Ухвала суду № 136525807, 14.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6668/24

Провадження № 1-кс/577/560/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі в режимі відеоконференції заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Конотопського міськрайонного суду ОСОБА_4 , у клопотанні про скасування арешту на майно, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024200450001280 від 12.12.2024,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, заявив відвід судді ОСОБА_4 під час розгляду клопотання скасування арешту на майно, а саме автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , технічний паспорт серії НОМЕР_2 та двох ключів до автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024200450001280 від 12.12.2024.

Свої вимоги мотивує тим, упровадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває чергове його клопотання, подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024200450001280 від 12.12.2024. За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, розгляд клопотання знову було передано слідчому судді ОСОБА_4 . Ним вже неодноразово подавалися клопотання про скасування арешту майна (автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , технічного паспорта та ключів до нього), накладеного ухвалою від 20.12.2024. Однак, розгляд зазначених клопотань систематично розподіляється на одного й того ж слідчого суддю ОСОБА_4 , який незмінно ухвалює рішення про відмову в їх задоволенні. Такий систематичний розподіл клопотань однієї категорії в межах одного кримінального провадження на одного і того ж суддю та послідовне ігнорування ним обґрунтованих доводів захисту зокрема щодо того, що власник майна тривалий час не набуває статусу підозрюваного (станом на травень 2026 року підозра так і не оголошена), щодо грубого порушення майнових прав співвласника майна ОСОБА_5 , яка не є учасником кримінального правопорушення, та спливу строків проведення експертиз формує стійке переконання у тому, що слідчий суддя вже завчасно сформував свою позицію у даній справі. Така упередженість не дає змоги об`єктивно розглянути нові аргументи цього клопотання. Постійні шаблонні відмови судді ОСОБА_4 у задоволенні клопотань про скасування арешту без належної оцінки того факту, що відпала подальша потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження, об`єктивно викликають обґрунтовані сумніви у його безсторонності. Вважає, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заяву про відвід судді ОСОБА_4 підтримує і просить її задовольнити, з підстав викладених у заяві.

СуддяКонотопського міськрайонного суду ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання у його відсутність та відмовити у задоволенні.

Вирішуючи заяву про відвід суд керується наступним.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Суд враховує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК).

Виключний перелік підстав для відводу судді, передбачений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, ч. 1 ст. 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі "Хаушильд проти Данії", "Мироненко і Мартенко проти України" зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України"). Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XI З`їзду суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Суд зауважує, що сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Наведене у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночним та визначається у кожному випадку з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Суд дійшов висновку, що обставини, зазначенні в заяві про відвід, не викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді ОСОБА_4 під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а фактично зводяться до незгоди сторони захисту із ухваленими процесуальними рішеннями, зокрема про відмову в задоволенні раніше поданого клопотання про скасування арешту майна.

Проте, ухвалені суддею судові рішення не можуть свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених КПК України. Суд зауважує, що сторона вправі не погоджуватися із прийнятими судовими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій та рішень судді під час розгляду справи.

Враховуючи викладене у сукупності, відповідно до доктринальних підходів до розуміння правової концепції безсторонності (неупередженості) суддів, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді, за наведених обставин, задоволенню не підлягає, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Cуд також враховує, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, N? 303-А, § 29; рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява N? 4909/04, § 58).

Керуючись ст. 75, 80 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Конотопського міськрайонного суду ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 14.05.2026 о 16:00 год.

СуддяОСОБА_1