Рішення № 136529343, 05.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32994/25-ц

пр. 2-4534/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», відповідач) про стягнення коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 червня 2012 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN01000726491660 (вклад «Стандарт, 3 мес.»), згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів США. Строк вкладу складає три місяці, процентна ставка становить 7,5 % річних.

18 липня 2012 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000727263521 «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних.

15 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000728824905 «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів. США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних.

05 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000730294599 «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 7 000 доларів США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних.

29 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN01000731018491 (вклад «Стандарт», 3 мес.»), згідно якого сума вкладу становить 30 000 грн. Строк вкладу складає три місяці, процентна ставка становить 17 % річних.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до AT КБ «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів та штрафних санкцій.

11 січня 2023 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги.

Згідно із пунктом 1.1. договору цесії первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора право вимоги отримання будь-яких сум (вкладів, процентів, неустойки (пені, штрафу), трьох відсотків річних, інфляційних втрат тощо), які мають бути сплачені та/або можуть бути нараховані і/або стягнуті за договорами банківського вкладу (депозиту) № SAMDN01000726491660 (вклад «Стандарт, 3 мес.») від 14 червня 2012 року, № SAMDN80000727263521 «Стандарт» від 18 липня 2012 року, № SAMDN80000728824905 «Стандарт» від 15 вересня 2012 року, № SAMDN80000730294599 «Стандарт» від 05 листопада 2012 року, № SAMDN01000731018491 (вклад «Стандарт», 3 мес.») від 29 листопада 2012 року, укладеними між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», у тому числі, але не виключно, в межах справи № 757/10379/19-ц за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою від 24.08.2021 року Печерський районний суд м. Києва у справі № 757/10379/19-ц замінив позивача ОСОБА_2 на належного правонаступника - ОСОБА_1

26 вересня 2023 року рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/10379/19-ц позовну заяву ОСОБА_2 до AT КБ «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів та штрафних санкцій задоволено частково.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000726491660 (Вклад «Стандарт, 3 мес.») від 14.06.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 дол. США;

- 7,5 % річних за період з 15.06.2012 до 20.02.2019 у розмірі 5 017 дол. США 81 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 183 451 грн. 13 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000727263521 «Стандарт» від 18.07.2012 року :

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 дол. США;

- 8,5 % річних за період з 19.07.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 5 607 США 67 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 205 016 грн. 01 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000728824905 «Стандарт» від 15.09.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) дол. США;

- 8,5 % річних за період з 17.09.2012 до 20.02.2019 у розмірі 5 467 (п`ять тисяч чотириста шістдесят сім) дол. США 95 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 199 908 грн. 25 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000730294599 «Стандарт» від 05.11.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 7 000,00 дол. США;

- 8,5% річних за період з 06.11.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 3 746 дол. США 05 центи;

- 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 630 дол. США 58 центів;

- пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення у розмірі 136 955 грн. 58 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000731018491 (Вклад «Стандарт», 3 мес.») від 29.11.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 3О 000, 00 грн.;

- 7 % річних за період з 30.11.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 31 773 грн. 70 коп.;

- інфляційні втрати за період з березня 2019 року до червня 2022 року у розмірі 11 707 грн. 05 коп.;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02. року у розмірі 2 702 грн. 00 коп.;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 31 773 грн. 70 коп.

22 травня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі № 757/10379/19-ц, якою апеляційну скаргу AT КБ «ПриватБанк» задовольнив частково, рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заявленої вимоги, в іншій частині рішення залишено без змін.

Тобто, судом апеляційної інстанції було скасовано рішення місцевого суду про стягнення пені в розмірі 3 % за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

12 березня 2025 року постановою Верховного Суду рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року у нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року залишено без змін.

