Рішення № 136534262, 11.05.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 565/482/23

Номер провадження 2-др/556/1/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області перебувала цивільна справа №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

23 вересня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5867,71 грн.; витрати на проведення експертизи в розмірі 16860 грн.; витрати на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків до місця знаходження Володимирецького районного суду в розмірі 4566,71 грн.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.10.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна зупинено до перегляду в касаційному порядку рішення Володимирецького районного суду від 10.03.2025 у справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

29.04.2026 ухвалою суду відновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

Належним чином повідомлені сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши додані до неї докази та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, задоволено частково.

Визнано заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на 1/2 частину у праві спільної власності на автомобіль, марки BMW" модель "X3, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 .

Визнано заОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право на 1/2 частину у праві спільної власності на автомобіль, марки BMW" модель "X3, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 .

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 6300 (шість тисяч триста) гривень.

Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 липня 2025 року в частині поділу автомобіля скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ автомобіля задоволено частково.

У порядку поділу спільного майна подружжя стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частку вартості автомобіля марки BMW Х3, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 172 282,50 грн.

В іншій частині рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року, додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2025 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 29 липня 2025 року залишено без змін.

23 вересня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5867,71 грн.; витрати на проведення експертизи в розмірі 16860 грн.; витрати на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків до місця знаходження Володимирецького районного суду в розмірі 4566,71 грн.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 139 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Так, відповідно до вимог вказаної статті експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_1 було проведено судову оціночно - земельну та оціночно - будівельну експертизу, за результатами якої надано висновок експерта за №67/23 від 02.08.2023 та сплачено 9560,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16.08.2023 (призначення платеж: висновок судової оціночно-земельної та оціночно будівельної експертизи за №67/23 від 02.08.2023), сплачено 5800,00 грн, що підтверджується квитанцією від 31.10.2023 (призначення платежу: висновок судової оціночно-земельної та оціночно будівельної експертизи за №67/23 від 02.08.2023).

Також суду надано квитанцію від 05.02.2024 , якою сплачено 1500 грн. (призначення платежу за експертизу, справа 565/482/23).

У пунктах 174-179 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23, зазначено, що «витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат. Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи. У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ».

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.141.ЦПК України, іші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, саме в частині позовних вимог, що стосуються поділу спільного сумісного майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5620889300:04:001:0988, площею 0,0452 га.; матеріалів та обладнання вкладених в будівництво садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5620889300:04:001:0988, площею 0,0452 га, відмовлено повністю.

А тому, на підставі вище викладеного, судові витрати на проведення експертизи в розмірі 16860,00 грн. слід покласти на позивача.

Щодо судових витрат на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків до місця знаходження Володимирецького районного суду Рівненської області, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

20.11.2024, позивачем надіслано суду копії чеків від 15.05.2024, 02.07.2024, 12.08.2024 та від 21.10.2024 на придбання паливних матеріалів.

Суд вважає дані докази неналежними та недопустимими, оскільки фіскальний чек підтверджує лише факт купівлі пального, але не доводить факт його використання саме для доставки свідка до суду. Також, чек не містить інформації про те, хто, на якому автомобілі, куди і з якою метою їхав.

А тому в частині стягнення судових витрат на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків до місця знаходження Володимирецького районного суду Рівненської області, слід відмовити.

Що стосується сплаченого судового збору позивачем, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.141.ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 5922,71 грн. та встановлено ціну позову 484909,80 грн.

Разом з тим згідно Висновку експерта судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи №67/23 від 27.12.2023, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5620889300:04:001:0988, площею 0,0452 га, право власності на яке оформлено на ім`я ОСОБА_2 , з урахуванням поліпшень, може становити: 669 532 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні. Ринкова вартість садового будинку з господарськими будівлями та спорудами (сарай, огорожа та ін.), що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0452 га, з кадастровим номером 5620889300:04:001:0988, право власності на яке оформлено на ім`я ОСОБА_2 , може становити: 606 428 (шістсот шість тисяч чотириста двадцять вісім) гривень.

Тобто вартість вищевказаної земельної ділянки та садового будинку з господарськими будівлями та спорудами (сарай, огорожа та ін.), що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0452 га, з кадастровим номером 5620889300:04:001:0988 становить - 1275960 грн..

Як зазначено у Висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_3 , дата оцінки 13.03.2023, ринкова вартість автомобіля, марки «BMW X3», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN № НОМЕР_6 , становить 344 565,00 грн.

Таким чином ціна позову становить: 1620525,00 грн. (вартість всього майна) поділити на 2 =810262,50 грн.

Позивачем при подані позовної заяви сплачено судовий збір в сумі - 5922,71 грн., що підтверджується квитанцією №11 від 25.03.2023.

Також у позовній заяві позивач зазначив, що сплатив судовий збір: за майнову вимогу - 4849,10 грн, та 1073,60 грн. - за немайнову вимогу.

Однак після відкриття провадження у справі та узгодження вартості спільного майна з відповідачем, він зобов"язується доплатити судовий збір.

Позивачем не було доплачено зудовий збір за майнову вимоги (1% від ціни позову - 8102,63 грн ) - ( 4849,10 грн. - судовий збір, який позивач сплатив за майнову вимогу) = 3253,53 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 172282,50 грн., що становить 21,26 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача (при умові сплати позивачем при подачі позовної заяви судового збору за майнову вимогу в розмірі 8102,63 грн.) підлягало б стягненню судового збору за майнову вимогу в розмірі 1722,62 грн., що складає 21, 26 % від 8102,63 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не доплатив судовий збір за майнову вимогу в розмірі 3253,53 грн., то йому слід сплатити різницю 3153,53 грн. - 1722,62=1430,91 грн. в дохід держави.

Щодо сплати позивачем судового збору за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 1073, 60 грн., то оскільки судом відмовлено у встановленні факту проживання однією сім"єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, то судовий збір в цій частині слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення у справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави недоплачений судовий збір, в сумі - 1430,91 грн. В частині стягнення судових витрат на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків, та на проведення експертизи, відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 141, 258, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Ухвалити додаткове рішення у справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави недоплачений судовий збір в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 91 копійки.

В частині стягнення судових витрат на придбання паливних матеріалів на переїзд свідків, та на проведення експертизи, відмовити.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 березня 2024 у справі №565/482/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .