010р.

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Київ в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2 272,44грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19G-0125929 від 28.01.2008р., заяву про виплату страхового відшкодування від 28.07.2008р., копію довідки ДАІ №59 від 30.07.2008р., копію страхового акту №35712 від 09.01.2009р., постанову Володарського районного суду Донецької області від 06.08.2008р. по справі №3-3207/2008р., копію платіжного доручення №1584 від 13.05.2008р., акт про автотоварознавче дослідження спеціаліста №1528/08-07 від 30.07.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

22.12.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та картку рахунку №3611. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

22.12.2010р. відповідач надав суду лист №07-01/28/1011 від 21.12.2010р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2010р. суд залучив у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Український степовий природний заповідник „Новоазовськ-Хомутово” с.Хомутово, Новоазовський р-н, Донецька область та ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Володарський р-н, Донецька область.

13.01.2011р. відповідач надав суду поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВА/6032874 від 01.02.2008р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008р. о 12год.45хвил. на автошляху “Донецьк-Маріуполь” сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ВАЗ 21214” (реєстраційний номер НОМЕР_1), під керуванням ОСОБА_2, який належить Українському степовому природному заповіднику „Новоазовськ-Хомутово” та автомобіля DAEWOO LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_2) який належить ОСОБА_5, під її керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль DAEWOO LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_2), який був застрахований у ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пункту 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №59 від 30.07.2008р.

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 06 серпня 2008 року відносно ОСОБА_2 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю DAEWOO LANOS (реєстраційний номер - НОМЕР_2), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_2

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №19G-0125929 від 28.01.2008р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_5, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №35712 від 09.01.2009р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно умов договору №19G-0125929 від 28.01.2008р., акту автотоварознавчого дослідження від 30.07.2008р. та розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування складає 2 272,44грн.

Страхове відшкодування сплачено в повному обсязі, про що свідчить копія платіжного доручення №1584 від 13.05.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у НАСК “ОРАНТА” (Поліс ВА/6032874 від 01.02.2008р.). Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 2 272,44грн.

Відповідно до Полісу №ВА/6032874 від 01.02.2008р. обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем та третьою особою 1, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до Полісу №ВА/6032874 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 1 762,44грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Київ в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” в особі Донецької обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2 272,44грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанії “ОРАНТА” (01032, м.Київ, вул.Жилянська,75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ (01042, м.Київ, пр.Новопечерський,19/3, ЄДРПОУ 16467237) в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 55-в, п/р 2650601518338 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) суму страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 1 762,44грн., державне мито в сумі 79,11грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 183,03грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.01.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2011р.

Суддя Лейба М.О.