Рішення № 13653511, 11.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.11 р. Справа № 40/284

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля», м. Добропілля

про стягнення 113 872 грн. 61 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Шапочкіна Н.А. - юрисконсульт

від відповідача: Косенко С.В. – заступник директора з правових питань

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» стягнення основного боргу в сумі 100 000грн., трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 3 184 грн. 57 коп., інфляційних в сумі 9 829 грн. 40 коп., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 18 781 грн. 75 коп. згідно договору оренди № 05/02-09-168П від 05.02.09р.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

До винесення рішення по справі, позивач згідно статті 22 ГПК України уточнив розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв’язку з чим вона дорівнює 858 грн. 64 коп. за період прострочення з 01.12.09р. по 31.05.10р.

Позов мотивовано тим, що 05.02.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Транспортна-експедиційна компанія „Енерготранс”, далі Орендодавець, та Державним підприємством „Добропіллявугілля”, далі Орендар, було укладено договір оренди рухомого складу №05/02-09-168П, згідно якого Орендарю надані в користування залізничні вантажні вагони у кількості 69 одиниць, що підтверджено актами приймання-передачі від 05.02.09р., 04.08.09р., 19.08.09р., 14.09.09р.

Згідно п.4.2. договору за користування вагонами орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату в розмірі 300 грн. з урахуванням ПДВ, за один вагон на добу.

Відповідно п.4.3. договору орендна плата здійснюється Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця впродовж 30-ти календарних днів, після закінчення звітного місяця на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем.

Всі вагони передані за актами прийому-передачі вже повернуті орендодавцю, про що засвідчено у актах повернення від 07.10.09р., 31.08.09р., 15.08.09р., 31.07.09р.,23.07.09р., 08.07.09р.

Проте, відповідачем орендні платежі за оренду вагонів, на підставі виставлених актів виконаних робіт від 31.08.09р., 30.09.09р. та 07.10.09р., сплачені не в повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворився борг в сумі 100 000 грн. за період з серпня 2009 року по жовтень 2009 року, що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 01.01.11р. підписаним обома сторонами, який позивач і намагається стягнути.

Зобов’язання не виконанні, а тому позивач згідно вимог пункту 5.4. договору, намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі 858 грн. 64 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 01.12.09р. по 31.05.10р.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач намагається стягнути з відповідача додатково три процента річних в сумі 3 184 грн. 57 коп. коп. за період прострочення з серпня 2009 року по жовтень 2009 року та інфляційні в сумі 9 829 грн. 40 коп. за період прострочення з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року.

Судом досліджена правова норма, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 100 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 01.12.09р. по 31.05.10р. в сумі 858 грн. 64 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 3 184 грн. 57 коп. за період з серпня 2009 року по жовтень 2009 року та інфляційних в сумі 9 829 грн. 40 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.01.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 24, 33, 36, 44, 49, ст. 69, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія „Енерготранс” до Державного підприємства „Добропіллявугілля” – задовольнити.

2. Стягнути з до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ід. код 32186934, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія „Енерготранс”, 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, ід. код 32382179, основний борг з орендної плати в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 858 грн. 64 коп., три проценти річних в сумі 3 184 грн. 57 коп., інфляційні в сумі 9 829 грн. 40 коп., витрати по державному миту в сумі 1 138 грн. 73 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 203 грн. 91 коп., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний рішення складено - 13.01.11р.