Ухвала суду № 136519282, 12.05.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/141/20

Провадження № 1-кп/506/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Окни Одеської області, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2020 року за №12020160350000024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красні Окни, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого базову середню освіту, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

- за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченогоч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

В с т а н о в и в:

01.04.2026 року з Одеського апеляційного суду надійшли виділені матеріали клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2020 року за №12020160350000024 відносно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченогоч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, для розгляду іншим складом суду.

06.04.2026 року прийняте рішення про призначення підготовчого судового засідання.

27.04.2026 року по 08.05.2026 року тимчасова непрацездатність судді.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року призначено судовий розгляд даного клопотання.

У судовому засідання прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття провадження по епізоду від 18.01.2020 року за ч.2 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Крім того, прокурором заявлено клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 по епізоду від 08.02.2020 року з ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 162 КК України, так як підчас замаху на вчинення крадіжки ОСОБА_3 проник до житла потерпілої.

Особа, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотань прокурора.

Захисник ОСОБА_5 щодо закриття провадження не заперечувала, а щодо перекваліфікації, вирішення даного питання залишила на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Щодо закриття провадження.

Як вбачається з клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, 18.01.2020 року ОСОБА_3 , діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, через незачинену хвіртку зайшов на територію подвір`я господарства ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, повторно, викрав: чоловічу термобілизну марки «AMIGO-TERMO» бувшу у використанні в кількості 1 штука вартістю 380 гривень, чоловічі труси марки «ТАСО» бувших у використанні в кількості 1 штука вартістю 15 гривень, наволочки марки «ТИРОТЕКС» бувших у використанні в кількості 2 штуки вартістю 20 гривень кожна на суму 40 гривень, шляхом зняття вказаної білизни із мотузки, після чого із салону автомобіля марки ВАЗ 2121 через незаперті двері водія викрав ліхтар марки «Police BL-D3026» бувшого у використанні вартістю 250 гривень. Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 685 гривень. Викраденим майном ОСОБА_3 в подальшому розпорядився на власний розсуд. Оскільки ОСОБА_3 згідно з висновком судово-психіатричної експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді: «Органічний маячний (шизофреноподібний) розлад, беземісійний плин», яке позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, то прокурор, вбачаючи в його діях скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, звернувся до суду із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо останнього.

Згідно з ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Заволодіння чужим майном вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роз. IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роз. IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 рік в сумі 2102 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2020 році складала 1051 грн. (2102 грн х 50%).

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка).У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2020 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_3 суспільно небезпечних діянь, незаконне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 210 грн. 20 коп. і якщо вартість викраденого майна перевищувала вказану суму, то наставала кримінальна відповідальність.

3 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 р і цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Так, згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Отже, має місце декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення правопорушення, що становить 2102 грн (1051 грн х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність суспільно небезпечного діяння, вчинення якого ОСОБА_3 інкримінується 18 січня 2020 року, оскільки вартість майна, становить 685 грн, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 2102 грн.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 7 статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 або пунктом 1-2 частини 2 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Питання щодо закриття кримінального провадження за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру розглядається відповідно до загальних норм КУП України.

Враховуючи наведене та те, що під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 , втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_3 (якому роз"яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою) та його захисник адвокат ОСОБА_8 просять задовольнити клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Щодо перекваліфікації.

Крім того, як вбачається з наданого клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, 08.02.2020 року близько 16.00 год. ОСОБА_3 проходив повз господарство ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та вирішив проникнути до будинку та викрасти майно. Реалізовуючи зазначений намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в цей же день та час ОСОБА_3 , діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка, на його переконання, виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, через незачинену хвіртку зайшов на територію господарства ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де через незамкнені вхідні двері зайшов до веранди житлового будинку, звідки з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, повторно, намагався викрасти півлітрову скляну банку з тушкованою свининою, вартістю 51 грн. та чоловічі черевики військового зразка 43 розміру б/в, вартістю 430 грн. на загальну суму 481 грн., чим намагався завдати ОСОБА_7 матеріальних збитків на зазначену суму, але не довів свій злочинний намір до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений на місці вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_9 . Оскільки ОСОБА_3 згідно з висновком судово-психіатричної експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді: «Органічний маячний (шизофреноподібний) розлад, беземісійний плин», яке позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, то прокурор, вбачаючи в його діях скоєння суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, звернувся до суду із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо останнього.

Згідно з ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Заволодіння чужим майном вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роз. IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роз. IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 рік в сумі 2102 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2020 році складала 1051 грн. (2102 грн х 50%).

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка).У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2020 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_3 суспільно небезпечних діянь, незаконне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 210 грн. 20 коп. і якщо вартість викраденого майна перевищувала вказану суму, то наставала кримінальна відповідальність.

3 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 р і цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Так, згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Отже, має місце декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення правопорушення, що становить 2102 грн (1051 грн х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність суспільно небезпечних діянь, вчинення яких ОСОБА_3 інкримінується 08 лютого 2020 року, оскільки вартість майна, становить 481 грн, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 2102 грн.

Водночас, як встановлено, епізод замаху на викрадення майна у ОСОБА_7 був вчинений із проникненням у житло потерпілої.

Відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Об`єднаної палати ККС у складі ВС від 07.10.2024 у справі №278/1566/21 (провадження №51-2555кмо24) якщо діяння вчинене з проникненням у приміщення, дії обвинуваченої особи підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.

При цьому, у даному випадку з огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище особи, щодо якої порушується питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Разом із тим, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.

Відтак, з огляду на приписи ст.9 КПК України відповідно до яких під час кримінального провадження зокрема суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства слідством було допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, клопотання прокурора про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 слід також задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 284, 372, 479-2 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та перекваліфікацію дій - задовольнити.

Кримінальне провадження №12020160350000024, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2020 року щодо застосування примусових заходів медичного характеру за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по епізоду від 08.02.2020 року по замаху на викрадення майна у ОСОБА_6 перекваліфікувати на ч.1 ст. 162 КК України.

На ухвалу в частині закриття може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Окнянський районний суд Одеської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1