Рішення № 136532833, 08.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21129/25

Провадження № 2/357/2571/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, Служба у справах дітей Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про визначення місця проживання дитини

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі «Позивач»), в інтересах якої діє її представник, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі «Відповідач»), третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.10.2005 року. 04.11.2025 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/12260/25 шлюб між сторонами було розірвано.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу син сторін проживає разом з Позивачем, вона забезпечує сину комфортні житлові умови, належне харчування, медичний огляд, контроль за освітою та розвитком.

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади від 18.12.2025 року №2025/018961096 та №2025/018961118 Позивач та син сторін ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина відвідує різноманітні позашкільні заняття, зокрема гуртки, а також навчається у комп`ютерній академії «IT STEP», де демонструє хороші результати та проявляє значну зацікавленість у сфері технологій. З боку загальноосвітнього закладу дитині надано позитивну характеристику, що підтверджує її дисциплінованість, належну успішність та адекватну поведінку.

Із 2024 року Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.11.2024 року №320.

Його служба передбачає постійну присутність у військовій частині, виконання бойових та службових завдань, відряджень до районів виконання бойових дій. У зв`язку з цим він фактично позбавлений можливості проживати разом із дитиною, контролювати його повсякденні потреби та приділяти достатню увагу вихованню. Життєві умови та графік служби Відповідача не дозволяють йому забезпечувати дитині стабільність, регулярний режим дня, безпеку та належний догляд.

Окрім того поведінка Відповідача щодо виховання сина нерідко мала негативний характер. Позивач неодноразово фіксувала випадки, коли Відповідач відвідував дитину у стані алкогольного сп`яніння. Такі ситуації викликали у дитини тривожність, страх та небажання контактувати з батьком у подібних обставинах. Зловживання Відповідача спиртними напоями ставить під сумнів його здатність відповідально та безпечно виконувати батьківські обов`язки, особливо коли йдеться про малолітню дитину. Позивач неодноразово вказувала Відповідачу на неприпустимість такої поведінки, однак значимих змін у його ставленні не відбулося.

З огляду на викладене Позивач просив суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Історія справи. Заяви та клопотання, показання свідків, позиції учасників справи, думка дитини.

14.10.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області та зобов`язано його подати суду висновок по суті спору (а.с. 29-30).

08.01.2026 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області надійшов лист від 06.01.2026 року №05-03/61, у якому зазначено, що належною третьою особою є Служба у справах дітей Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 34).

21.01.2026 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло клопотання про заміну третьої особи (а.с. 35).

21.01.2026 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, Службу у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області виключено зі складу учасників даної справи та залучено до участі у ній у якості третьої особи Службу у справах дітей Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 36).

20.03.2026 року до канцелярії суду надійшло рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю» від 12.03.2026 року №1646 (а.с. 65).

25.03.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 69).

05.05.2026 року у судове засідання Позивач/її представник не з`явилися, до канцелярії суду представник Позивача подав заяву про розгляд даної справи без участі сторони Позивача (а.с.67).

У всі призначені по справі судові засідання належним чином повідомлений Відповідач не з`явився. До канцелярії суду подав заяву, у якій зазначив, він «не проти щоб його син ОСОБА_3 проживав з його колишньою дружиною ОСОБА_1 » (а.с. 66).

05.05.2026 року у судове засідання представники Третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник Служби у справах дітей Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області подала заяву про розгляд даної справи без її участі (а.с. 97).

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.10.2005 року. 04.11.2025 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/12260/25 шлюб між сторонами було розірвано.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади від 18.12.2025 року №2025/018961096 та №2025/018961118 Позивач та син сторін ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 навчається в Фурсівському ліцеї-гімназії з третього класу. Навчальні заняття відвідує регулярно. Має навчальні досягнення високого рівня. Указане підтверджується відповідною характеристикою закладу освіти (а.с. 13).

Згідно з довідкою Комп`ютерної академії IT STEP ОСОБА_3 навчається в за спеціалізацією Basic IT, терімн навчання: з 18.10.2025 року до 17.10.2030 року (а.с. 14).

Із 2024 року Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.11.2024 року №320.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю» від 12.03.2026 року №1646 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 65).

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ч.6 ст.12 Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ч. 161 ст. СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною 5 статті 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновки суду.

Враховуючи, що наданими доказами, доводи Позивача про відповідність інтересам дитини є її проживання саме з нею знайшли своє підтвердження, беручи до уваги позицію Відповідача, суд вважає що є об`єктивні причини для визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з його матір`ю ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є законним та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених сторонами позовних вимог, з урахуванням обраного ними способу захисту права, в найкращих інтересах дитини, на підставі наданих сторонами та витребуваних судом доказів.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, а позовні вимоги задоволено, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (а.с. 21).

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа:

Служба у справах дітей Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 48, село Фурси, Білоцерківський район, Київська область, 09150, ЄДРПОУ: 46019426.

Повне судове рішення складено 14.05.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров