Ухвала суду № 136528934, 13.05.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

13.05.2026

Справа № 404/8956/25

Провадження № 2-др/696/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді Білопольської Н.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рясного Владислава Денисовича щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Фортечного районного суду м. Кропивницького з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 38 771,74 грн з підстав невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Ухвалою судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 грудня 2025 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 21 січня 2026 року передано цивільну справу за підсудністю до Кам`янського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2026 року прийнято цивільну справу до провадження.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Ухвалено: «Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму боргу за договором про надання фінансових послуг № 2107056710101 від 11 березня 2021 року в розмірі 33 517 (тридцять три тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 80 (вісімдесят) коп, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн, прострочена заборгованість за процентами 30 277 (тридцять тисяч двісті сімдесят сім) грн 80 (вісімдесят) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн 14 (чотирнадцять) коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору. У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити».

06 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Рясний В.Д. через систему «Електронний суд» направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. направила суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 126, ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Так, розгляд вказаної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Рясний В.Д. безпосередньо брав участь судових засіданнях, заявляв клопотання та подавав докази, що стосувалися суті спору.

14 квітня 2026 року представнику відповідача Рясному В.Д. було надіслано рішення суду до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку рішення до електронного кабінету.

Заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача подав до суду 06 травня 2026 року. При цьому представник відповідача зазначив, що відповідач не пропустив строк на подання такої заяви, оскільки із повним текстом рішення сторона відповідача ознайомилася 25 квітня 2026 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд зауважує, що визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України п`ятиденний процесуальний строк для подання стороною доказів понесення судових витрат не пов`язаний із часом виготовлення судом повного тексту судового рішення, оскільки право сторони на відшкодування таких витрат залежить не від змісту чи мотивів судового рішення, а лише від розміру задоволених судом вимог.

Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 пропустив строк для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу, встановлений ст. 141 ЦПК України.

Клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску відповідач та його представник не заявляли, відтак суд дійшов висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 89, 134, 137, 141, 260-261, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рясного Владислава Денисовича про ухвалення додаткового рішення по справі № 404/8956/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.А. Білопольська