Ухвала суду № 136526094, 12.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/1077/25

провадження № 2/753/4720/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Коренюк А.М.

при секретарі Лавринчук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва заяву Кирилкіна Радіона Олеговича , діючого в інтерсах ОСОБА_2 , про поновлення процесуального строку для подання заяви про зміну предмету позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Трейд Україна», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду з 10.02.2025 року знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ «Гарна Трейд Україна», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М.С., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності.

Справа розглядається за правилом загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання (а.с.61-62).

Підготовче судове за засідання по справі проведено 12.08.2025 року за участі представників сторін Васюти Д.К. , Овчиннікової О.С. (а.с.114, 116-119 том 2).

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником позивача в особі Кирилкіна Р.О., діючого в інтерсах ОСОБА_4 , на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 27.12.2024 року, під час розгляду справи по суті на стадії пояснень сторін (позивача), після судового засідання, яке мало місце 14.04.2026 року за участі іншого представника позивача Васюти Д.К. , діючого на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 12.08.2025 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.04.2026 року, яким на стадії клопотань заява про поновлення процесуального строку для подання заяви про зміну предмету позову не була подана, 24.04.2026 року у електронній формі подано заяву про поновлення строку для подання заяви про зміну предмету позову.

Представник позивача Васюта Д.К. в обгрунтування заяви адвоката Кирилкіна Р.О. посилався на те, що в судовому засіданні судом 14.04.2026 року залишено без розгляду подану представником позивача заяву про повернення на стадію підготовчого судового засідання, за наслідком пропуску позивачем процесуального строку, що стало підставою для подання такої заяви, зокрема, щодо поновлення строку й зміну предмета позову.

Вказує, що позивачем інформація про відчудження спірної квартири отримана лише після закриття підготовчого провадження за наслідком проведеного підготовчого судового засідання шляхом інформування відповідачем про таке відчудження заявою про закриття провадження по справі 03.12.2025 року, й необхідність наразі подання позивачем заяви про зміну предмету позову виникла на стадії розгляду справи по суті, яка подана позивачем 24.04.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача Васюта Д.К., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 12.08.2025 року, підтримав подану іншим представником позивача ( Кирилкіним Р.О. ) заяву, просив визнати поважними причини неподання позивачем заяви про зміну предмету позову на стадії підготовчого судового засідання, поновити пропущений строк.

Представник відповідачів Овчиннікова О.С., діюча на підставі ордерів адвоката про надання правової допомоги, вказала, що вона неодноразово висловлювалась щодо клопотань позивача, зважаючи на стадійність судового розгляду справи, проведене судом підготовче судове засідання, не реалізувані наділені процесуальні права та не виконані процесуальні обов`язки стороною позивача, відсутності правових підстав для повернення на стадію підготовчого судового засідання.

Згідно з вимогами ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.ч 3-4 ст.127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч.6 ст.127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Порядок вирішення процесуального питання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмета або підстав позову під час розгляду справи визначено у ч.3 ст.49 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, право на подання заяви про зміну предмета позову може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений законом, зокрема, ч.3 ст.49 ЦПК України, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії, якщо суд за заявою позивача не визнає причини пропуску процесуального строку, встанволеного законом, поважними, та не поновить пропущений строк.

Відповідно, вирішуючи заяву про поновлення строку, суд надає оцінку критерію поважності причин пропуску стороною процесуального строку.

Суд, вислухавши представників сторін щодо поданої позивачем заяви, їх доводи та заперечення, позицію відповідача, який заперечував щодо поновлення процесуального строку, надавши оцінку підставі для поновлення процесуального строку для подання позивачем заяви про зміну предмету позову по даній справі, зважаючи на стадійність розгляду справи, проведеного підготовчого судового засідання, яке відбулось 12.08.2025 року за участі представника позивача, й хоча позивачем набуто відомостей про відчудження спірного майна після закриття підготовчого провадження за наслідком проведеного підготовчого судового засідання, зокрема, із заяви відповідача про закриття провадження по справі від 03.12.2025 року, проте, позивач, будучи обізнаним про відчудження майна 03.12.2025 року, звернувся до суду із клопотанням від 27.01.2026 року до початку наступного судового засідання про залучення до участі у справі співвідповідача - нового власника спірної квартири ОСОБА_3 із вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння, без подачі заяви про зміну предмета позову, без сплати судового збору за вимогою позову, якою змінюється предмет позову (а.с.195-198).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Водночас, зважаючи на подану позивачем заяву про зміну предмета позову, необхідно враховувати, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. При цьому, відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Враховуючи особливості розгляду справ за правилами загального позовного провадження, позивач у спірних правовідносинах мав право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення підготовчого засідання. Й, оскільки ухвалою суду від 24.02.2026 року суд за клопотанням такого позивача залучив до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 , із відкладенням розгляду на справи на 25.03.2026 року, то така заява позивачем могла бути подана до 25.03.2026 року, проте матеріали справи такої заяви не містять.

У той же час, заяву про поновлення строку для подачі заяви про зміну предмету позову позивач подав лише 24.04. 2026 року, тобто з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії.

Суд приходить до висновку про пропуск без поважних причин позивачем встановленого ч.3 ст.49 ЦПК України строку для скористання наданим процесуальним правом подати заяву про зміну предмету позову.

Суд звертає увагу, що до початку розгляду 14.04.2026 року справи позивач не мав перешкод для подачі заяви про поновлення строку для подачі заяви про зміну предмету позову, проте таким правом не скористався, така заява ним подана лише а саме 24.04.2026 року, тобто після судового засідання, яке проведено 14.04.2026 року, на якому розглядалось клопотання такого позивача про повернення до підготовчого судового засідання (іншого клопотання).

Так, ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 24.02.2026 року клопотання ОСОБА_7 про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 за її позовом до ТзОВ «Гарна Трейд Україна», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотарівального округу Куксова М.С., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, задоволено.

Залучено ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , як власника з 28.08.2025 року квартири АДРЕСА_1 , по вказаній справі.

Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним з 03.12.2025 року про відчудження спірної квартири, до суду до початку розгляду справи із клопотанням про зміну предмету спору, поновлення строку для подачі заяви про зміну предмету спору не звертався, й таке звернення відбулось лише 24.04.2026 року, тобто поза межами судового засідання до початку розгляду справи по суті, яке мало місце 14.04.2026 року на стадії пояснень сторін шляхом подачі клопотання поза межами судового засідання (24.04.2026 року), без дотримання ч.ч.4, 5 ст.127 ЦПК України, адже одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку позивачем не вчинена процесуальна дія (подання заяви, документів тощо), щодо якої пропущено строк, а саме не подана позовна заява, не сплачений судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», що визнається представником позивача в судовому засіданні, й вказує та процесуальну неправильність дій представників позивача в ході розгляду справи, адже учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (ст.44 ЦПК України).

Доводи представника позивача адвоката Васюти Д.К., діючого на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 12.08.2025 року (а.с.112 том 2), яким визнано, що заява/позовна заява із зміною предмету позову не подана, судовий збір за вимогу позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння) не сплачений, є підставою для надання позивачу строку для усунення недоліків, судом відхилено, оскільки правила для надання судом строку для усунення недоліків не застосовуються щодо подачі позивачем заяв відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України (зокрема, щодо зміни предмету позову), адже відповідно до ч.ч.4, 5 ст.127 ЦПК України процесуальний закон покладає на заявника одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку вчинити процесуальну дію (подання заяви, скарги, документів тощо), щодо якої пропущено строк.

Об`єктивних причин (поважних причин) неподання позивачем заяви про зміну предмету позову з часу обізнаності позивачем, а саме з 03.12.2025 року, що визнається в судовому засіданні представиком позивача Васютою Д.К., про зміну обставин у справі (відчудження майна) (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу), у строк, визначений законом, суд не встановив, адже позивач скористався правом на подачу заяви на залучення до справи співвідповідача (заява від 27.01.2026 року), у якій викладена вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння (а.с.195-198 том 3), без клопотанням про поновлення строку, зміну предмета позову, без сплати судового збору за вимогу позову, якою змінюється предмет позову.

Суд вважає, що невірно обрані представниками позивача способи використання процесуальних прав та невиконання процесуальних обов"язків до початку розгляду справи, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Доводи представника позивача Васюти Д.К. про те, що стороною позивача використовуються всі заходи шляхом подачі заяв/клопотань за наслідком вирішених судом, для забезпечення реалізації права на поновлення порушеного права, судом відхилено. Й суд зазначає, що позивач до початку розгляду справи по суті, з урахуванням ухвали про залучення співвідповідача, був наділений правом на звернення до суду із заявою про поновлення строку для подання заяви про зміну предмету позову, проте таким не скористався, адже 14.04.2026 року суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, й до початку розгляду справи представником позивача, який був присутній у судовому засіданні, не заявлялось клопотання про поновлення строку для подачі заяви про зміну предмету позову, натомість він використав правом на заявлення іншого клопотання - про повернення на стадію підготовчого судового засідання.

Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст. 49 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч.1 ст. 120 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 127 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Вдповідно, судом встановлено, що такої процесуальної дії позивачем не дотримано (не виконано) без поважних причин.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та, п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 83, 84, 120, 126, 127, 197 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У заяві Кирилкіна Радіона Олеговича , діючого в інтерсах ОСОБА_2 , про поновлення процесуального строку для подання заяви про зміну предмету позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарна Трейд Україна», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.

СУДДЯ: