Ухвала суду № 13652147, 27.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

27 січня 2011 р. № 4/397

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В.

суддівБарицької Т.Л.

Губенко Н.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010

та на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2010

у справі№ 4/397

за позовомДержавної іпотечної установи

доВідкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

прозобов'язання повернути кредит та сплатити відсотки

Встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010 у справі № 4/397 частково задоволений позов Державної іпотечної установи до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"; за рішенням з відповідача стягнуто заборгованість у сумі 693 595 080,00 грн., відсотки за користування у сумі 55497107,22 грн., в задоволенні стягнення відсотків у сумі 38565786,69 грн. відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати; разом з касаційною скаргою скаржник подав клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень, обґрунтоване халатним та безвідповідальним відношенням працівника скаржника, який своєчасно не доповідав про прийняті судові рішення, і при його звільненні нікому не передав матеріалів по даній справі.

Згідно зі ст. 110 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення судових рішень у даній справі) касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання про відновлення цього строку відхилено.

Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з наявністю саме поважних причин його пропуску; поважними причинами його пропуску визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 26.04.2010, та із постанови від вказаної дати, яку оскаржує ВАТ КБ "Надра" в касаційному порядку, в судовому засіданні 26.04.2010 в суді апеляційної інстанції був присутнім представник банку Головня А.Є.; в той же час, неподання скаржником будь-яких документів в обґрунтування поданого ним клопотання, як-то, акту, складеного за результатами службового розслідування, наказу про звільнення працівника, бездіяльність та халатність якого призвели до пропуску скаржником строку на касаційне оскарження судових рішень у даній справі, унеможливлює зробити висновок, що в поданому скаржником клопотанні мова йдеться саме про Головня А.Є., який був присутнім у судовому засіданні 26.04.2010, а не про будь-якого іншого працівника скаржника, дії якого, на думку скаржника, призвели до пропуску останнім строку на касаційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними доводи скаржника про те, що останній не отримував оскаржуваної ним постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010, з огляду на таке.

Як вбачається із зворотного листа першого примірника постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010, що міститься в матеріалах справи, і на якому міститься відповідний штамп суду з відміткою про відправлення її копії сторонам у справі відповідно до ч. 4 п. 3.5.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75, направлена була вказана постанова сторонам у справі 28.04.2010, тобто в межах п'ятиденного строку, передбаченого ч. 4 ст. 105 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення постанови від 26.04.2010). В той же час, скаржником не подано жодних доказів на підтвердження неотримання ним направленої судом апеляційної інстанції постанови, як, наприклад, довідки поштового відділення, тощо.

Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.

Так, як вбачається із платіжного доручення № 33768 від 03.12.2010, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував державне мито у розмірі 42,50 грн., в той час, як відповідно до приписів "а", "б" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" мав перерахувати державне мито з поданої ним касаційної скарги у розмірі 12 750,00 грн.

Виходячи із наведеного, керуючись ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству комерційний банк "Надра" у відновленні строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010 та рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2010 у справі № 4/397.

Касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику, а матеріали справи до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя:                                                   С.В. Мирошниченко          

          Судді:                                         Т.Л. Барицька

Н.М. Губенко