Постанова № 13652107, 25.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р. № 4/024-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року

у справі№ 4/024-09/6/3

господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Обрій"

до Приватного підприємця ОСОБА_4

простягнення 83253,50 грн.

за участю представників

позивача -Ярош М. В., Проценко М. М.

відповідача - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення 83 253,50 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 4/024-09/6/3 (суддя Лопатін А.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року (судді Чорногуз М.Г., Мостова Г.І., Фаловська І.М.) рішення господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 4/024-09/6/3скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій»у задоволенні позову та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» звернувся до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 4/024-09/6/3 залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за твердженням позивача 10 вересня 2008 року та 19 вересня 2008 року ПП ОСОБА_4 було продано та відвантажено пшеницю по ціні 900 грн. за тону та 916 грн. за тонну, а саме 10 вересня 2008 року (видаткова накладна № РН-0000020), відпущено 245,860 тонн пшениці по 900 грн. за тонну, загальна вартість складає 265 528 грн. 28 коп., та 19 вересня 2008 року (видаткова накладна № РН-0000022), відпущено 351,567 тонну пшениці «Смуглянки»по 916,66903700 грн. за тонну, загальна вартість складає 386 724 грн. 70 коп. (а.с.24 том 1)

Позивач наполягає на тому, що відповідач частково провів оплату за придбану ним пшеницю в сумі 569 000 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, виписками банку з особового рахунку позивача (а.с.29-37 том 1), і станом на 20 листопада 2008 року заборгованість ПП ОСОБА_4 перед ТОВ «Обрій»становить 83 253 грн. 50 коп.

Під час розгляду справи по суті у суді апеляційної інстанції представник відповідача звернувся до колегії суддів з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, обґрунтовуючи тим, що підписи, які поставлені на видаткових накладних від 10 вересня 2008 року №0000020 та від 19 вересня 2008 року №0000022 про отримання від позивача пшениці, не належать громадянину ОСОБА_8 Крім того, відповідач стверджує, що не уповноважував ОСОБА_8 на отримання пшениці від ТОВ «Обрій», а рукописний текст довіреностей та підписи у графах «Керівника підприємства»довіреності від 10 вересня 2008 року серія ЯОВ № 701993 і довіреності від 19 вересня 2008 року серії ЯПМ №704405, виданих від імені відповідача ОСОБА_8, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновками судово-почеркознавчої експертизи № 1776/10-11 від 17 серпня 2010 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_8 у графах «Отримав(ла) ОСОБА_8»видаткових накладних №0000020 від 10 вересня 2008 року, №0000022 від 19 вересня 2008 року: про отримання ПП ОСОБА_4 від ТОВ «Обрій»пшениці, виконані не ОСОБА_8, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_8

Рукописні записи в довіреностях серії ЯПМ №704405 від 19 вересня 2008 року, серії ЯОВ № 701993 від 10 вересня 2008 року, що видані від імені ОСОБА_4, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Підписи, що розміщені в графі «Керівник підприємства», в довіреностях серії ЯПМ №704405 від 19 вересня 2008 року, серії ЯОВ № 701993 від 10 вересня 2008 року, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Позивач у касаційній скарзі зазначає, що проведення судової почеркознавчої експертизи не дає можливості спростувати обставин справи по суті, оскільки довіреності, якими було доручено ОСОБА_8 отримати пшеницю від ТОВ «Обрій»мають печатку СПД фізичної особи ОСОБА_4, факт отримання пшениці відповідачем було задекларовано в податковому обліку, про що свідчить довідка Яготинської МДПІ від 10 березня 2009 року № 116/30534682 та податкова декларація з ПДВ ПП ОСОБА_4

На думку заявника касаційної скарги результати судової почеркознавчої експертизи не відносяться до предмету даного спору.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним твердженням не погоджується, оскільки видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про найменування товару, його кількість та ціну.

Так, за змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України "Про використання довіреностей приватними підприємцями" від 31.10.2000 року № 053-29151 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

На кожну видаткову накладну відповідачем було виписано довіреність на отримання цінностей (копії довіреностей містяться в матеріалах справи).

Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції, з судово-почеркознавчої експертизи вбачається, що відповідач (ПП ОСОБА_4) не приймав рішення про уповноваження конкретної особи (ПП ОСОБА_8) одержати для нього цінності, які зазначені у графі «Найменування цінностей» у довіреностях серії ЯПМ №704405 від 19.09.08р., серії ЯОВ № 701993 від 10.09.08 р.. Судово-почеркознавчою експертизою також спростовуються твердження позивача про те, що ОСОБА_8 отримав цінності, зазначені у видаткових накладних №0000020 від 10.09.08р., №0000022 від 19.09.08р. для ПП ОСОБА_4

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Отже, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»залишити без задоволення.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року зі справи № 4/024-09/6/3 залишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

СуддіН.О. Кочерова

С. С. Самусенко