Рішення № 13652740, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 11/92

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.м.т.Володарське Володарського району Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 20355550,

про стягнення 189155,84 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача: Зверева С.С. за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.11.2010р. по 23.11.2010р., з 23.11.2010р. по 07.12.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.м.т.Володарське Володарського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 189155,84 грн., у тому числі 126784,80 грн. основного боргу, 6905,86 грн. 3% річних, 12959,80 грн. пені та 42505,35 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору №3/07 від 24.05.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для застосування штрафних санкцій і нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копію договору на прийом господарських та виробничих стоків №24.05.2007р. разом із протоколом розбіжностей, листів №213/476 від 12.06.2009р., №24 від 20.06.2009р., листа Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” без номеру та дати, актів про виконання робіт з прокачки каналізаційних стоків, рахунків, банківських виписок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.536, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України.

31.05.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області Відповідачем надано клопотання №523/1201 від 28.05.2010р., за змістом якого заборгованість останнього перед Позивачем у розмірі 189155,84 грн. за надані послуги, відповідно до бухгалтерського обліку Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, не підтверджується та на певний час здійснюється перевірка первинної документації з цього приводу.

21.06.2010р. на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, Позивачем надано пояснення, копію претензії №29 від 23.09.2009р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу, листа №44 від 21.05.2010р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.05.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення.

05.07.2010р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №523/1832 від 15.07.2010р., відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що право Позивача на оплату Відповідачем порушено не було та доказів, що свідчать про протилежне суду, за висновками останнього, не представлено.

09.08.2010р. представником Відповідача заявлено письмове клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у порядку ст.41 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення періоду виникнення та суму заборгованості за договором №3/07/ПР-02917 від 06.03.2007р.

Одночасно, Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування” заявлено застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог Позивача у частині стягнення згідно актів виконаних робіт №1 від 01.06.2007р. на суму 13185,20 грн. (рахунок №1 від 01.06.2007р.), №2 від 03.07.2007р. на суму 36448,00 грн. (рахунок №2 від 03.07.2007р.), №3 від 31.07.2007р. на суму 32096,00 грн. (рахунок №3 від 01.08.2007р.), на загальну суму 81729,20 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2010р. призначена судово-бухгалтерська експертиза та супровідним листом №04-13/11/27 від 09.08.2010р. справа направлена до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз з метою визначення розміру заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних та фінансових санкцій, а також періоду виникнення заборгованості за договором №3/07 від 24.05.2007р. З огляду на означене, провадження по справі зупинено, про що зазначено у наведеному процесуальному документі.

05.11.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області разом із супровідним листом №4530/24-5660/25/702 від 03.11.2010р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз надіслано висновок судово-економічної експертизи №4530/24-5660/25 по справі №11/92 від 15.10.2010р.

Ухвалою від 08.11.2010р. провадження по справі поновлено.

23.11.2010р. Відповідачем надані письмові пояснення по справі з урахуванням висновку експерту, за якими він наполягає на позиції, викладеній у відзиві на позов та додаткових пояснення по справі.

25.11.2010р. представником Позивача заявлено клопотання про виклик судового експерта для дачі пояснень у судове засідання, яке задоволено ухвалою від 23.11.2010р.

01.12.2010р. Позивачем представлено суду заяву про зміну позовних вимог №114 від 29.11.2010р., відповідно до якої фактично до стягнення заявлено 641113,38 грн., у тому числі 574970,00 грн. основного боргу, 8910,89 грн. 3% річних, 12959,80 грн. пені та 44272,69 грн. інфляційних витрат.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд розцінює дану заяву як збільшення позовних вимог та приймає її. Справа розглядається з урахуванням змісту даного документу.

14.12.2010р. представником Відповідача заявлено клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів. Разом з цим, надано додаткові пояснення по суті справи №523/3382 від 13.12.2010р., відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування” заперечує проти позовних вимог, враховуючи заяву про їх збільшення.

В судовому засіданні 27.12.2010 року представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви №114 від 29.11.2010р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

24.05.2007р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Приймач) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський завод важкого машинобудування” (Абонент) укладено договір на приймання господарських та виробничих стоків №3/07.

Відповідно до п.1.1 договору (у редакції протоколу розбіжностей до договору №3/07 від 24.05.20007р.), Приймач зобовязується приймати стоки від обєктів Абонента, а останній зобовязується оплачувати послуги Приймача, згідно актів скидання-приймання стоків, на підставі щогодинної роботи насосів Приймача. Обсяг стоків, що скидаються від обєктів Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” тпк.Азовє, розташованого у п.Сопино Новоазовського району складає 43000 м.куб.

За послуги водовідведення, згідно п.2.3 договору, Абонент сплачує Приймачу плату у розмірі 3,40 грн. за 1м3 стоків. Сума договору на дату його укладення становить 140000,00 грн. без урахування податку на додану вартість.

