Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/2581/26
Провадження №2/333/3022/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
09.03.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Деал фінанси груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72679488 від 28.10.2022 року в розмірі 18 457,50 грн, а також витрат по сплаті судового збору 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72679488 в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 2 000 грн строком на 14 днів зі сплатою 2,5 % на день. Надалі, 09.11.2022 року, між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої суму позики збільшено на 3 500 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 5 500 грн.
Позивач зазначає, що договір позики та додаткова угода були підписані відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразових ідентифікаторів, надісланих на електронну адресу відповідача, а тому відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та положень ЦК України такі правочини є укладеними у письмовій формі.
На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 у два платежі: 2 000 грн 28.10.2022 року та 3 500 грн 09.11.2022 року, що підтверджується електронними платіжними інструкціями та довідками платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».
Позивач посилається на те, що відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, кредитні кошти та проценти у встановлені строки не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 457,50 грн, з яких: 5 500 грн - основна сума боргу, 12 957,50 грн - заборгованість за процентами. Також зазначено, що відповідачем було здійснено часткове погашення боргу у сумі 292,50 грн.
Крім того, позивач вказує, що право вимоги за вказаним договором позики неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу: спочатку від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», а в подальшому - до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», яке на даний час є належним кредитором та звернулося до суду із цим позовом.
Також позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати, а також заявляє клопотання про витребування в АТ «Універсал Банк» інформації щодо належності відповідачу банківської картки та підтвердження зарахування на неї кредитних коштів.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.03.2026 року витребувано від АТ «Універсал Банк» інформації по відкритим рахункам, отримання грошових коштів.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.
Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».
22 квітня 2026 року на адресу Комунарського районного суду м.Запоріжжя повернувся конверт з рекомендоване повідомленням, який було скеровано на адресу реєстрації відповідачки ОСОБА_1 .
Крім цього, суд здійснив направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження на електронну адресу відповідачки - ulialupol@gmail.com.
З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.
Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.
Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 28.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72679488 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у сумі 2 000,00 грн строком на 14 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % на день.
Судом встановлено, що 09.11.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики, відповідно до якої суму кредиту було збільшено на 3 500,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір наданих відповідачу кредитних коштів склав 5 500,00 грн.
Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що договір позики та додаткова угода були укладені з дотриманням вимог чинного законодавства України в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразових ідентифікаторів, які були надіслані на електронну адресу відповідача. Суд врахував положення статей 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до письмової форми правочину.
Також судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором позики, оскільки кредитні кошти були фактично перераховані відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронними платіжними інструкціями, довідками платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», а також документами щодо проведення платіжних операцій.
Наведене вище, підтверджується наступним:
- Електронною платіжною інструкцією №ab835113-1116-4e2f-aeb5-654491eb12de від 28.10.2022 року про перерахування коштів в розмірі 2 000,00 на банківський картковий рахунок, що зазначив Відповідач № НОМЕР_1 ;
- Електронною платіжною інструкцією №598692ff-ab1d-4077-9e8f-b0703ff65a3d від 09.11.2022 року про перерахування коштів в розмірі 3 500,00 на банківський картковий рахунок, що зазначив Відповідач № НОМЕР_1 .
Зазначені вище електронні платіжні інструкції/операції є первинним бухгалтерським документом, що складені та підписані в електронній формі.
Згідно листа №05/12/25-21313 від 05.12.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжних інструкцій №ab835113-1116-4e2f-aeb5-654491eb12de та №598692ff-ab1d-4077-9e8f-b0703ff65a3d (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №72679488 та додаткової угоди. Згідно довідок № КД-000105798/ТНПП від 10.01.2026 р. та № КД-000106193/ТНПП від 12.01.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступних платіжних операцій, зокрема 28.10.2022 року, сума 2 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу ab835113-1116-4e2f-aeb5-654491eb12de та 09.11.2022 року, сума 3 500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 598692ff-ab1d-4077-9e8f-b0703ff65a3d. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Судом враховано, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені договором строки кредит та проценти не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 18 457,50 грн, з яких:
?5 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
?12 957,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
При цьому судом встановлено, що відповідачем було здійснено лише часткове погашення заборгованості у сумі 292,50 грн, однак повністю зобов`язання за договором не виконані.
Крім того, судом встановлено факт переходу права вимоги за договором позики до позивача. Зокрема, право вимоги первісно було відступлено ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу від 03.04.2023 року, а в подальшому - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» на підставі договору факторингу від 05.12.2025 року. Надані договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги підтверджують набуття позивачем статусу нового кредитора у зобов`язанні.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат зі сплати судового збору.
03.04.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 42827134) уклали Договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72679488 від 28.10.2022 р. (Договір факторингу №033-030423 від 03.04.2023 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог № 04/05/23 від 04.05.2023 р. додається ).
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72679488 від 28.10.2022 р. (Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 05.12.2025 р. додається ).
Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 18 457,50 грн. з яких 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 957,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. (витяг з Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 р. додається).
На виконання ухвали суду за клопотанням позивача АТ «Універсал Банк» надало письмові докази, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та відкрито відповідний банківський рахунок для її обслуговування, що підтверджується офіційною відповіддю банку та матеріалами внутрішнього обліку АТ «Універсал Банк».
Крім того, суду надано виписки про рух коштів по вказаному рахунку за період з 28.10.2022 року по 31.10.2022 та з 09.11.2022 року по 12.11.2022 року, з яких вбачається здійснення операцій із зарахування та використання грошових коштів, у тому числі отримання кредитних коштів та подальші операції з їх використанням. Надані виписки є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77, 78 ЦПК України та підтверджують факт користування відповідачем відкритим на її ім`я банківським рахунком і платіжною карткою.
Таким чином, сукупність досліджених судом письмових доказів підтверджує факт відкриття банківського рахунку, емісії платіжної картки на ім`я відповідача, отримання ним кредитних коштів та користування ними у спірний період, що свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, видав відповідачеві кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідач допустив порушення зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів у встановлений у договорі строк, допустив заборгованість у загальному розмірі 10 997,16 грн., яка підтверджується розрахунком заборгованості.
Вказані обставини відповідач не спростував, доказів виконання зобов`язання за кредитним договором не надав.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений при подачі позову.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладеного між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, копію витягу з акту №5-ДІЛ приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ на суму 4500 грн.; копію акта приймання-передачі справ надання правничої допомоги; платіжна інструкція кредитного переказу коштів за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов 'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає фіксований розмір винагороди, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Суд зазначає, що під час розгляду справи права відповідача порушені не були, а провадження здійснювалося з дотриманням принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, передбачених статтями 12, 13 ЦПК України.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження. Судом вжито всіх передбачених законом заходів для забезпечення його участі у справі та реалізації права на захист.
Справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог та на підставі поданих доказів. Позивач довів обставини, на які посилався, тоді як відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався. Отже, рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону та без порушення прав відповідача.
Керуючись ст.ст.522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 137, 141 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанси груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №72679488 від 28.10.2022 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» (код ЄДРПОУ-44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) суму заборгованості за Договором кредиту №72679488 в розмірі 18 457 (вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 12.05.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська
Судове рішення № 136535717, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 12.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/2581/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: