Постанова № 13651444, 20.01.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 січня 2011 р. № 13/3188 Вищий господарський суд України у складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки

скаргу автомобілістів

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від07.07.2010

у справі№ 13/3188

Господарського судуЧеркаської області

за позовомЧеркаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів

доЧеркаської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Черкаській міський земельно-кадастровий центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Черкаської міської ради

проспонукання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Черкаської області звернулася Черкаська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі –позивач) з позовними вимогами, уточненими під час розгляду справи, до Черкаської міської ради ( далі –відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаській міський земельно-кадастровий центр" та на стороні відповідача –Виконавчого комітету Черкаської міської ради, про зобов’язання голови Черкаської міської ради внести на розгляд сесії Черкаської міської ради питання про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років; та зобов’язання Черкаської міської ради розглянути проект рішення голови Черкаської міської ради про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.02.2010 (суддя Бордунос Л.І.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2010 (колегія суддів у складі головуючого судді Гаврилюка О.М., суддів Майданевича А.Г., Мальченко А.О.), припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов‘язання голови Черкаської міської ради внести на розгляд Черкаської міської ради питання про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000 шляхом укладення його з позивачем на новий строк на 49 років, в решті позовних вимог відмовлено.

В своїй касаційній скарзі позивач просить вказані рішення і постанову скасувати і прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 13 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ст. 14 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 11, 12, пп. 8 п. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали встановленими.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони та треті особи не використали процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Переглянувши в касаційному порядку судові рішення, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач - Черкаська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є громадською організацією, яка зареєстрована як громадське об'єднання управлінням юстиції Черкаської обласної державної адміністрації 02 квітня 1993 року, свідоцтво про реєстрацію №2, та як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.04.1993, номер запису в ЄДРПОУ 1 026 120 0000 000466, ідентифікаційний код 05390804.

З метою виконання своїх статутних завдань, позивач для існуючої автостоянки №3 використовує земельну ділянку по вул. Невського, 16 в м. Черкаси, яка свого часу була надана Обласній раді товариства "Автомотолюбитель УРСР" рішенням Черкаського міськвиконкому №271 від 12.05.1982 терміном на 5 років для тимчасового розміщення платної автостоянки.

05.09.2000 між Виконкомом Черкаської міської ради та Черкаською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі рішення виконкому від 26.06.2000 № 580 укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 19053 м2 під існуючу автостоянку №3 по вул. Невського, 16 в м. Черкаси строком на один рік.

Відповідно до п. 3 "б" вказаного договору рада зобов'язана у місячний строк з дня надходження клопотання землекористувача розглянути питання про продовження дії договору, втім, незважаючи на неодноразові клопотання позивача №168 від 23.06.2001, №356 від 18.12.2001, №18 від 21.01.2002, №44 від 22.01.2002 про продовження дії договору, термін договору до цього часу не продовжено і будь-якого рішення з приводу надання земельної ділянки рада не приймала, не дивлячись на виготовлення TOB "Черкаський міський земельно-кадастровий центр" на замовлення позивача технічної документації про надання права користування земельною ділянкою, яку 30.10.2006 передано до Черкаської міської ради для внесення проекту рішення на чергове засідання сесії міської ради.

Позивач, посилаючись на зазначені обставини і вважаючи, що Черкаська міська рада та її виконком порушують його права як добросовісного користувача земельною ділянкою, звернувся до суду з позовними вимогами про зобов’язання голови Черкаської міської ради внести на розгляд сесії Черкаської міської ради питання про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років, та зобов’язання Черкаської міської ради розглянути проект рішення голови Черкаської міської ради про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років. В обґрунтування позову позивач послався на приписи ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Припиняючи провадження у справі в частині вимоги про зобов’язання голови Черкаської міської ради внести на розгляд сесії Черкаської міської ради питання про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України спір в цій частині не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки за ознаками публічних правовідносин має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з судовими актами в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами ст. ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача –суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення чи вчинити певні дії.

Голова Черкаської міської ради, з вимогами до якого звернувся позивач, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є головною посадовою особою територіальної громади міста та суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого згідно п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відноситься скликання сесії ради, внесення пропозиції та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради, не може бути відповідачем у даному господарському процесі, оскільки відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності).

Щодо решти позовних вимог в частині зобов’язання Черкаської міської ради розглянути проект рішення голови Черкаської міської ради про продовження строку дії договору оренди землі від 05.09.2000, укладеного з позивачем щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Невського, 16, під існуючою автостоянкою № 3, шляхом укладення його на новий строк на 49 років, суди попередніх інстанцій, відмовляючи в позові, виходили з того, що, по-перше, такого проекту рішення голови Черкаської міської ради не існує, по-друге, договірні відносини між позивачем і відповідачем - Черкаською міською радою фактично відсутні, оскільки договір між ними не укладався, отже, не можуть бути встановлені судом.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі та в межах своєї компетенції.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до п. 34 статті 26 Закону України "Про місце самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до приписів статті 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 124 цього кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Нормою ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, за відсутності рішення власника землі –Черкаської міської ради щодо надання позивачеві в оренду земельної ділянки у нього не виникло право ні на укладення договору оренди землі, ані на продовження попереднього договору від 05.09.2000, укладеного з виконкомом терміном на 1 рік.

Посилання позивача на норму ст. 33 Закону України "Про оренду землі" як на підставу для прийняття радою рішення про продовження договору, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, адже, ця норма не встановлює автоматичного поновлення договору після закінчення його строку, а визначає, що орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, лише має, за всіх інших рівних перед іншими претендентами умов, переважне право на поновлення договору, при цьому, таке поновлення договору оренди землі здійснюється за згодою (волевиявленням) сторін, а, оскільки таке волевиявлення ради, зокрема, щодо встановлення нового строку договору –49 років замість попереднього у 1 рік, відсутнє, зобов’язання Черкаської міської прийняти рішення про укладення договору оренди на строк, визначений самим позивачем одноособово є безпідставним.

Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а фактично зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами обставинами справи і переоцінити їх, що згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає форму і зміст касаційної скарги, не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Наведене свідчить, що суди попередніх інстанцій під час прийняття рішення та постанови у справі не припустилися порушень норм чинного законодавства, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:          

Касаційну скаргу Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів залишити без задоволення

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2010 у справі № 13/3188 господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

С у д д і С.В. Бакуліна

                                                                                                                                                                                                                             О.І. Глос