Рішення № 136532523, 07.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5055/26

Категорія 21

2-о/295/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі судового засідання Черній А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомир цивільну справу за заявою Житомирської міської ради, заінтересована особа виконавчий комітет Житомирської міської ради про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир звернулася Житомирська міська рада, заінтересована особа виконавчий комітет Житомирської міської ради з заявою про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування заяви вказали, що на адресу Житомирської міської ради від Приватного підприємства «ЖРЕП-8» надійшла інформація про вільну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з нею був прописаний її син ОСОБА_2 , який також помер у вересні 2025 р.

Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 10.04.2025 р. № 209 право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 , а саме квартира, загальною площею 42,62 кв. м зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 17.05.2000 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширінською Л.В. за реєстром № 1018.

Власник квартири ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті спадкова справа не заводилася, заповіти відсутні згідно витягу зі Спадкового реєстру від 28.04.2025 р., що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 14.01.2025 року, повідомлення Житомирської державної нотаріальної контори від 28.04.2025 р. та витягу зі спадкового реєстру від 28.04.2025 р.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване у відповідних державних реєстрах, що слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Житомирською міською радою в травні 2025 р. до суду була подана заява про визнання квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , відумерлою спадщиною та передати її в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 26.11.2025 р. справа № 295/6423/25 було відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Із досліджених доказів по справі, судом було зроблено висновок про те, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та на момент її смерті у цій квартирі був зареєстрований ОСОБА_2 , який за змістом заяви, був її сином, тому фактично прийняв спадщину, але не оформив її до часу своєї смерті.

З огляду на те, що з часу смерті ОСОБА_2 у вересні 2024 р. та на момент подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою в травні 2025 р. не минуло більше одного року, як того вимагають положення ч. 2 ст.1277 ЦК України, суд відмовив у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою та її передачу територіальній громаді.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 14.01.2025 р. датою смерті ОСОБА_2 є вересень 2024 р.

Згідно листа Житомирської державної нотаріальної контори від 12.03.2026 р. та витягів зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого в вересні 2024 року ОСОБА_2 не заведена, заповіти не посвідчувалися.

Оскільки, після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер у вересні 2024 р.ніхто не звертався з питання прийняття спадщини та її оформлення у встановленому законом порядку, тому Житомирська міська рада в порядку ст. 1277 ЦК України звертається до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті останніх.

Представник Житомирської міської ради Сищук Н.М. направила суду заяву про розгляд справи без участі представника. (а. с. 31).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

На адресу Житомирської міської ради від Приватного підприємства «ЖРЕП-8» надійшла інформація про вільну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з нею був прописаний її син ОСОБА_2 , який також помер у вересні 2025 р.

Відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 10.04.2025 р. № 209 право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 , а саме квартира, загальною площею 42,62 кв. м зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 17.05.2000 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширінською Л.В. за реєстром № 1018.

Власник квартири ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті спадкова справа не заводилася, заповіти відсутні згідно витягу зі Спадкового реєстру від 28.04.2025 р., що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 14.01.2025 року, повідомлення Житомирської державної нотаріальної контори від 28.04.2025 р. та витягу зі спадкового реєстру від 28.04.2025 р.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване у відповідних державних реєстрах, що слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 14.01.2025 р. датою смерті ОСОБА_2 є вересень 2024 р.

Згідно листа Житомирської державної нотаріальної контори від 12.03.2026 р. та витягів зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого в вересні 2024 року ОСОБА_2 не заведена, заповіти не посвідчувалися.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Як визначено ст. ст. 10, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.19 Конституції України та ст. ст. 24, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, приймають рішення у межах наданих їм повноважень.

Згідно до п.п.1 п. а ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Тому, саме виконавчий комітет Житомирської міської ради, будучи розпорядником бюджетних коштів та здійснюючи управління комунальним майном є заінтересованою особою, оскільки у випадку задоволення даної заяви, саме йому належать повноваження у подальшому визначення порядку утримання та користуванням цим майном.

Частиною 2 ст. 327 ЦК України визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 334 ЦПК України визначено, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Тому заява до суду подається за місцезнаходженням нерухомого майна - по АДРЕСА_2 .

У відповідності до статті 335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Згідно зі статтею 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

З урахуванням вище встановленого а саме відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер у вересні 2024 р. суд вважає за можливе визнати квартиру АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною та передати її в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади.

Відповідно до пункту 15 1 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 327, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76 - 82, 89, 188, 263, 273, 274, 279, 353, 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Житомирської міської ради, заінтересована особа виконавчий комітет Житомирської міської ради про визнання спадщини відумерлою, задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер у вересні 2024 р. відумерлою спадщиною та передати її в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2026 р.

Заявник: Житомирська міська рада, ЄДРПОУ: 13576954, адреса: майдан ім. С. П. Корольова, буд. 4/2, м. Житомир, 10014.

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Житомирської міської ради, ЄДРПОУ: 04053625, адреса: майдан ім. С. П. Корольова, буд. 4/2, м. Житомир, 10014.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І. Г. Перекупка