Рішення № 136514584, 14.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

14.05.2026 р. справа №520/9052/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб`єкт владних повноважень, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14099344) щодо здійснення виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.01.2026 року із застосуванням, понижуючих (обмежуючих) коефіцієнтів визначених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14099344) перерахувати з 01.01.2026 року та здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) призначеної пенсії за вислугу років у повному обсязі у розмірі 45652,45 грн., без застосування при її виплаті з 01.01.2026 понижуючих (обмежуючих) коефіцієнтів визначених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.

Відповідач із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що пенсія обчислена правильно та виплачується у повному розмірі.

Суд, вивчив доводи усіх процесуальних документів учасників спору, повно виконав процесуальний обов`язок із збору доказів, з`ясував обставини фактичної дійсності, дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізував зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, перевірив доводи сторін добутими доказами і вирішуючи спір по суті, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з січня 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від середньої заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури без обмеження її максимального розміру.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/7858/2020 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області №162 від 01.04.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 13.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-Х1І від 05.11.1991 року ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до Довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої Військовою прокуратурою об`єднаних сил №14-84вих.20 від 04 березня 2020 року, про фактично нараховану заробітну плату за посадою заступника військового прокурора гарнізону, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної заробітної плати без обмежень її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії).

З 1 січня 2025 року виплата пенсії заявнику проводилась з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 520/13793/25 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, з застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під. 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2025, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження граничним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

З 1 січня 2026 року виплата пенсії заявнику проводиться з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік та постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Згідно з приєднаним до справи протоколом перерахунку пенсії від 26.01.2026р. суб"єкт владних повноважень обчислив пенсію заявника до виплати із застосуванням коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778, унаслідок чого із загального розміру пенсії у - 45.652,45 грн до виплати належить - 32.744,99 грн.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення розміру пенсії до виплати з 01.01.2026р. відповідно до постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778, заявник ініціював даний спір.

Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин та відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є субєктом владних повноважень.

Тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється і дія ч.2 ст.2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

В Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведене тлумачення змісту перелічених норм права є цілком релевантним правовому висновку постанови Верховного Суду від 09.05.2024р. у справі №580/3690/23, де указано, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Суд відзначає, що право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон України від 09.07.2003р. №1058-ІV) (який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; далі за текстом - Закон України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ).

Разом із тим, відносно окремих категорій громадян України суспільні відносини з пенсійного забезпечення унормовані окремими спеціальними актами законодавства, зокрема: п.10 Розділу ХІ Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" у кореспонденції з ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-ХІІ "Про державну службу", п.12 Розділу ХІ Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" у кореспонденції з ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-ХІІ "Про державну службу", ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру", ст.86 від 14.10.2014р. №1697-VII Закону України "Про прокуратуру".

Так, згідно із ч.ч.1, 2 ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Частиною 12 ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч.17 ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

У подальшому Законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Однак, приписи ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-ІІІ в частині підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам у відставці не зазнали змін у зв`язку з прийняттям Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI, позаяк відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, котрі регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з ч.13 та ч.18 ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом із тим, згідно з ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 28.12.2014р. №76-VIII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Окрім того, Законом України від 28.12.2014р. №76-VІІІ "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі за текстом - Закон №76-VІІІ) до ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" було внесено зміни, якими зокрема було викладено у новій редакції ч.18 ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" і визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури було передано у відання Кабінету Міністрів України.

14.10.2014р. було прийнято Закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (далі за текстом - Закон України №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону України від 14.10.2014р. №1697-VІІ щодо набрання чинності даним актом права неодноразово змінювався, переважна більшість статей (зокрема і ст.86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015р.

Водночас із цим, 15.07.2015р. втратив чинність Закон України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

Таким чином, з 15.07.2015р. положення Закону України від 05.11.1991р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру" не можуть бути визнані легальною підставою ані для призначення пенсії вперше, ані для проведення перерахунку розміру раніше призначених пенсій у зв`язку із збільшення винагороди за працю діючого прокурора, позаяк не існують в умовах об`єктивної дійсності у якості речі матеріального світу нормативно-правового акту.

Окружним адміністративним судом виявлено, що аналогічні правові висновки з приводу правил застосування у часі положень ст.501 Закону України від 05.11.1991р. №1789-XII "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 12.07.2001р. №2663-III були сформульовані Верховним Судом та незмінно використовувались ще з 2019 року, зокрема, у постановах по справах №309/4451/16-а від 14.11.2019р., №554/10461/16-а від 18.09.2019р., №466/9965/16-а від 30.10.2019р., №263/7010/17 від 29.07.2020р., №163/2795/16-а від 03.07.2020р., №265/2627/17 від 11.06.2020р., №265/6322/16-а від 04.03.2020р., №759/9981/16-а від 11.11.2020р., №635/3244/17 від 10.12.2020р., №219/4596/16-а від 10.11.2020р.

Натомість, згідно з ч.2 ст.86 Закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 28.12.2014р. №76-VIII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Тож, у правовідносинах з приводу пенсійного забезпечення прокурорів у відставці з 15.07.2015р. спеціальною нормою права є приписи ч.2 ст.86 Закон України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" у редакції Закону України від 28.12.2014р. №76-VIII, котрі виключають правомірність управлінського волевиявлення з приводу застосування субєктом владних повноважень системи Пенсійного фонду України показника відсоткового значення розміру премії (як у випадку призначення пенсії вперше, так і у випадку перерахунку пенсії у зв`язку із зростанням поточного заробітку діючого прокурора) понад 60%.

До того ж суд зважає на те, що як за змістом приписів загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і змістом приписів спеціальних актів права, до яких належать Закон України "Про державну службу", Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" тощо, в усіх без виключення випадках обрахунку пенсії законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії - грошового виразу загальної суми коштів як плати найманого працівника за виконану роботу у розумінні ст.2 Закону України "Про оплату праці" та ст.94 Кодексу законів про працю України (тобто заробітної плати/заробітку).

До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу також можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника.

Але при цьому, юридичне значення у процедурі обчислення пенсії має не такий відсоток конкретної складової заробітку, а виключно остаточно розрахована сума цієї складової оплати праці. До розрахованого базового показника як обєкту обрахунку пенсії застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці за певний період трудової діяльності.

Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст.22 Конституції України і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства. За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.

Таким чином, у подальших процедурах перерахунку розміру вже призначеної пенсії суб`єкт владних повноважень не може піддавати ревізії саме показник відсоткового значення умовного арифметичного розміру пенсії.

Виключенням із даного випадку є істотна зміна умов пенсійного забезпечення чи істотна зміна умов оплати праці діючих публічних службовців.

У такому разі відсоток заробітку (винагороди за працю/службу, заробітної плати, грошового забезпечення тощо) як компонент алгоритму/механізму обчислення розміру раніше вже призначеної пенсії у зв`язку із підвищенням винагороди діючим публічним службовцям повинен використовуватись органом публічної адміністрації з положень діючої/чинної на момент перерахунку пенсії норми закону.

Умови проходження публічної служби в органах прокуратури України до 15.07.2015р. регламентувались нормами Закону України від 05.11.1991р. №1789-XII "Про прокуратуру".

З 15.07.2015р. ці правовідносини почали унормовуватись приписами Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (далі за текстом Закон України №1697-VII), а з 25.09.2019р. додатково ще й і приписами Закону України від 19.09.2019р. №113-IX.

Пунктом 6 розділу ІІ Закону України від 19.09.2019р. №113-IX чітко передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Оскільки п.9 ч.1 ст.51 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" має стосунок виключно до випадку ліквідації органу прокуратури чи до випадку реорганізації органу прокуратури, то будь-який поміркований розумно поінформований сторонній спостерігач не міг потрапити у невизначене юридичне становища, позаяк наміри законодавця були чіткими та абсолютно зрозумілими ліквідація органів прокуратури України "старої" мережі та створення органів прокуратури України "нової" мережі.

