Вирок № 136515710, 14.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1016/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002067 від 26.11.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Біласовиця, Воловецький район, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, зокрема вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 у справі №301/252/26 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України на підставі ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, та вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026 у справі №303/356/26 за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.11.2025, приблизно о 18.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яку тимчасово орендувала потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вільного доступу зайшов до однієї з кімнат зазначеної квартири, та перебуваючи всередині даної кімнати, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з шкіряного лакового гаманця червоного кольору марки «Katerina Fox», який належав ОСОБА_7 , таємно викрав грошові коштів у сумі 17000 грн, що належать потерпілій. Після чого ОСОБА_7 викрила ОСОБА_4 у вчинені крадіжки та почала вимагати поверненню викраденого майна. Однак, не зважаючи на вимоги потерпілої, усвідомлюючи, що його злочинні дії виявлені та викриті, з метою досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на викрадення чужого майна, утримуючи при собі грошові кошти, що належать ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з метою подавити волю потерпілої до можливого опору, наніс останній удар, стиснутий у кулак правої руки в область обличчя, чим заподіяв останній фізичну біль, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої. Подавивши таким чином волю потерпілої до можливого опору, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, відкрито відібрав з кишені халату потерпілої мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 Pro Мах», золотистого кольору, 6/256 ГБ, IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою номер якої « НОМЕР_2 », мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9», бірюзового кольору, з сім-картою номер якої « НОМЕР_3 », та шкіряний лаковий гаманець червоного кольору марки «Katerina Fox», в якій знаходилися банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , які належали потерпілій, після чого покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 38091 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Пояснив, що у кінці листопада минулого року у час дня зайшов до знайомих, точну адресу не пригадує, з якими він нещодавно познайомився, там забрав мобільний телефон і грошові кошти. У вчиненому щиро розкаюється та просив врахувати його перебування у полоні.

Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву, згідно з якою просить проводити судовий розгляд без її участі, не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у порядку ст. 349 КПК України (у випадку застосування такої).

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, доведена повністю.

Оскільки прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечили щодо фактичних обставин провадження, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій та під час несення військової служби потрапив у полон, де перебував у період з 07.12.2024 по 24.05.2025, раніше неодноразово судимий.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає - визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведене та конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу винного, який будучи раніше неодноразово судимий вчинив новий умисний злочин проти власності, що, своєю чергою, свідчить про його стійку криміногенну поведінку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення з його боку нових кримінальних правопорушень можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції, визначеної ч. 4 ст. 186 КК України.

Разом з тим, вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 у справі №301/252/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначено йому: за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці; за ч. 1 ст. 357 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 17.12.2024 - у виді 3 місяців позбавлення волі та остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з 20.12.2025 з дня його затримання, зарахувавши обвинуваченому в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення. Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Крім того, вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026 у справі №303/356/26 ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 162 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 71 КК України, враховуючи, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024, яким ОСОБА_4 засуджено до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, та враховуючи співвідношення, встановлене пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, де одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Початок строку покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з моменту вступу вироку в законну силу. Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 25.11.2025, тобто до ухвалення вироків Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 та Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України та роз`ясненнями, що містяться у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими у статті 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 29 вказаної постанови, покарання має бути визначене у вироку таким чином, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом: 1) поглинення менш суворого покарання більш суворим; 2) часткового складання призначених за окремі злочини покарань; 3) повного їх складання.

З огляду на викладені вимоги суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 та вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026.

На думку суду, в даному конкретному випадку саме таке покарання буде пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

На стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071030002067 ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2026 (справа №308/17685/25, провадження №1-кс/308/6818/26) обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22.01.2026, включно, з одночасним визначенням розміру застави (242240 грн).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.11.2026, у рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України було фактично затримано 26.11.2026 о 23 год. 15 хв.

Ухвалою слідчого судді слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.01.2026 (справа №308/17685/25, провадження №1-кс/308/356/26) звернуто в дохід держави та зараховано на відповідний рахунок заставу у розмірі 242240 грн, внесену з метою виконання ОСОБА_4 обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.11.2026.

За вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 у справі №301/252/26 строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з 20.12.2025 з дня його затримання, зарахувавши обвинуваченому в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення, а запобіжний захід йому до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з 26.11.2025 23 год. 15 хв., тобто з моменту його фактичного затримання у рамках даного кримінального провадження, зарахувавши йому в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2026 (справа №308/17682/26, провадження №1-кс/308/6944/26) накладено арешт на майно - на вилучені в ході проведення особистого обшуку 27.11.2025 під час затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , речі, а саме: шкіряну сумку червоного кольору, банківську картку «Ощадбанк» з № НОМЕР_5 та терміном дії до 12/28, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/29 та банківську картку «Приватбанк» Універсальна № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/27, мобільний телефон марки «Apple» iPhone 13 Pro Max, золотистого кольору, 6/256 ГБ, ІМЕІ: НОМЕР_1 з SIM-картою контактним номером телефону НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Motorolla» Е13, темно-синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , з SIM-картою номером телефону НОМЕР_8 , кросівки марки «Nike» Jordan, чорно-білого кольору, з вставками коричневого кольору.

