Рішення № 13652681, 22.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.10 р. Справа № 31/250пн

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого Сковородіної О.М.

Судді Лейби М.О.

Любченко М.О.

при секретарі судового засідання Чукліній І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідачів: 1-2 не зявився

від третіх особ: 1-3 не зявився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ролім” м. Маріуполь

до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради м. Маріуполь

2. Приватного підприємства „Шрім” м. Маріуполь

за участю третіх осіб: 1. ОСОБА_2 м. Маріуполь

2. Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Маріуполь

3.Маріупольського споживчого товариства „Азовкооперація”, м. Маріуполь

про визнання права власності.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ролім” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради м. Маріуполь, 2. Приватного підприємства „Шрім” м. Маріуполь, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_2 м. Маріуполь, 2. Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Маріуполь, 3.Маріупольського споживчого товариства „Азовкооперація”, м. Маріуполь про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.09р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.09р., були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ролім”, м. Маріуполь та визнано за ним право власності на нежитлові приміщення: літ. Д-1 площею 22,2кв.м., літ. А5-1 площею 4,1кв.м., які знаходяться на ринку „Олімпійський” за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.09р. вказані судові акти було скасовано та справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 01.11.99р., акт приймання-передачі від 01.11.99р., план-схему ринку по АДРЕСА_1 від 10.12.98р. та просить суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення: літ. Д-1 площею 22,2кв.м., літ. А5-1 площею 4,1кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач 1 у судові засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору.

Відповідач 2 та третя особа 1 висловлювали категоричні заперечення щодо прав позивача на спірне майно, з посиланням на те, що обєкт А5-1 є власністю Приватного підприємства „Шрім” м. Маріуполь, а приміщення Д-1 є самочинно добудованим до обєкту, який належить ОСОБА_2 м. Маріуполь.

Третя особа 2, Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Маріуполь, просила суд розглянути справу без участі її представника.

Третя особа 3, Маріупольське споживче товариство „Азовкооперація”, м. Маріуполь, також просила суд розглянути справу без участі її представника та вказувала на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.11.99р. до позивача на праві власності перейшли основні фонди ринку „Олімпійський”, і, хоча спірні нежитлові приміщення не увійшли до акту приймання-передачі від 01.11.99р., вони були фактично передані ТОВ „Ролім”.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.11.99р. між Маріупольським споживчим товариством „Азовкооперація” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ролім” (покупець) був укладений договір купівлі продажу, на підставі якого до позивача на праві власності перейшли основні фонди ринку „Олімпійський”, розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,5га.

В свою чергу, право власності на вказані вище основні фонди ринку „Олімпійський” за Маріупольським споживчим товариством „Азовкооперація” підтверджується свідоцтвом про право власності №63 від 31.03.99р.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 03.07.2000р., позивачу надана в постійне користування земельна ділянка загальною площею 0,4983га для обслуговування ринку по АДРЕСА_1.

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.03.01р. №108/6 позивачу було надано дозвіл на реконструкцію ринку „Олімпійський”, який розташований по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі, та запропоновано розробити та узгодити всю відповідну проектно-кошторисну документацію.

Проте, позивачем самовільно (без отримання відповідних дозволів) в період з 1996р. по 2005р. було здійснено реконструкцію та будівництво обєктів нерухомого майна, серед яких, зокрема, нежитлові приміщення: літ. Д-1 та літ. А5-1.

Вказані спірні обєкти були 15.09.06р. проінвентаризовані БТІ, як склад літ Д-1 загальною площею 22,2кв.м. та торгівельний зал літ. А5-1 загальною площею 4,1кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №21 від 16.11.07р., наданого Товариством з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „ІНЮРСЕРВІС” вказані спірні обєкти відповідають вимогам державних будівельних норм України.

Як зазначає, відповідач 2, йому на праві власності належить нежитлове приміщення літ. А5-1, прийняте в експлуатацію комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, про що свідчить паспорт на обєкт обслуговування населення - торговий павільйон.

