Ухвала суду № 136537717, 06.03.2024, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/229/24 Провадження № 1-кп/450/290/24

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

06 березня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

захисника потерпілих ОСОБА_11

представника власника майна ОСОБА_12

у межах розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023141430000676 від 29.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 , -

в с т а н о в и в :

у провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023141430000676 від 29.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.01.2024 року постановлено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк тримання під вартою без визначення застави на шістдесят днів з 25 січня 2024 року до 24 березня 2024 року включно.

06.03.2024 року на адресу суду захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби з 21:00 години до 07:00 години та в становити для обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду чи прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без відповідного дозволу суду чи прокурора; повідомляти суд чи прокурора про зміну свого фактичного місця проживання, зміну реєстрації місця свого проживання та/або місця роботи.

Вказане мотивувала тим, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області стосовно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.01.2024 року обвинуваченому було продовжено строк тримання під вартою без визначення застави на шістдесят днів до 24 березня 2024 року включно. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 на сьогоднішній день перебуває за гратами. Оскільки ОСОБА_4 не погоджується із обвинуваченням, яке йому інкримінується, злочину останній не вчиняв, і лише санкції статті визначеної обвинувальним актом, не є доказом. Також, обвинувачений має батька, який є інвалідом II групи та сестру 20-ти років, яка навчається на денному стаціонарі, в свою чергу ОСОБА_4 , як особа працездатного віку та є визначений Законом України обов`язок, утримувати членів своєї родини. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання та між своїми друзями і побратимами, має постійне місце проживання та реєстрації, працював інструктором па полігоні та тренером у тренажерному залі, вказане свідчить про те, що останній має міцні соціальні зв`язки. Із змісту відповідей на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_4 має діагноз - тривожно-фобічний розлад. Призначено амбулаторне лікування. У зв`язку із тим, що обвинувачений має психічно - психологічні розлади, потребує постійного огляду профільних лікарів та проходження стаціонарного лікування, вважає, що запобіжний хід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для останнього і впливає на якість його життя та здоров`я. На підставі зазначеного вище, вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби з 21:00 години до 07:00 години, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і забезпеченням процесуальної поведінки, як учасника кримінального процесу.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримала та просила таке задоволити з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 заперечив, просив у задоволенні такого відмовити. Вказав, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, на даний час судом не розпочато судовий розгляд, не допитано всіх свідків та потерпілих, не досліджено усі документи, які мають важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Потерпілі та їх представник у судовому засіданні проти клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 заперечили, просили у задоволенні такого відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25 березня 2024 року, однак судове провадження по даній справі перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

В ході проведення досудового розслідування установлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який продовжено 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, 29.10.2023 близько 16:00 год., маючи спільний умисел із ОСОБА_5 , спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , прибув разом із ОСОБА_5 на його власному транспортному засобі марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , на територію ТЦ «Епіцентр», що в селі Сокільники по вул. Зубрівська, 27 Львівського району Львівської області, де ОСОБА_5 призначив потерпілим зустріч у вищезгаданому місці та часі. У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи спільний із ОСОБА_4 протиправний злочинний корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілих в сумі 1000 доларів США, за пошкоджений потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 автомобіль марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи із ОСОБА_4 на території ТЦ «Епіцентр», що в селі Сокільники по вул. Зубрівська, 27 Львівського району Львівської області, висунув протиправну вимогу про надання йому грошових коштів в сумі 1000 доларів США, у зв`язку із чим ОСОБА_4 , маючи спільний з ОСОБА_5 умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілих, з корисливих мотивів, продовжуючи розпочату ОСОБА_5 протиправну діяльність спрямовану на вимагання грошових коштів в сумі 1000 доларів США, з метою доведення їхнього злочинного умислу до кінця, з відома та за погодження з ОСОБА_5 , поставив потерпілим вимогу привезти вказані грошові кошти упродовж однієї години, при цьому погрожував їм предметом схожим на зброю, а також здійснював на потерпілих психологічний тиск, шляхом висловлювання на адресу останніх нецензурної лайки та погроз фізичною розправою щодо них, та у випадку несвоєчасного надання грошових коштів, погрожував збільшити їм суму так званого відшкодування вдвічі та застосувати до них фізичне насильство, де під час вказаних подій завдав потерпілому ОСОБА_8 удар в обличчя, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа без зміщення, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Після цього, з метою забезпечення отримання ними вказаних грошових коштів, ОСОБА_4 , здійснюючи психологічний вплив на потерпілого ОСОБА_9 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідування особами (матеріали, відносно яких виділені в окреме провадження), проти його волі, із застосуванням психологічного насильства та погрожуючи предметом схожим на зброю, порушуючи гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_9 на недоторканість особи та свободу пересування, утримував потерпілого ОСОБА_9 на території ТЦ «Епіцентр», що в с. Сокільники по вул. Зубрівська, 27, Львівського району Львівської області, після чого надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам (матеріали, відносно яких виділені в окреме провадження), відвести останнього до автомобіля марки «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_2 , припаркованого на території ТЦ «Епіцентр», де утримував ОСОБА_9 , проти його волі, під наглядом невстановлених досудовим розслідуванням осіб (матеріали, відносно яких виділені в окреме провадження), приблизно із 17 години цього дня, допоки, близько 18 год. ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , перебуваючи на АЗС «WOG», що у с.Сокільники по вул. Стрийська, 12 Львівського району Львівської області, отримали грошові кошти в сумі 1000 доларів США від потерпілого ОСОБА_8 , де потім були виявлені та затримані працівниками поліції.

Як вбачається з матеріалів провадження, 01.11.2023 року ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_14 . ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 29.12.2023 р. Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою 27.12.2023 року було продовжено на 30 днів строком до 30.01.2024 року.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.01.2024 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави задоволено; обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжено строк тримання під вартою без визначення застави на шістдесят днів з 25 січня 2024 року до 24 березня 2024 року включно.

При вирішення питання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, суддя виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК захисник обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із ч. 4 цієї статті, суд зобов`язаний розглянути дане клопотання протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід.

Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.

Проаналізувавши вказане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, суд приходить висновку про те, що стороною захисту не наведено таких обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме зміни запобіжного заходу виді тримання під вартою на домашній арешт.

Щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та їх зменшення чи зникнення з часу останнього продовження строку дії, то суд не може погодитися із вказаним.

При констатації продовження існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, суд виходив із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа, соціальний статус, обставини кримінального провадження).

Окрім того, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 289 КК України, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та у вчиненні умисного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, санкція статті якого передбачає обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

Окрім того, судом встановлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12021100060001640 від 16.08.2021 року перебуває на розгляді Печерського районного суду м. Києва.

У той же час, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні, та на важливість показань свідків для встановлення істини по справі, суддя погоджується із прокурором у тому, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Суд вважає, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися. Існують всі підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх на надання показань, які виправдовують обвинуваченого, злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинений із застосуванням фізичного насильства до потерпілих та погрози його застосування, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , не зменшились та не відпали.

Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та нетяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

Враховуючи характер та тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 діяння, особу обвинуваченого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення насильницького характеру, свою провину не визнає, враховуючи що на даний час судом не розпочато судовий розгляд, не допитано всіх свідків та потерпілих, не досліджено усі документи, які мають важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх на надання показань, які виправдовують обвинуваченого, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.

Суд вважає, що є наявність обґрунтованої підозри, яка встановлена наданими суду обвинувальними актами, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не змінились, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, суд зазначає, що захисником не доведено в судовому засіданні та долученими до матеріалів клопотання доказами, що перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1