Ухвала суду № 136528334, 12.05.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1635/14-ц

Номер провадження 6/373/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хасанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткалі І.М.,

заявниці ОСОБА_1 ,

приватного виконавця Филипів А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Київської області Филипів Андрій Миколайович, товариство з обмеженою відповідальністю «Суперіум» про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Переяславського міськрайонного суду Київської області із заявою, в якій просила скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що встановлене ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.05.2019 у межах виконавчого провадження № 58560838. В обґрунтування заяви зазначала, що підставою для застосування такого заходу стало неподання декларації про майно та доходи боржника та неявка на виклики до приватного виконавця. Однак, такі обставини, а також відсутність зареєстрованого майна та недостатність коштів не є свідомим ухиленням від виконання рішення суду. Крім того, вказувала на неправдивість зазначених виконавцем даних щодо перетину нею державного кордону. Так, державний кордон вона перетинала один раз після відкриття виконавчого провадження, у 2019 році. Застосоване щодо неї обмеження у праві виїзду за кордон триває вже понад 6 років і не призвело до фактичного виконання рішення суду, оскільки єдиним її доходом є мінімальна пенсія. З огляду на це, подальше обмеження буде надмірним втручанням у право на свободу пересування.

В запереченнях на заяву боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець Филипів А.М. вважав прохання заявниці безпідставним та вказував на наявність обставин, що свідчать про ухилення нею від виконання рішення суду.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 посилаючись на обставини, викладені у заяві про скасування тимчасового обмеження просила не враховувати позицію приватного виконавця, оскільки вважала її непоґрунтованою та задовольнити її заяву, скасувавши тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

У відповіді на письмові пояснення заявниці приватний виконавець Филипів А.М. просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою заяву з підстав, наведених вище та просила її задовольнити, скасувати, встановлене щодо неї тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Приватний виконавець Филипів А.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, просив у її задоволенні відмовити. Вказував, що твердження боржниці про її необізнаність про відкриття виконавчого провадження за рішенням суду не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 12.03.2019. Крім того, у цій постанові міститься ідентифікатор доступу, шляхом використання якого вона могла дізнатися долю та стадію виконавчого провадження. Вимоги виконавця від 19.03.2019 та 16.04.2019, які направлялися боржниці на адресу, зазначену у виконавчому документі, нею не отримані. Про іншу адресу свого проживання у відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржниця виконавця не повідомляла. Декларацію про доходи та майно боржника як обов`язок, який покладено постановою виконавця про відкриття виконавчого провадження, боржниця виконала лише 19.02.2026. Крім того, незалежно від точної кількості виїздів, боржниця все ж перетинала державний кордон України, що ставить під сумнів відсутність у неї грошових коштів. На підтвердження у ОСОБА_1 доходів, окрім пенсії, свідчать докази з мережі Інтернет, де вона має верифікований профіль ріелтора та велику рекламну активність на веб порталі з пошуку нерухомості Rielter.ua. Відповідно до виставлених боржницею оголошень про оренду нерухомості, вартість її послуг становить 50% від вартості оренди. Однак, дохід від ріелтерської діяльності боржниця приховує. Вказані обставини свідчать саме про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, а тому підстави для скасування обмеження у праві виїзду за кордон, відсутні. Також ОСОБА_2 повідомив, що будь-які спроби запрошення ОСОБА_1 до діалогу з представником компанії, на користь якої стягується борг, навіть за умови, що стягувач готовий переглянути умови повернення боргу, зокрема шляхом зменшення суми боргу, не дають позитивного результату, оскільки боржниця уникає таких перемовин.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Суперіум», належним чином повідомлений про день та час судового засідання, до суду не з`явився.

Суд, вивчивши заяву, перевіривши доводи заяви доказами, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, заслухавши заявницю та приватного виконавця, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

28.05.2019 ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , до повного виконання нею рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованості за кредитним договором (виконавчий лист № 373/1635/16-ц від 19.05.2016, виданий Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області), без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 07.04.2016, орган видачі 8025.

Згідно з ухвалою суду, постановою від 06.03.2019 приватним виконавцем Виконавчого округу Київської області Филипів А.М. за заявою стягувача АТ «Таскомбанк» відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 373/1635/14-ц від 19.05.2016, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області.

