Рішення № 13652677, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 34/124пн

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді О.М. Сковородіної

Суддів І.В. Зубченко

Е.В. Сгари

при секретарі судового засідання: Чукліній І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Коротосов Ю.В. директор

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА» м. Іловайськ

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Іловайськ

третя особа: Іловайська міська рада м. Іловайськ

про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА» м. Іловайськ , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Іловайськ, третя особа: Іловайська міська рада м. Іловайськ про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.09р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.10р., були задоволенні частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА», м. Іловайськ, та зобовязано Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Іловайськ звільнити самовільно використану під розміщення кіоску земельну ділянку площею 0,0028га, розташовану на території Іловайського ринку по АДРЕСА_1 (в районі центрального входу на ринок) та вивезти належний їй кіоск за межі земельної ділянки позивача.

Постановою Вищого господарського суду України вказані судові акти були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 31.10.08р., відповідно до якого він є власником земельної ділянки загальною площею 0,7975га, яка розташована в м. Іловайську по вул. Шевченко, 56. Проте, відповідачем порушуються його права, як власника спірної земельної ділянки, оскільки, ним самовільно (без належних правовстановлюючих документів), зайнята під розміщення металевого кіоску земельна ділянка загальною площею 0,0028га.

14.09.10р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Іловайськ звільнити самовільно використовувану під розміщення металевого кіоску земельну ділянку площею 0,000995га, розташовану на території Іловайського міського ринку по АДРЕСА_1 (в районі центрального входу на ринок) шляхом винесення належного їй кіоску за межі земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРА”, м. Іловайськ.

Вказана заява оцінюється судом, як зменшення позовних вимог та розглядаються як остаточні.

Відповідач у судові засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений.

Клопотаннями від 31.08.10р., 15.09.10р., 18.10.10р., 09.11.10р., 29.11.10р. просив відкласти слухання справи, в звязку з находженням на стаціонарному лікуванні. Суд задовольнив вказані клопотання.

27.12.10р. господарським судом було також отримано клопотання відповідача про відкладення слухання справи через хворобу. Вказане клопотання не було задоволено судом, з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом надати суду відзив по суті спору, а також мав забезпечити захист своїх інтересів через представника.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Третя особа в своїх письмових поясненнях просила суд розглянути справу без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

31.10.08р. між Іловайської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРА” був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого до останнього перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,7975га, за кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована в АДРЕСА_1, в економіко-планувальній зоні №1(6).

Відповідно до умов договору земельна ділянка передається власнику нерухомого майна для обслуговування вказаного в договорі комплексу нежитлових будівель і споруд Іловайського ринку.

12.05.08р. був складений акт встановлення меж земельної ділянки для функціонування ринку.

18.11.08р. позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка придбана за договором купівлі-продажу від 31.10.08р.

14.09.10р. відділом Держкомзему у Шахтарському районі Донецької області був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємцем ОСОБА_3, з якого вбачається, що останньою самовільно (без правовстановлюючих документів), зайнято земельну ділянку площею 0,000995га під розміщення торг?івельного кіоску, яка належить позивачу на праві власності.

Позивач листом від 22.09.09р. звернувся до відповідача з вимогою звільнити спірну земельну ділянку. Проте, на теперішній час відповідач продовжує самовільно займати спірну земельну ділянку під розміщення торгівельного кіоску.

Крім того, позивачем наданий план горизонтальної зйомки, зроблений Приватним підприємством „Харцизький центр земельного кадастру” у 2010р., з якого вбачається, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка, яка знаходиться частково у власності позивача та гр. ОСОБА_4

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які є комунальною власністю належать виключно Іловайській міський раді.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу був укладений на підставі рішення Іловайської міської ради №V-/34-724 від 12.09.08р. „Про припинення права користування земельною ділянкою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність ТОВ „Ера” для функціонування ринку”.

Вказане рішення було частково (п.п. 2,3,4,6,8,9) визнано недійсним постановою Харцизького міського суду Донецької області від 26.10.10р. у справі №2-а-7058/2010.

Проте, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.10р. постанова Харцизького міського суду Донецької області від 26.10.10р. у справі №2-а-7058/2010 була скасована.

Тобто, позивач на законних підставах придбав у власність земельну ділянку площею 0,7975га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Такий акт, як вказано вище, позивач отримав 18.11.08р.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних доказів щодо права власності або права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 12, 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА» м. Іловайськ до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Іловайськ, третя особа: Іловайська міська рада м. Іловайськ про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) звільнити самовільно використовувану під розміщення металевого кіоску земельну ділянку площею 0,000995га, розташовану на території Іловайського міського ринку по АДРЕСА_1 (в районі центрального входу на ринок) шляхом винесення належного їй кіоску за межі земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРА”, м. Іловайськ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕРА” (86793, м. Іловайськ, вул. Шевченка, 56, код ЄДРПОУ 22034229) державне мито в розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Повний текс рішення підписано 30.12.2010р.

Рішення набирає законної сили 10.01.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Судді І.В. Зубченко

Е.В. Сгара