Отже, заборгованість AT КБ «ПриватБанк» перед ОСОБА_1 , яка визначена у рішенні суду у справі № 757/10379/19-ц, що набрало законної сили:

1) за договором банківського вкладу № SAMDN01000726491660 складає: 10 000,00 дол. США (сума вкладу) + 5 017,81 дол. США (7,5% річних) + 900,82 дол. США (3% річних) = 15 918,63 дол. США;

2) за договором банківського вкладу № SAMDN80000727263521 складає: 10 000,00 дол. США (сума вкладу) + 5 607,67 дол. США (8,5% річних) + 900,82 дол. США (3% річних) = 16 508,49 дол, США;

3) за договором банківського вкладу № SAMDN80000728824905 складає: 10 000,00 дол. США (сума вкладу) + 5 467,95 дол. США (8,5% річних) + 900,82 дол. США (3% річних) = 16 368,77 дол. США;

4) за договором банківського вкладу № SAMDN80000730294599 складає: 7 000,00 дол. США (сума вкладу) + 3 764,05 дол. США (8,5% річних) + 630,58 дол. США (3% річних) = 11 394,63 дол. США;

5) за договором банківського вкладу № SAMDN01000731018491 складає: ЗО 000,00 грн. (сума вкладу) + 31 773,70 грн (7% річних) + 11 707,05 грн. (інфляційні витрати) + 2 702,00 грн. (3% річних) = 76 182,75 грн.

08 серпня 2024 року в порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року у справі № 757/10379/19-ц відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮ України) було відкрито виконавче провадження № 75740210.

14 квітня 2025 року AT КБ «ПриватБанк» було виконано рішення суду з дотриманням вимог Податкового кодексу України та перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти в розмірі 54 842,84 долари США, що підтверджується карткою для виплат стягувача, а також в установленому законом порядку утримано та перераховано до державного бюджету суми податків (ПДФО в загальному розмірі 172 631,41 грн. (147 800,74 + 24 830,67) і зборів (військовий збір в загальному розмірі 479 52,85 грн. (41 055,56 + 6 897,29)), що підлягали утриманню при виплаті оподатковуваного доходу стягувачеві.

Таким чином, на виконання рішення суду AT КБ «ПриватБанк» були сплачені суми коштів, що визначені у рішенні суду, без вирахування податків і зборів, а саме: 60 172,52 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 8402 від 14.03.2025 року.

08 травня 2025 року ВПВР ДДВС МЮ України було закінчено виконавче провадження № 75740210 у зв`язку з виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року у справі № 757/10379/19-ц.

Оскільки між нарахованими судом першої інстанції 3 % річних і інфляційними витратами та фактичним виконання рішення суду минув тривалий час, вважає, що з відповідача на його користь повинні бути стягнуті компенсаційні виплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на наведене, просить суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :

за договором банківського вкладу № SAMDN01000726491660 від 14.06.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період із 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 499,40 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000727263521 від 18.07.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 554,96 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000728824905 від 15.09.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 по 13.04.2025 в розмірі 1 541,80 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000730294599 від 05.11.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 073,28 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN01000731018491 від 29.11.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 7 175,79 грн та інфляційні витрати за період з 01.07.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 23 904,41 грн.

судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 667,90 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.11.2025 року.

У вересні 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що внаслідок укладання між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ ФК «ФІНІЛОН» договору переведення боргу б/н від 17.11.2014 та переведення боргу за зобов`язанням Банку щодо виплати коштів за спірним договором, який є предметом у даній справі, АТ КБ «Приватбанк»» з 17.11.2014 не несе зобов`язань за цим договором банківського вкладу, а ТОВ «ФК «ФІНІЛОН» є Новим боржником за таким договором.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому підтримав доводи, викладені у позові, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2025 року відкладено розгляд справи до 05.03.2026 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, у матеріалах справи наявна зава про розгляд справи за їх відсутності, позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у поданій до суду заяві просив справу розглянути за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд установив, що між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договори:

№ SAMDN01000726491660 від 14 червня 2012 року (вклад «Стандарт, 3 мес.»), згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів США. Строк вкладу складає три місяці, процентна ставка становить 7,5 % річних;

