Ухвала суду № 136526217, 11.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/1984/26

Провадження № 2-і/756/24/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М. розглянувши без виклику учасників питання про прийняття зустрічної позовної заяви у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20.02.2026 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.03.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом із усунутими недоліками.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.04.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко В.І. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача, у якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» № 226- р від 01.06.2018 «Щодо затвердження тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» у частині встановлення тарифу для «інших категорій мешканців» у розмірі 5 600 грн на місяць щодо кімнати № 312.

2. Визнати недійсним пункт 4.2 «Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» (затверджених Розпорядженням № 80-р від 03.03.2017) у частині надання Банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг.

3. Зобов`язати ПАТ «Промінвестбанк» здійснити перерахунок вартості заборгованості з житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку за період з 31.08.2021 по 12.02.2023, виходячи з економічно обґрунтованих витрат, розподілених на фактичну загальну площу будівлі 3 002,4 кв. м, з виключенням витрат на амортизацію та обслуговування сторонніх об`єктів Банку.

4. Призначити у справі судову економічну експертизу для визначення економічно обґрунтованого розміру витрат ЖКП, що припадають на кімнату № 312.

29.04.2026 до суду від представника позивача Сірик І.А. надійшли письмові заперечення, у яких просить відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Дослідивши матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Частиною першою статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Спеціальні вимоги щодо змісту зустрічного позову та умови його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначено частиною другою статті 193 ЦПК України. Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (частина третя статті 193 ЦПК України).

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємо суперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У цій справі предметом первісного позову є вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а предметом зустрічного позову є вимоги, щодо захисту його прав споживача, як споживача послуг.

Проаналізувавши зміст вимог первісного та зустрічного позовів суд доходить висновку, що вимоги обох позовних заяв стосуються відносин, що виникли між сторонами щодо сплати наданих комунальних послуг. Разом з цим, об`єднання вказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст вимог та обставини, які підлягають доказуванню.

Крім того, суд враховує, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Також, суд зауважує, що недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Подібні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 15 січня 2025 року по справі №357/8692/24 (провадження №61-172ск25).

Європейський суд із прав людини у своїх прецедентних справах виокремив необхідні критерії розумних строків у цивільних справах, такі як: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Так, зокрема, вимога процесуальної економії спрямована на те, щоб судовий розгляд був побудований таким чином, щоб не допустити невиправданих затягувань розгляду справи, необґрунтованого відкладання судових засідань, оголошень занадто тривалих перерв, зупинення провадження тощо.

Завданням принципу процесуальної економії в судовому провадженні є мінімізація можливих процесуальних перешкод із тим, щоб судовий розгляд був завершений у розумний строк.

Повернення зустрічної позовної заяви не є порушенням права відповідача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає зверненню до суду з таким позовом у загальному порядку.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Ураховуючи вищевикладене, та виходячи з того, що первісні та зустрічні позовні вимоги не є однорідними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін цивільного процесу, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, суд дійшов висновку про недоцільність прийняття зустрічного позову, його об`єднання в одне провадження з первісним позовом, у зв`язку з чим зустрічний позов, слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 193, 194, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 11.05.2026.

Суддя М. М. Ткач