За змістом вищевказаного виконавчого документа він виданий на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 09.06.2015, згідно якого з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 30 024 доларів США, заборгованість по відсотках 566 доларів США та судові витрати 2445,05 гривень.

06.03.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Филипів А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58560838, якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

06.03.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Филипів А.М. винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт грошових коштів, що містяться на рахунках боржника.

Вказані постанови направлені сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник отримала зазначені постанови 12.03.2019, що підтверджується відповідною відміткою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.03.2019 та 16.04.2019 приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 направлено вимоги з`явитися на прийом до приватного виконавця з метою встановлення майнового стану боржника, проте боржник вимоги приватного виконавця не виконала, за викликом не з`явилася, про причини неявки виконавця не повідомила.

29.09.2025 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 09.06.2015 у справі № 373/1635/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором КФ №271-08 від 21.03.2008, а саме: стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум».

За даними ОСОБА_1 . Декларацію про доходи та майно боржника у виконавчому породженні № 58560838 остання подала на виконання постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2019, - 19.02.2026.

Згідно з довідкою про доходи № 2475794418412363 від 18.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві ,00 грн пенсії.(Дарницький район) в м.Києві ОСОБА_1 з 01.02.2025 по 28.02.2026 отримала 39 181,00 грн пенсії.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.04.2026, ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по лютий 20266 року отримувала доходи з Київського виплатного центру у загальному розмірі 1300 грн.

Скіншоти з мережі Інтернет свідчать про те, що ОСОБА_3 станом на березень 2026 року має верифікований профіль ріелтора та рекламну активність на веб порталі з пошуку нерухомості Rielter.ua. Відповідно до виставлених боржницею оголошень про оренду нерухомості, вартість її послуг становить 50% від вартості оренди.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-20190314/4853 від 20.03.2019, що на виконання постанов приватного виконавця від 06.03.2019 про арешт коштів ОСОБА_1 накладено арешт в мажах суми стягнення 903216,74 гривень, проте на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.

Згідно листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.3-3426/6-19 від 28.03.2019 за наявними даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 07.04.2016, орган видачі 8025.

За даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-16683/0/15-19-Вих від 08.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , перетинала державний кордон України у 2019 році в напрямку Київ-Шарм Ель Шейх, тобто після відкриття виконавчого провадження №58560838.

Статтею ст.33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною 1 ст.441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Водночас, положеннями частини 5 статті 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник повинен довести факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу.

У справі «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п.1 ст.6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень.

Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».

У справі «Soering vs UK» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Виконання будь-якого рішення суду є складовою права на справедливий суд та обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Також у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 обґрунтовувала її тим, що з матеріалів виконавчого провадження не вбачається ухилення від виконання рішення суду, оскільки даних про наявність у майна не встановлено, майно у неї відсутнє, отримувані нею доходи у виді пенсії не дозволяють сплатити борг за рішенням суду, однак тимчасове обмеження у виїзді за кордон продовжує існувати без обґрунтування, без необхідності його застосування.

Як вбачається з ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року, обмежувальний захід було застосовано до боржника ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням судом факту наявності у неї невиконаних зобов`язань та свідомого ухилення останньої від виконання рішення суду.

Відтак, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

ОСОБА_1 не надано доказів, що за час, який минув з дня постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, нею здійснені належні дії для виконання рішення суду та змінились обставини, за існування яких покладено на боржника зазначене обмеження.

Надаючи оцінку виправданості застосованого обмеження ОСОБА_1 , суд враховує значну суму заборгованості та відсутність доказів на підтвердження того, що боржник вчиняє дії для її зменшення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів виконавця, оскільки заявником не доведено, що відпала необхідність щодо застосування до боржника зазначених заходів обмеження, а тому заява про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань за рішенням суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, задоволенню не підлягає.

Доводи заявниці, наведені на обґрунтування заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон частково були предметом перевірки під час вирішення питання про встановлення їй обмеження, а також спростовуються доказами, що містять у матеріалах справи.

До того ж, предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.

Відтак, у заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України заявниця не навела нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування їй цього тимчасового обмеження.

З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, встановленого Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.05.2019 у межах виконавчого провадження № 58560838.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Хасанова