Проте, вказаний паспорт не містить даних, за якими можливо ідентифікувати спірний обєкт, як тотожній нежитловому приміщенню літ. А5-1.

Крім того, третя особа 1 вважає, що спірне нежитлове приміщення літ. Д-1 було прибудовано до будівлі літ. Б-1, що частково (33/100 частини) належить остінній на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 22.08.03р., без надання нею згоди, що порушує її права, як власника.

З метою повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, судом було призначено проведення незалежної будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені питання:

1) Чи є обєкт, нежитлове приміщення літ. А5-1, розташований по АДРЕСА_1, тотожнім обєкту - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1, описові характеристики якого визначені у паспорті на обєкт обслуговування населення, виданому Головним управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Маріупольської міської ради (т. 1 арк. справи 142 144), в тому числі, за технічними даними (будівельні матеріали, обєм, рік будівництва), місцем розташування, тощо?

2)Чи є ознаки реконструкції обєкту літ. Д-1, розташованого по АДРЕСА_1, в теперішній час по відношенню до технічних ознак цієї нерухомості станом на 1998р.? Якщо так то які це ознаки?

За висновком Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №3515/23 від 10.09.10р. встановлено наступне.

Обєкт дослідження торгівельний павільйон, який згідно плану торгівельного ряду (М1:100, том 1 а.с. 143, зворот) знаходиться останнім в загальному ряді павільйонів, - не є тотожнім нежитловому приміщенню літ. А5-1, розташованому по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі, описові характеристики якого визначені у паспорті на обєкт обслуговування населення, виданому Головним управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (том 1 а.с. 142-144), в тому числі, за технічними даними площі забудови обєкту, будівельному обєму обєкту.

За умови виключення документальної помилки (технічні помилки при складанні актів та планів інвентаризаційної справи), відносно складу Д-1 є ознаки реконструкції, а саме: зміна основних техніко-економічних показників геометричних параметрів, площі, кількості приміщень станом на момент проведення досліджень відносно документального стану на 1998р.

Тобто, вказане вище дає суду підстави вважати, що посилання відповідача 2 на належність йому на праві власності нежитлового приміщення літ. А5-1, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі, є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, хибними є також твердження третьої особи 1 відносно того, що нежитлове приміщення літ. Д-1, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Маріуполі є новоствореною добудовою, оскільки, на момент придбання нею 33/100 частини будівлі Б-1, зазначена частина будівлі вже існувала.

Будь-яких доказів, що проведена внутрішня реконструкція порушує права третьої особи 1, як суміжного власника суду не надано.

Позивач є добросовісним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню реконструкції (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ролім” м. Маріуполь до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради м. Маріуполь, 2. Приватного підприємства „Шрім” м. Маріуполь, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_2 м. Маріуполь, 2. Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Маріуполь, 3.Маріупольського споживчого товариства „Азовкооперація”, м. Маріуполь про визнання права власності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ролім” м. Маріуполь до відповідачів: 1. Маріупо?льської міської ради м. Маріуп?оль, 2. Приватного підприємства „Шрім” м. Маріуполь, за участю третіх осіб, що не заявл?яють самостійних вимог на пре?дмет спору: 1. ОСОБА_2 м. Маріуполь, 2. Міс?ького комунального підприєм?ства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Марі?уполь, 3.Маріупольського спожи?вчого товариства „Азовкооперація”, м. Маріуполь про визнання права вла?сності задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ролім” (87550, м. Маріуполь, вул. Олімпійська, 104, код ЄДРПОУ 30549552) на нежитлові приміщення: літ. Д-1 площею 22,2кв.м., літ. А5-1 площею 4,1кв.м., які знаходяться за адресою: м. Маріуполь, вул. Олімпійська, 104.

Повний текст рішення підписаний 27.12.2010р.

Рішення набирає законної сили 10.01.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Судді Лейба М.О.

Любченко М.О.