Одночасно, пунктом 2.4 договору обумовлено можливість зміни ціни вартості стоків у залежності від тарифом ВКХ, цін на енергоносії, інших факторів, що впливають на ціноутворення, про що має бути зазначено в додатковій угоді.

Розділом 2 договору встановлені обовязки Приймача, до яких віднесено прийняття від обєктів Абонента стоків із забрудненням у межах дозволених норм і якості, не менш одного разу у місяць нарахування плати за послуги з приймання каналізації, згідно актів виконаних робіт, та Абонента, окрім іншого, оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Приймача протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку та акту виконаних робіт.

У відповідності до п.6.1 договору правочин укладений строком до 31.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони шляхом обміну листами №24 від 20.06.2009р. та без номеру та дати, адресованого Відповідачем Позивачу, у якості відповіді на попередній лист, у відповідності до ст.181 Господарського процесуального кодексу України, погодили пролонгацію договору.

Зміст листа Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” свідчить про підтвердження наявності договірних відносин, встановлених договором №3/07 від 24.05.2007р., та їх виконання учасниками судового процесу.

Отже, означені обставини вказують на існування договірних відносин з надання Позивачем послуг прийняття від обєктів Відповідача каналізаційних стоків, що обумовлюють обовязок останнього оплати за умовами укладеного спірного правочину на протязі 2007-2009р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно представлених суду актів про виконані роботи з прокачки каналізаційних стоків №1 від 01.06.2007р., №2 від 03.07.2007р., №3 від 01.08.2007р., №8 від 07.09.2007р., №9 від 05.10.2007р., №10 від 05.11.2007р., №11 від 05.12.2007р., №1 від 04.03.2008р., №2 від 03.04.2008р., №3 від 20.06.2008р., №4 від 01.07.2008р., №5 від 04.08.2008р., №6 від 03.09.2008р., №9 від 01.10.2008р., №10 від 30.12.2008р., №1 від 02.07.2009р., 32 від 03.08.2009р. та №3 від 03.09.2009р. Позивачем надано Відповідачу послуг з прийняття каналізаційних стоків на загальну суму 574970,00 грн. Останнім ці послуги прийнято у повному обсязі без будь-яких зауважень, що підтверджується підписами уповноважених осіб сторін на даних документах, які скріплені печатками підприємств.

Сторони не заперечують, що акти підписані повноважними особами сторін.

Отже, вбачається погодження Відповідачем надання вказаного обсягу послуг на обумовлену суму у межах договору №3/07 від 24.05.2007р.

Як було зазначено, пунктом 2.2.2 договору встановлено зобовязання Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” сплачувати надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Приймача протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку та акту виконаних робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів справи даний обовязок Відповідачем належним чином не виконано.

Між тим, Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування” у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність порушеного права Позивача, оскільки, за висновками Відповідача, п.2.2.2 договору передбачена подвійна підстава для оплати (акт та рахунок), настання якої (виставлення рахунку) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не доведено. Відповідно нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат є неправомірним. Також у додаткових поясненнях відносно суми заборгованості у розмірі 574970,00 грн. Відповідач зазначає про відсутність підстав (жодного з первинних документів бухгалтерського обліку у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”) заявлення даних позовних вимог.

Суд не погоджується з означеними твердження Відповідача, з огляду на наступне.

Матеріали справи містять рахунки та акти про виконані роботи з прокачки каналізаційних стоків №1 від 01.06.2007р., №2 від 03.07.2007р., №3 від 01.08.2007р., №8 від 07.09.2007р., №9 від 05.10.2007р., №10 від 05.11.2007р., №11 від 05.12.2007р., №1 від 04.03.2008р., №2 від 03.04.2008р., №3 від 20.06.2008р., №4 від 01.07.2008р., №5 від 04.08.2008р., №6 від 03.09.2008р., №9 від 01.10.2008р., №10 від 30.12.2008р., №1 від 02.07.2009р., 32 від 03.08.2009р. та №3 від 03.09.2009р. При цьому ці документи підписані та засвідчені печаткою Відповідача, що у розумінні п.2.2.2 договору є фактом, що підтверджує настання моменту виставлення рахунків та актів виконаних робіт, від якого починає перебіг строк, протягом котрого останній повинен виконати зобовязання з оплати (пять банківських днів). Окрім того, протилежного у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не доведено.

Документальним підтвердженням основного боргу у розмірі 574970,00 грн. є перелічені акти та рахунки, виставлені саме на цю суму. Крім того, правочином обумовлено зобовязання Позивача нараховувати плату за послуги з приймання каналізації, згідно актів виконаних робіт та обовязок Відповідача сплачувати ці послуги на підставі саме актів та рахунків.

Суд не враховує представлені банківські виписки у якості доказу часткової оплати спірних послуг за договором №3/07 від 24.05.2007р. з огляду на те, що у наведених документах призначенням платежу зазначено здійснення оплати (передплати) послуг за виконані роботи на підставі договору №ПР-02917/3/07 від 06.03.2007р., що не є правовою підставою заявлених позовних вимог.

Надання послуг на суму 574970,00 грн. у межах саме договору №3/07 від 24.05.2007р. вбачається з сукупності декількох фактичних обставин: по-перше, характер послуг, що надані Відповідачу ідентичний, визначеному правочином; по-друге, період надання послуг у межах строку дії договору №3/07 від 24.05.2007р.; по-третє, листом Відповідача без номеру та дати у відповідь Позивачу на лист №24 від 20.06.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський завод важкого машинобудування” підтверджує виконання договірних відносин за договором №3/07 від 27.05.2007р., а не будь-яким іншим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дати означені у рахунках та актах фактично відповідають датам предявлення їх до оплати.

Матеріали справи містять висновок судово-економічної експертизи №4530/24-5660/25 від 15.10.2010р. по справі №11/92, у якому за результатами дослідження документів, експертом розрахунковим шляхом встановлено, що станом на 09.04.2010р. включно, якщо дати означені у рахунках відповідають датам предявлення їх до оплати, заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані йому послуги з приймання господарських та виробничих стоків за договором №3/07 від 24.05.2007р. становить 574970,00 грн.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оскільки призначення судової експертизи доручено компетентній організації (Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз), спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями, з огляду на встановлені вище обставини справи, а також відсутність підстав для його відхилення, суд приймає висновок судово-економічної експертизи №4530/24-5660/25 від 15.10.2010р. по справі №11/92 та розцінює його у сукупності, як належний доказ наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем за спірним правочином у сумі 574970,00 грн.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом виконання робіт (надання послуг) Відповідачу та прийняття їх останнім саме в межах спірного договору на суму 574970,00 грн., невиконання обовязку з оплати вартості послуг. Цей факт останнім не спростовано.

Таким чином, грошове зобовязання на 574970,00 грн. на момент винесення судового рішення Відповідачем не виконано, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 574970,00 грн.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплатити за вимогою кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати та 3% річних від суми заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» перед Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 становлять:

інфляційні витрати 182399,44 грн.;

3% річних - 29620,95 грн.

Разом з тим, Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №114 від 29.11.2010р. заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 8910,89 грн., інфляційних витрат в сумі 44272,69 грн.

Оскільки даний розрахунок не протиречить висновку судово-економічної експертизи, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог по даній справі, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних та інфляційних витрат у розмірі, визначеному Позивачем.

Пунктом 2.5 договору №3/07 від 24.05.2007 р. встановлено, що при несвоєчасній оплаті Приймач має право припинити приймання стоків від Абонента до повного погашення боргу, а також нараховувати пеню на наявну заборгованість, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком Позивача розмір пені, що підлягає стягненню становить 12959,84грн.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування, судом встановлено порушення приписів ст.232 Господарського кодексу України. Між тим, при перерахуванні штрафної санкції за кожним актом, рахунком, відповідно до встановленого періоду прострочення, сума неустойки є значно більшою, ніж заявлено Позивачем. Отже, стягненню підлягає сума пені, заявлена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме 12959,84 грн.

Клопотання Відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог Позивача у частині стягнення згідно актів виконаних робіт №1 від 01.06.2007р. на суму 13185,20 грн. (рахунок №1 від 01.06.2007р.), №2 від 03.07.2007р. на суму 36448,00 грн. (рахунок №2 від 03.07.2007р.), №3 від 31.07.2007р. на суму 32096,00 грн. (рахунок №3 від 01.08.2007р.), на загальну суму 81729,20 грн. не підлягає задоволенню, оскільки підписанням Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський завод важкого машинобудування» акту звірки розрахунків станом на 21.05.2010р., який містять матеріали справи (стор.85), перебіг строку позовної давності перерваний у розумінні п.1 ст.264 Цивільного кодексу України.

Клопотання про колегіальний розгляд даної справи відхилено за безпідставністю.

Державне мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.м.т.Володарське Володарського району Донецької області, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 641113,38 грн., у тому числі 574970,00 грн. основного боргу, 8910,89 грн. 3% річних, 12959,80 грн. пені та 44272,69 грн. інфляційних витрат задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” (87535, м.Маріуполь Донецької області, пр.Машинобудівельників, 1, ЄДРПОУ 20355550, п/р26002301526771 у філії Іллічевського ГО ПІБ України у м.Маріуполі, МФО 334442) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/рНОМЕР_1 у філії «Укрексімбанку» у м.Маріуполі, МФО НОМЕР_2) 641113,38 грн., у тому числі 574970,00 грн. основного боргу, 8910,89 грн. 3% річних, 12959,80 грн. пені та 44272,69 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 6411,13 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 27.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванченкова О.М.

Повний текст підписано 31.12.2010р