Крім того, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2026 (справа №308/17682/26, провадження №1-кс/308/6945/26) накладено арешт на майно - на вилучені під час проведення огляду місця події від 26.11.2025 за адресою АДРЕСА_2 , речі, а саме: 2 відрізки скотчу з слідами папілярних ліній рук з вхідних дверей спальної кімнати, скляну пляшку «Red Label», 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Red Label», скляну пляшку «Jameson», 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Jameson», запальничку та пачку з під сигарет «Sobranie», змив речовини бурого кольору на марлевій серветці.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на вказане майно.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Питання щодо речових доказів судом вирішується у порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у загальному розмірі 6685,50 грн, з яких: товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-25/14377-ТВ від 08.12.2025 у розмірі 2228,50 грн; товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-25/14408-ТВ від 08.12.2025 у розмірі 1782,80 грн; дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-25/14374-Д від 09.12.2025 у розмірі 2674,20 грн, - покласти на обвинуваченого.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).

Потерпілою ОСОБА_7 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно з яким просить стягнути з обвинуваченого завдану матеріальну шкоду у сумі 17000 грн, які є предметом злочину.

Розглянувши вказаний цивільний позов та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що такий підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, внаслідок злочинній дій обвинуваченого потерпілій завдано матеріальну шкоду на суму 17000 грн, що є викраденими у потерпілої грошовими коштами.

При вирішенні цивільного позову потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди суд враховує, що факт заподіяння вказаної шкоди і винність обвинуваченого стверджено матеріалами кримінального провадження, а тому на підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 128 КПК України, позов слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 17000 грн, що також випливає з пред`явленого та визнаного судом обвинувачення.

Керуючись ст. 100, 128, 174, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 та вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.04.2026, і остаточно до відбуття призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (років) років 3 (три місяці).

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 листопада 2025 року 23 год. 15 хв., тобто з моменту його фактичного затримання, зарахувавши йому в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не обирався.

Скасувати арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2026 (справа №308/17682/26, провадження №1-кс/308/6944/26), на вилучені в ході проведення особистого обшуку 27.11.2025 під час затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , речі, а саме: шкіряну сумку червоного кольору, банківську картку «Ощадбанк» з № НОМЕР_5 та терміном дії до 12/28, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/29 та банківську картку «Приватбанк» Універсальна № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/27, мобільний телефон марки «Apple» iPhone 13 Pro Max, золотистого кольору, 6/256 ГБ, ІМЕІ: НОМЕР_1 з SIM-картою контактним номером телефону НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Motorolla» Е13, темно-синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , з SIM-картою номером телефону НОМЕР_8 , кросівки марки «Nike» Jordan, чорно-білого кольору, з вставками коричневого кольору.

Скасувати арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2026 (справа №308/17682/26, провадження №1-кс/308/6945/26), на вилучені під час проведення огляду місця події від 26.11.2025 за адресою АДРЕСА_2 , речі, а саме: 2 відрізки скотчу з слідами папілярних ліній рук з вхідних дверей спальної кімнати, скляну пляшку «Red Label», 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Red Label», скляну пляшку «Jameson», 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Jameson», запальничку та пачку з під сигарет «Sobranie», змив речовини бурого кольору на марлевій серветці.

Речові докази:

шкіряну сумку червоного кольору; банківську картку «Ощадбанк» з № НОМЕР_5 та терміном дії до 12/28, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/29 та банківську картку «Приватбанк» Універсальна № НОМЕР_4 з терміном дії до 01/27; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9, 3/32 GB вбудованої пам`яті; мобільний телефон марки «Apple» iPhone 13 Pro Max, золотистого кольору, 6/256 ГБ, ІМЕІ: НОМЕР_1 з SIM-картою контактним номером телефону НОМЕР_2 , що передано на зберігання ОСОБА_7 - вважати повернутими за належністю ОСОБА_7 ;

2 відрізки скотчу з слідами папілярних ліній рук з вхідних дверей спальної кімнати; скляну пляшку «Red Label»; 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Red Label»; скляну пляшку «Jameson»; 3 відрізки клейкої стрічки з слідами папілярних ліній рук, вилучених з поверхні скляної пляшки «Jameson»; запальничку та пачку з під сигарет «Sobranie»; змив речовини бурого кольору на марлевій серветці, що передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

фіскальний чек ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн», що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон марки «Motorolla» Е13, темно-синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , з SIM-картою номером телефону НОМЕР_8 ; кросівки марки «Nike Jordan», чорно-білого кольору, з вставками коричневого кольору - повернути ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 50 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, а обвинуваченим ОСОБА_4 , який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1