Пунктом 7 розділу ІІ Закону України від 19.09.2019р. №113-IX також з абсолютною чіткістю було визначено правило переведення на службу до органів прокуратури України "нової" мережі - успішне проходження атестації.

Отже, з подією набрання чинності нормами Закону України від 19.09.2019р. №113-IX істотно змінились як умови проходження публічної служби прокурором, так і умови оплати праці прокурора.

У силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.

До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов`язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника після 31.12.2017р., а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2020р. у справі №580/234/19 правило обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено в дію Законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" і підлягає застосуванню як діюча норма права.

Даний висновок Верховного Суду є останнім у часі з приводу застосування правила обмеження максимального розміру пенсії до виплати та був ухвалений Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, а тому і за критерієм дати створення, і за критерієм інстанційності має перевагу над попередніми висновками Верховного Суду з цього ж самого питання.

До того ж, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

Окрім постанови Верховного Суду від 21.12.2021р. у справі №580/5962/20, подібні правові позиції стосовно правомірності управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень - тероргану системи ПФУ з приводу обчислення пенсії прокурора до виплати десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, містяться також у постановах Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 19.09.2023 у справі №420/14885/21, від 14.05.2024 у справі №460/144/21, від 11.01.2024р. по справі №200/7169/21, від 24.06.2024р. по справі №580/4286/20.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На подальший розвиток означеної норми закону Урядом України було прийнято постанову КМУ від 30.12.2025р. №1778 (далі за текстом - Постанова №1778), яка набрала чинності 01.01.2026р. та застосовується з 01.01.2026р.

Пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 2 Постанови № 1778 у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

З наведеного слідує, що ст. 30 Закону України від 103.12.2024р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постанови № 1778 запроваджено тимчасове (на 2026 рік) застосування до призначених у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсій коефіцієнтів зменшення суми пенсії до виплати, а відтак, встановлено істотно інше та суттєво відмінне від визначеного Законом №2262-ХІІ правове регулювання з питання обчислення розміру пенсії до виплати без узгодження цього порядку із змістом ст.11 Закону України №2262-ХІІ.

Таким чином, згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 за №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» норми цієї постанови застосовуються у разі якщо розмір пенсії перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/7858/2020 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 13.12.2019 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-Х1І від 05.11.1991 року ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до Довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої Військовою прокуратурою об`єднаних сил №14-84вих.20 від 04 березня 2020 року, про фактично нараховану заробітну плату за посадою заступника військового прокурора гарнізону, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної заробітної плати без обмежень її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії).

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/7858/2020 заявнику з 13.12.2019 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати згідно з довідкою Військової прокуратури об`єднаних сил №14-84вих.20 від 04 березня 2020 року, без обмеження її максимального розміру.

З 01.01.2026р. згідно з ст.30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" було змінено нормативне регламентування спірних правовідносин шляхом запровадження правила про виплату пенсії понад 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із застосування понижуючих коефіцієнтів.

На подальший розвиток положень ст.30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Урядом України було видано постанову КМУ від 30.12.2025р. №1778.

У силу спеціального застереження абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з приєднаним до справи рішенням 963320198658 про перерахунок пенсії від 26.01.2026р. суб"єкт владних повноважень обчислив пенсію заявника до виплати із застосуванням коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778, унаслідок чого із загального розміру пенсії у - 45.652,45 грн до виплати належить - 32.744,99 грн.

Таким чином, реально вчинене суб"єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин управлінське волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії позивача до виплати не порушує права заявника на розмір пенсії до виплати за абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), а навпаки - із застосуванням ст. 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 призводить до отримання заявником пенсії понад згаданий в абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" розмір, тож - відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України та не суперечить судовому акту у справі №520/7858/2020.

