Рішення № 13652735, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 22/120

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, ЄДРПОУ 21642228,

до відповідача, Донецького комунального підприємства „Фармація”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 01976625,

про стягнення 18 943,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Лищук І.В.- довіреність, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.12.2010р. по 14.12.2010р. та з 14.12.2010р. по 27.12.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Донецького комунального підприємства „Фармація”, м.Донецьк, про стягнення 18 943,00 грн., у тому числі 15 374,51 грн. заборгованості за договором, 2 306,18 грн. штрафу, 216,85 грн. 3% річних та 1 045,46 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №33123 від 17.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок позовних вимог, копії договору поставки №33123 від 17.02.2009р., листів №595 від 03.09.2009р., №595 від 23.09.2009р., довіреності №33/2009/1 від 11.02.2009р., видаткових накладних №9521064 від 03.09.2009р., №9521065 від 03.09.2009р., №9539779 від 10.09.2009р., №9539780 від 10.09.2009р., №9542390 від 11.09.2009р., №9542391 від 11.09.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.16, 526, 610, 623, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, а також ст.ст.1, 2, 12, 49, 54-57, 66-67 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.06.2010р. представником Позивача надано рознесення платежів з 17.02.2009р. по 09.06.2010р. та акт звірки станом на 28.05.2010р. разом із підтвердженням його відправлення Відповідачу.

10.06.2010р. провадження по справі зупинено на підставі ч.1 ст79 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 23.11.2010р. провадження по справі №22/120 поновлено у відповідності до вимог ст.79 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

01.12.2010р. через канцелярію суду представником Відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне. Відповідач вважає відсутньою заборгованість перед Позивачем за договором №33123 від 17.02.2009р., оскільки у спірний період з 03.09.2009р. по 11.09.2009р. поставлено товар на загальну суму 20 539,37 грн., а платежів ним за Аптеку №513 перераховано на загальну суму 88 038,76 грн. При цьому, вказано на відсутність заперечень стосовно можливості сплати товару шляхом перерахування передоплати, а також наголошено на призначенні платежів, що зазначені у платіжних дорученнях, представлених суду.

У підтвердження викладеного Державним комунальним підприємством „Фармація” надані копії платіжних доручень №592 від 03.09.2009р., №594 від 04.09.2009р., №596 від 07.09.2009р., №600 від 08.09.2009р., №601 від 09.09.2009р., №605 від 10.09.2009р., №609 від 11.09.2009р. та №621 від 17.09.2009р.

14.12.2010р. представником Позивача до матеріалів справи долучено рознесення платежів за договором №33123 від 17.02.2009р.

23.12.2010р. представником Відповідача через канцелярію суду надано додаткові пояснення щодо неврахування деяких платежів Позивачем при розрахунку суми основного боргу.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в відзиві та додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

17.02.2009р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, та Державним комунальним підприємством „Фармація”, м.Донецьк, Аптека №513, укладено договір поставки №33123 строком дії, у відповідності до п.12.9, до 31.12.2009р., а у частині розрахунків – до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань згідно з умовами даного договору.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, відповідно до умов цього договору, Позивач (Продавець) зобов’язується передати у власність (повне господарське відання) Відповідача (Покупця), а останній прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.1.2 укладеного правочину, предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Як вбачається з видаткових накладних №9521064 від 03.09.2009р., №9521065 від 03.09.2009р., №9539779 від 10.09.2009р., №9539780 від 10.09.2009р., №9542390 від 11.09.2009р., №9542391 від 11.09.2009р., Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” у період з 03.09.2009р. по 11.09.2009р. передало продукцію Відповідачу на загальну суму 20 566,37грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення договору та приписи вказаного закону, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно з п.6.1 договору, оплата Покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом перерахування попередньої оплати або з відстрочкою платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні заявки.

Пунктом 6.2 договору обумовлено наступне: при здійсненні Покупцем оплати товару за цим договором із відстроченням платежу, строк, протягом якого Покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар на користь Продавця, вказується Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. Перебіг такого строку починається від дати поставки товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній.

У перелічених вище накладних у графі „відстрочення платежу” зазначений термін оплати - 14 днів.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи п.6.1, 6.2 договору, Покупцем обрано, а Продавцем погоджено порядок оплати - відстрочка платежу, строк якої складає 14 календарних днів з дня доставки товару, про що також свідчать підписи на даних первинних документа, скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував підставу поставки товару, яка здійснена за наявними у матеріалах справи накладними, суд дійшов висновку, що надана Позивачем первинна документація є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину, а також, приймаючи до уваги довіреність №33/2009/1 від 11.02.2009р., виникнення зобов’язання Держаного комунального підприємства „Фармація” з оплати товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 календарних днів від дати фактичного передання товару.

Крім того, вище перелічені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого ним товару, у зв’язку з чим станом на 28.04.2010р. сума заборгованості становить 15 374,51 грн.

Одночасно, Відповідач, посилаючись на платіжні доручення №592 від 03.09.2009р., №594 від 04.09.2009р., №596 від 07.09.2009р., №600 від 08.09.2009р., №601 від 09.09.2009р., №605 від 10.09.2009р., №609 від 11.09.2009р. та №621 від 17.09.2009р. на загальну суму 88 038,76 грн., стверджує про оплату товару, поставленого за означеними видатковими накладними, та, як наслідок, відсутність заборгованості за договором №33123 від 17.02.2009р.

Проте, виходячи з фактичних обставин справи та документів, що містяться у ній, дане не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Умовами п.6.6 договору встановлено правило, відповідно до якого, якщо Продавцем здійснюються дві та більше поставки товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Продавець від Покупця за цим договором, покривають заборгованість Покупця перед Продавцем у порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов’язаний здійснити Покупець за цим договором, за видатковими накладними у порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на товар, який постачався.

Виходячи зі змісту листа №595 від 03.09.2009р., Відповідач підтверджує наявність заборгованості на дату його складання, що становить більш 300 000,00 грн., просить провести реструктуризацію боргу та відновити поставки лікарських засобів у аптеки Донецького УКП „Фармація”. При цьому гарантує своєчасну оплату під час погашення заборгованості за запропонованим графіком.

Лист №595 від 23.09.2009р., що міститься у матеріалах справи, за змістом аналогічний наведеному.

Отже, враховуючи дані листи, станом на 03.09.2009р. відбулись не одноразові поставки товару, за якими є наявною заборгованість.

Таким чином, приймаючи до уваги правило, встановлене у п.6.6 договору, вбачається віднесення оплат на покриття наявної заборгованості Відповідача, у зв’язку з чим залишок боргу за спірними видатковими накладними становить 15 374,51 грн.

Одночасно, слід звернути увагу на ті обставини, що дати здійснення оплат за наведеними платіжними дорученнями не відповідають 14-денному строку відстрочки платежу за накладними №9521064 від 03.09.2009р., №9521065 від 03.09.2009р., №9539779 від 10.09.2009р., №9539780 від 10.09.2009р., №9542390 від 11.09.2009р., №9542391 від 11.09.2009р.

Окрім того, призначенням платежу у платіжних дорученнях №592 від 03.09.2009р., №594 від 04.09.2009р., №596 від 07.09.2009р., №600 від 08.09.2009р., №601 від 09.09.2009р., №605 від 10.09.2009р., №609 від 11.09.2009р. та №621 від 17.09.2009р. є „за медикаменти „Аптека №513” з/но дог.33/23 від 02.01.2007р.”. Проте, наведений у платіжних дорученнях в якості правової підстави здійснення даної господарського операції правочин не є договором №33123 від 17.02.2009р., на підставі якого склалися спірні господарські відносини.

З огляду на означене, суд не приймає твердження Відповідача та платіжні доручення, представлені ним, у якості належного доказу оплати спірної суми заборгованості за договором №33123 від 17.02.2009р.

Як було зазначено вище, за умовами укладеного між сторонами правочину, Відповідач повинен розрахуватись за поставлений товар, відповідно до видаткових накладних №9521064 від 03.09.2009р., №9521065 від 03.09.2009р., №9539779 від 10.09.2009р., №9539780 від 10.09.2009р., №9542390 від 11.09.2009р., №9542391 від 11.09.2009р., протягом 14 календарних днів з дати фактичної доставки товару.

З огляду на відсутність будь-яких зауважень щодо дати поставки товару, судом для визначення кінцевого строку належної оплати Відповідачем товару, приймається дата складання відповідної накладної (від неї відраховується 14 календарних днів).

Таким чином, означене грошове зобов’язання повинно бути виконане Відповідачем за накладними:

№9521064 та №9521065 від 03.09.2009р. не пізніше 17.09.2009р.,

№9539779 та №9539780 від 10.09.2009р. не пізніше 24.09.2009р.,

№9542390 та №9542391 від 11.09.2009р. не пізніше 25.09.2009р.

Проте, враховуючи викладене вище, дослідивши фактичні обставини справи, що не спростовані у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, суд дійшов висновку, що в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на суму 15 374,51 грн. у встановлені договором строки не виконано.

За викладених обставин, позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 12.5 договору №33123 від 17.02.2009р. передбачено, що за умови прострочення Покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі 15% від простроченої суми оплати.

Разом з цим, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до даних положень Цивільного кодексу України та договору №33123 від 17.02.2009р., Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, нарахований штраф у розмірі 2 306,18 грн., 3% річних у сумі 216,85 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 045,46 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, а також у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, період нарахування, суд дійшов висновку щодо правомірності визначеного періоду та підстав нарахування. При цьому, за даними наведеної системи, розмір інфляційних витрат становить 1 041,10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково у наступних сумах:

2 306,18 грн. – штраф, передбачений п.12.5 договору;

216,85 грн. – 3% річних у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України;

1 041,10 грн. – інфляційні витрати у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД”, м.Київ, до Відповідача, Донецького комунального підприємства „Фармація”, м.Донецьк, про стягнення 18 943,00 грн., у тому числі 15 374,51 грн. заборгованості за договором, 2 306,18 грн. штрафу, 216,85 грн. 3% річних та 1 045,46 грн. інфляційних витрат задовольнити частково.

2.Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085, м.Донецьк, Будьонівський район, вул.Баумана, 5, ЄДРПОУ 01976625, п/р26006301591381 у філії „Пролетарське відділення ПІБ” м.Донецька, МФО 334301) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Ківкідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, р/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) 18 938,64 грн., у тому числі 15 374,51 грн. заборгованості за договором, 2 306,18 грн. штрафу, 216,85 грн. 3% річних та 1 041,10 грн. інфляційних витрат.

3.Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085, м.Донецьк, Будьонівський район, вул.Баумана, 5, ЄДРПОУ 01976625, п/р26006301591381 у філії „Пролетарське відділення ПІБ” м.Донецька, МФО 334301) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Ківкідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, р/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 189,38 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,94 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.В судовому засіданні 27.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванченкова О.М.

Повний текст рішення підписано 31.12.2010р.