№ SAMDN80000727263521 від 18 липня 2012 року «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних;

№ SAMDN80000728824905 від 15 вересня 2012 року «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 10 000 доларів. США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних;

№ SAMDN80000730294599 від 05 листопада 2012 року «Стандарт», згідно якого сума вкладу становить 7 000 доларів США. Строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8,5 % річних.;

№ SAMDN01000731018491 від 29 листопада 2012 року (вклад «Стандарт», 3 мес.»), згідно якого сума вкладу становить 30 000 грн. Строк вкладу складає три місяці, процентна ставка становить 17 % річних.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до AT КБ «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів та штрафних санкцій.

11 січня 2023 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги.

Згідно із пунктом 1.1. договору цесії первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора право вимоги отримання будь-яких сум (вкладів, процентів, неустойки (пені, штрафу), трьох відсотків річних, інфляційних втрат тощо), які мають бути сплачені та/або можуть бути нараховані і/або стягнуті за договорами банківського вкладу (депозиту) № SAMDN01000726491660 (вклад «Стандарт, 3 мес.») від 14 червня 2012 року, № SAMDN80000727263521 «Стандарт» від 18 липня 2012 року, № SAMDN80000728824905 «Стандарт» від 15 вересня 2012 року, № SAMDN80000730294599 «Стандарт» від 05 листопада 2012 року, № SAMDN01000731018491 (вклад «Стандарт», 3 мес.») від 29 листопада 2012 року, укладеними між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», у тому числі, але не виключно, в межах справи № 757/10379/19-ц за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою від 24.08.2021 року Печерський районний суд м. Києва у справі № 757/10379/19-ц замінив ОСОБА_2 на належного правонаступника - ОСОБА_1 .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року у справі № 757/10379/19-ц позов ОСОБА_2 до AT КБ «ПриватБанк» про стягнення суми вкладів та штрафних санкцій задоволено частково.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000726491660 (Вклад «Стандарт, 3 мес.») від 14.06.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 дол. США;

- 7,5 % річних за період з 15.06.2012 до 20.02.2019 у розмірі 5 017 дол. США 81 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 183 451 грн. 13 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000727263521 «Стандарт» від 18.07.2012 року :

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 дол. США;

- 8,5 % річних за період з 19.07.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 5 607 США 67 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 205 016 грн. 01 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000728824905 «Стандарт» від 15.09.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) дол. США;

- 8,5 % річних за період з 17.09.2012 до 20.02.2019 у розмірі 5 467 (п`ять тисяч чотириста шістдесят сім) дол. США 95 центи;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 900 дол. США 82 центи;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 199 908 грн. 25 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000730294599 «Стандарт» від 05.11.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 7 000,00 дол. США;

- 8,5% річних за період з 06.11.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 3 746 дол. США 05 центи;

- 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02.2022 року у розмірі 630 дол. США 58 центів;

- пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення у розмірі 136 955 грн. 58 коп.

Стягнуто з AT КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN01000731018491 (Вклад «Стандарт», 3 мес.») від 29.11.2012 року:

- суму вкладу у розмірі 3О 000, 00 грн.;

- 7 % річних за період з 30.11.2012 року до 20.02.2019 року у розмірі 31 773 грн. 70 коп.;

- інфляційні втрати за період з березня 2019 року до червня 2022 року у розмірі 11 707 грн. 05 коп.;

- 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 21.02.2019 року до 21.02. року у розмірі 2 702 грн. 00 коп.;

- пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 31 773 грн. 70 коп.

Постановою від 22 травня 2024 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу AT КБ «ПриватБанк» задовольнив частково, рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заявленої вимоги, в іншій частині рішення залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2025 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року у нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року залишено без змін.

08 серпня 2024 року в порядку виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року у справі № 757/10379/19-ц відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮ України) відкрив виконавче провадження № 75740210.

14 квітня 2025 року AT КБ «ПриватБанк» було виконано рішення суду з дотриманням вимог Податкового кодексу України та перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти в розмірі 54 842,84 долари США, що підтверджується карткою для виплат стягувача, а також в установленому законом порядку утримано та перераховано до державного бюджету суми податків (ПДФО в загальному розмірі 172 631,41 грн. (147 800,74 + 24 830,67) і зборів (військовий збір в загальному розмірі 479 52,85 грн. (41 055,56 + 6 897,29)), що підлягали утриманню при виплаті оподатковуваного доходу стягувачеві.

Таким чином на виконання рішення суду AT КБ «ПриватБанк» були сплачені суми коштів, що визначені у рішенні суду, без вирахування податків і зборів, а саме: 60 172,52 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.03.2025 року № 8402.

08 травня 2025 року ВПВР ДДВС МЮ України було закінчено виконавче провадження № 75740210, у зв`язку з виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року у справі № 757/10379/19-ц.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Відповідно до статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського вкладу сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом.

Закінчення строку дії договору банківського вкладу або розірвання договору банківського вкладу на вимогу однієї із сторін у разі невиконання зобов`язань не припиняє зобов`язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов`язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначила, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Після розірвання договорів банківського вкладу (депозиту) банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов`язань згідно зі статтею 625 ЦК України.

Суд звертає увагу на те, що зобов`язання вважається виконаним належним чином із часу зарахування коштів на рахунки стягувача, а не списання (перерахування) із кореспондентського рахунку банку.

Крім того, нарахування на суму боргу інфляційних втрат та трьох процентів річних відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) і № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3013/18 (провадження № 12-116гс19, пункт 6.42), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19, пункт 6.40), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21), від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 (провадження № 12-44гс22, пункт 8.44)).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 910/3692/18 міститься висновок, що моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2025 року AT КБ «ПриватБанк» виконало судове рішення у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.03.2025 року № 8402.

Наведене свідчить про те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Передбачене ч. 2 статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат (за договором банківського вкладу № SAMDN01000731018491 від 29.11.2012 року) на підставі частини другої статті 625 ЦК України за весь час прострочення виконання зобов`язання, а саме з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У пункті 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) вказано, що якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

У зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання, з нього підлягають стягненню на користь позивача:

за договором банківського вкладу № SAMDN01000726491660 від 14.06.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період із 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 499,40 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000727263521 від 18.07.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 554,96 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000728824905 від 15.09.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 по 13.04.2025 в розмірі 1 541,80 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN80000730294599 від 05.11.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 073,28 дол. США;

за договором банківського вкладу № SAMDN01000731018491 від 29.11.2012 року три відсотки річних від прострочених сум вкладу та відсотків на нього за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 7 175,79 грн та інфляційні витрати за період з 01.07.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 23 904,41 грн.

Враховуючи викладене, суд погоджується з розрахунком позивача та приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Що стосується доводів заявника про необхідність застосування позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до положень ст. 625 ЦК України, то такі не заслуговують на увагу, оскільки на вимоги про стягнення 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, які нараховані та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу, позовна давність не поширюється. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 лютого 2022 року у справі № 363/3965/15 (провадження № 61-11520св20), від 30 листопада 2022 року у справі № 757/24677/18-ц (провадження № 61-5125св22), від 29 березня 2023 року у справі № 607/955/21 (провадження № 61-10450св22), від 13 вересня 2023 року у справі № 757/11769/22-ц (провадження № 61-8030св23), від 04 вересня 2024 року у справі № 718/2832/23 (провадження № 61-3622св24), від 29 жовтня 2025 року у справі № 201/689/22 (провадження № 61-5309св25).

Посилання АТ КБ «ПриватБанк» не те, що банк є неналежним відповідачем у справі, оскільки 17 листопада 2014 року банк уклав з ТОВ «ФК «Фінілон» договір, за яким названа компанія стала новим боржником за спірними договорами банківського вкладу, не заслуговують на увагу.

Доводи АТ КБ «ПриватБанк» про те, зо банк є неналежним відповідачем у справі, оскільки 17 листопада 2014 року між ним та ТОВ «ФК «Фінілон» було укладено договір, за умовами якого товариство стало боржником за договорами банківського вкладу, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач надав згоду на переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», а тому саме АТ КБ «ПриватБанк» є боржником за договорами банківського вкладу та належним відповідачем у справі, що узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду: від 20 січня 2021 року у справі № 729/887/19 (провадження 61-14093св20), від 20 жовтня 2021 року у справі № 201/8704/19 (провадження № 61-16655ск21), від 17 листопада 2021 року у справі № 755/17323/19 (провадження № 61-436св21), від 12 липня 2023 року у справі № 757/15311/20 (провадження № 61-12550св22), від 24 травня 2023 року у справі № 757/53371/20-ц (провадження № 61-3331св23), від 04 липня 2023 рокуу справі № 357/7048/22 (провадження № 61-4642св23), від 14 грудня 2023 року у справі № 756/14628/17 (провадження № 61-11799св22), від 01 листопада 2023 року у справі № 760/26113/17 (провадження № 61-6843св23) у подібних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 199/3152/20, відповідно до якого оскільки позивачі не надавали згоди на переведення боргу від АТ «КБ «Приватбанк» до ТОВ «ФК «Фінілон» за договорами депозитних вкладів відповідно до статті 520 ЦК України, договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладений між Банком та ТОВ «ФК «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку, не створює правових наслідків для позивачів.

Таким чином, доводи банку щодо неналежного відповідача у цій справі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме АТ «КБ «Приватбанк», а не ТОВ «ФК «Фінілон» є належним відповідачем у справі, а отже, має нести відповідальність за порушення виконання договірних зобов`язань згідно зі статтею 625 ЦК України.

При цьому, суд зазначає, що суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватбБанк» на користь позивача, зазначені без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з наступного.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 Податкового кодексу України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного ст. 165 Податкового кодексу України).

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пап. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

До пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать, зокрема проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках. Доходи у вигляді процентів, нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання; Згідно з п. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування, тобто банківська установа.

Отже, податковий агент, згідно п.п. 14.1.180 Податкового кодексу України зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подала ти податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.

Відповідно абз. «а» п. 176.2 ст. 176 особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.

Тому, з метою недопущення неоднозначного тлумачення судового рішення під час його виконання, з огляду на те, що при виконанні судового рішення та при наявності відкритого виконавчого провадження з приводу виконання такого рішення, виникатимуть питання щодо порядку виконання судових рішень в частині сплати боржником грошових коштів стягувачу, які повинні бути оподатковані у встановленому законом порядку, слід дійти висновку про зазначення у резолютивній частині рішення про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У порядку статті 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 в розмірі 2 667,90 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 610-612, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України та статтями 2, 4, 12, 13, 174, 178, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :

за договором банківського вкладу від 14.06.2012 року № SAMDN01000726491660 три відсотки річних за період із 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 499,40 дол. США;

за договором банківського вкладу від 18.07.2012 року № SAMDN80000727263521 три відсотки річних за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 554,96 дол. США;

за договором банківського вкладу від 15.09.2012 року № SAMDN80000728824905 три відсотки річних за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 541,80 дол. США;

за договором банківського вкладу від 05.11.2012 року № SAMDN80000730294599 три відсотки річних за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 1 073,28 дол. США;

за договором банківського вкладу від 29.11.2012 року № SAMDN01000731018491 три відсотки річних за період з 22.02.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 7 175,79 грн та інфляційні витрати за період з 01.07.2022 року до 13.04.2025 року в розмірі 23 904,41 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 667,90 гривень.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»: 01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 20.04.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