Такий спосіб реалізації суб"єктом владних повноважень узгоджується із правовим висновком постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.

Суд зазначає, що будь-які попередні (тобто минулі у часі) рішення судів (за відсутності у резолютивній частині спеціальної вказівки про дію на майбутнє, зокрема із використанням дієслова - "виплачувати") об"єктивно не здатні змінити правил нового правового регламентування, позаяк згідно з ч.1 ст.2 КАС України дія таких рішень у часі обмежується тим проміжком часу, у межах якого існував предмет доказування згідно з ч.2 ст.73 КАС України і який не виходить поза межі календарної дати звернення до суду.

Доводи позивача про те, що при відсутності правових підстав та розпорядчих документів відповідачем протиправно проведено у січні 2026 року відрахування з пенсії суд відхиляє як юридично неспроможні, позаяк з 01.01.2026 настала подія докорінної зміни законодавства, зумовленої дією правового режиму воєнного стану та обмеженістю фінансових ресурсів Держави.

Так, ст.30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, статтею 30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" наділено Кабінет Міністрів України правом визначати розміри і порядок застосування до суми перевищення коефіцієнтів.

На подальший розвиток положень ст.30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01.01.2026.

Як встановлено судом, позивачу довічно призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру", а з 01.01.2026 розмір пенсії позивача до виплати обчислений суб"єктом владних повноважень із застосування коефіцієнтів згідно з постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778.

При цьому, і ст.30 Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік", і норми постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 містять посилання на Закон України «Про прокуратуру», відповідно до якого пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до сум перевищення.

Постанова КМУ від 30.12.2025р. №1778 є чинною та не визнавалася неконституційною, тому підлягає застосуванню.

Тобто, при обчисленні пенсії заявника до виплати відповідачем були застосовані приписи постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка є чинною та діє з 01.01.2026 року.

Крім того суд повторює, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії.

Окремо суд ураховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2025р. у справі №440/14216/23, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. Вказане викликане об`єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Розвязуючи спір, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення, але стан виконання суб"єктом владних повноважень цього обов`язку не виключає дії норм ч.1 ст.77 КАС України та стандартів доказування, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. по справі №916/3027/21.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення таким волевиявленням власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

У межах спірних правовідносин субєктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі дії у розумінні вчинку з приводу обчислення до виплати пенсії за правилами постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778, що призвело до обчислення пенсії до виплати у розміру меншому, від пенсії, обчисленої до нарахування за обліками суб"єкта владних повноважень, однак понад розмір згідно з абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру".

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що під час розгляду справи суб`єкт владних повноважень довів дотримання у межах спірних правовідносин ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк вчинив управлінське волевиявлення з приводу обчислення пенсії до виплати з урахуванням як спеціальних правил ст.30 Закону України від 03.12.2025 №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778, так і норм абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру", котрі не містять застережень про протилежне у сфері соціального захисту колишніх працівників органів прокуратури України у сфері пенсійного забезпечення.

Реально вчинене суб"єктом владних повноважень управлінське волевиявлення призвело до отримання заявником пенсії понад розмір згідно з абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру", правовий висновок стосовно застосування якої міститься у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.

Суд зауважує, що правовий висновок постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 за правилами ієрархічної інстанційності має пріоритет у застосування над правовими висновками постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ухвалених у складі колегій суддів і виключає існування права (котре підлягає судовому захисту згідно з ч.1 ст.2 КАС України) у випадку, коли суб"єктом владних повноважень було вчинено управлінське волевиявлення з приводу обчислення пенсії до виплати у порядку Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII "Про прокуратуру" понад максимальний розмір пенсії у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати доведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого субєктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки - недоведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин на отримання пенсії у належному розмірі.

Указане є визначеною процесуальним законом підставою для відмови в задоволенні позову.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Решта аргументів сторін окремої оцінки не потребує, позаяк не має юридичного значення для правильного вирішення спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 72-78, 90, 211, 241-244, 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко